Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/69031483-2980-4b10-88b2-0e6063064f79
Browse
2 results
Search Results
Item Методи і методика дослідження антропогенних ландшафтів студентами географами закладів вищої освіти(Вінниця : ВДПУ, 2022) Денисик, Г. І.; Чиж, О. П.В статті розглянуто проблему використання специфічних методів та методики дослідження антропогенних ландшафтів у навчальному процесі географічних та природничо-географічних факультетів закладів вищої освіти (ЗВО) України. Зазначено, що вирішення цієї проблеми розпочалося лише 20-х років ХХІ ст., що зумовлено введенням у навчальний процес таких курсів як «Антропогенне ландшафтознавство», «Конструктивне ландшафтознавство» та низки спеціальних дисциплін. Мета дослідження – виокремити та обґрунтувати необхідність застосування специфічних методів пізнання антропогенних ландшафтів студентами географами для детального їх вивчення у процесі майбутньої освітянської географічної діяльності. Серед специфічних методів дослідження антропогенних ландшафтів розглянуто методи: історизму, або ретроспективного аналізу, врахування сумісництва природних і антропогенних ландшафтів, складання карт історико-географічних рядів. Також обґрунтовано можливості використання методів інших наук, які споріднені з відповідними класами антропогенних ландшафтів. Особлива увага приділена ретроспективному аналізу динаміки розвитку антропогенних ландшафтів. Серед них одним з основних є метод картографічної реконструкції. У результаті застосування цього методу студенти географи мають можливість створити історико-генетичний ряд карт, на яких відображають найбільш характерні часові зрізи розвитку антропогенних ландшафтів досліджуваного регіону. Зазначено також, що із методом картографічної реконструкції тісно взаємопов’язаний метод природно-антропогенного сумісництва, який дає можливість студентам географам обґрунтувати реконструкцію сучасних антропогенних ландшафтів у майбутньому з метою їх раціонального використання. Підходи до використання у навчальному процесі зазначених методів розглянуто на прикладі дослідження техногенних ландшафтів, які найбільш яскраво представляють антропогенні ландшафти. На прикладі гірничопромислових ландшафтів околиць містечка Турбів Вінницької області показано методику їх дослідження сумісно викладачами та студентами природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського та учнів старших класів Турбівської загальноосвітньої школи. У подальшому потрібно конкретизувати методи суміжних досліджень відповідно до кожного класу антропогенних ландшафтів.Item Роль інтеграційних процесів у фаховій підготовці майбутніх учителів освітньої галузі «Природознавство»(Вінниця: ВДПУ, 2022) Ткаченко, І. А.; Краснобокий, Ю. М.У статті на основі аналізу сучасних ідей, моделей, гіпотез, теорій та власного доробку авторів схарактеризовано методичні підходи щодо практичного впровадження освітніх технологій інтегративного змісту у процес фахової підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Природознавство». У дослідженні наведено теоретичне обґрунтування необхідності, врахування та створення можливостей для забезпечення якісного освітнього процесу у старшій школі щодо вивчення циклу природничо-наукових дисциплін на інтеграційній основі. Проаналізовано взаємозв’язок природничо-наукових дисциплін у контексті формування ключових компетентностей та професійної компетенції майбутнього вчителя природничо-наукового спрямування. Встановлено, що на деякий час сформувався сучасний підхід до вивчення і розуміння явищ природи, який полягає у врахуванні різноманітності та взаємозв’язків природничих наук, які складають єдину систему природничо-наукових знань, можливості адекватного пізнання природи як цілісного утворення. Інтеграція природничо-наукової освіти передбачає застосування упродовж всього навчання загальнонаукових принципів і методів, які є стиржневими. Для змісту інтегративних природничо-наукових дисциплін найбільш важливими є принцип доповнюваності, принцип відповідності, принцип симетрії, метод моделювання та математичні методи. Під час фундаментального вивчення об'єктів із області природознавства, що мають різну природу, якісно нового характеру набувають інтеграційні зв’язки, які об’єднують різні галузі природничо-наукових знань шляхом застосування фундаментальних законів, понять та методів дослідження. Особливість фахової підготовки майбутніх учителів природничих наук визначається ефективністю проектування і реалізацією ними різних варіантів освітнього середовища в залежності від особливостей змісту і освітніх задач освоєння учнями конкретного навчального матеріалу, який має інтегративний характер. Перспективність вивчення даної проблеми проглядається в адекватному впровадженні інтеграційних процесів, що характерні для сучасного етапу розвитку природознавства, які безпосередньо мають знаходити своє відображення на всіх рівнях природничо-наукової освіти.