Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/69031483-2980-4b10-88b2-0e6063064f79
Browse
4 results
Search Results
Item Морфогенез, фотосинтез і продуктивність баклажанів за впливу регуляторів росту з різними механізмами дії(Фізіологія рослин і генетика, 2020) Рогач, В. В.; Кірізій, Д.А.; Стасик, О.О.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Stasik, О. О.; Rogach, T. I.Досліджено особливості ростових процесів, формування листкового апарату, його мезоструктури та фотосинтетичної активності, а також біологічної продуктивності рослин баклажанів під впливом синтетичних аналогів основних гормонів-стимуляторів росту та ретардантів, із різними механізмами дії. Встановлено, що за дії тебуконазолу (EW-250) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) кількість листків на рослині зростала, а під впливом хлормекватхлориду (ССС-750) та есфону (2-хлороетилфосфонієвої кислоти, (2-ХЕФК) зменшувалася. Усі сполуки, окрім 2-ХЕФК, збільшували масу сирої речовини листків і спричинювали потовщення листкової пластинки внаслідок розростання клітин хлоренхіми. За дії ретардантів EW-250, ССС-750 і стимуляторів 6-БАП, гіберелової кислоти (ГК3) об’єм клітин стовпчастої паренхіми збільшувався, а розміри клітин губчастої паренхіми практично не змінювалися. Під впливом регуляторів росту зазнавав змін продиховий апарат рослин. 1-Нафтилоцтова кислота (1-НОК) та ГК3 практично не змінювали кількість клітин нижнього епідермісу на одиницю абаксіальної поверхні листка, але зменшували кількість продихів, а 6-БАП і ретарданти достовірно збільшували як кількість клітин епідермісу, так і кількість продихів. Усі регулятори росту, окрім 1-НОК, достовірно збільшували площу продихів. Усі сполуки, окрім 2-ХЕФК, збільшували масу сирої речовини стебел і коренів та масу сухої речовини цілої рослини. Всі сполуки, окрім ГК3, збільшували вміст суми хлорофілів у листках та одночасно підвищували інтенсивність ви¬димого фотосинтезу. Найвищий вміст хлорофілу зафіксовано після обробки EW-250, найвищу фотосинтетичну активність — за дії 6-БАП. Усі регулятори росту посилювали фотодихання й темнове дихання. Інтенсивність транспірації найбільшою мірою зростала після обробки EW-250 і 6-БАП та найсильніше зменшувалася після застосування ГК3. Показано, що усі стимулятори росту і ретарданти (крім етиленпродуценту 2-ХЕФК) підвищували продуктивність культури. Найефективнішим виявилося застосування триазолпохідного ретарданту тебуконазолу й цитокінінового стимулятора росту 6-БАП.Item Морфогенез, фотосинтез і продуктивність перцю (Capsicum annuum L.) за впливу регуляторів росту з різними напрямами та механізмами дії(Фізіологія рослин і генетика, 2022) Рогач, В. В.; Кірізій, Д. А.; Кур’ята, В. Г.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Kuryata, V. G.; Rogach, T. I.; The peculiarities of growth processes, leaves formation, their mesostructure, photosynthesis, respiration, transpiration, as well as productivity of sweet pepper plants under the impact of synthetic analogues of growth stimulant hormones, and retardants, which differ in mechanisms of action, were studied. It was shown that treatment with growth stimulants increased, and gibberellin inhibitors — decreased the linear size of sweet pepper plants Antey variety. It was found that 6-benzylaminopurine (6-BAP), gibberellic acid (GA3) and tebuconazole (EW-250) increased the number of leaves on the plant, while under the treatment by ethephon (2-chloroethylphosphonic acid, 2-CEPA) and chloromequate chloride (ССС-750) this index was lower than the control, and the action of 1-naphthaleneacetic acid (1-NAA) did not change it. All growth stimulants, and retardants EW-250 and CCC-750 increased the leaves, stems and roots fresh weight, as well as the dry mass of the whole plant, while the treatment with 2-CEPA reduced them. All growth regulators (except 2-CEPA) increased the average leaf area and the total leaf area on the plant during the fruit formation stage. Gibberellin inhibitors and 6-BAP significantly increased the amount of chlorophyll in pepper leaves. Under the action of GA3 this index decreased, and the treatment by 1-NAA did not significantly change it. 2-CEPA, EW-250, CCC-750, and 6-BAP thickened the pepper leaves chlorenchyma. Under the action of all growth substances (except 1-NAA) the columnar parenchyma cells volume increased, and under the influence of GA3, 6-BAP and EW-250, the spongy parenchyma cells size increased also. Growth promotors 1-NAA and GA3, and retardants EW-250 and CCC-750 significantly reduced the number of stomatal cells on leaf surface, and treatment by 6-BAP and 2-CEPA showed a tendency to reduce them. Photosynthesis, photo- and dark respiration rates showed a steady tendency to increase under the action of growth substances (except GA3), while transpiration, on the contrary — to decrease. In general, treatment with growth substances (except 2-CEPA) intensified the flowering of plants and increased their economic productivity. The use of 6-BAP and EW-250 was the most effective.Вивчали особливості ростових процесів, формування листкового апарату, його мезоструктуру, фотосинтез, дихання, транспірацію, а також продуктивність рослин перцю солодкого під впливом синтетичних аналогів гормонів-стимуляторів і ретардантів, що відрізняються за механізмом дії. Показано, що обробка стимуляторами росту збільшувала, а інгібіторами гібереліну зменшувала лінійні розміри рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що 6-бензиламінопурин (6-БАП), гіберелова кислота (ГК3) та тебуконазол (EW-250) підвищували кількість листків на рослині, тоді як за обробки есфоном (2-ХЕФК) та хлормекватхлоридом (ССС-750) показник був меншим за контрольний, а за дії 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК) практично не змінювався. Усі стимулятори росту та ретарданти EW-250 і ССС-750 збільшували масу сирої речовини листків, стебел і коренів, а також масу сухої речовини цілої рослини, тоді як обробка 2-ХЕФК зменшувала їх. Усі регулятори росту (крім 2-ХЕФК) підвищували середню площу листка та загальну площу листків на рослині у фазу формування плодів. Інгібітори гібереліну та 6-БАП достовірно збільшували вміст суми хлорофілів у листках перцю. За дії ГК3 показник знижувався, а обробка 1-НОК його достовірно не змінюва¬ла. 2-ХЕФК, EW-250, ССС-750 та 6-БАП потовщували хлоренхіму листків перцю. За дії усіх регуляторів росту, окрім 1-НОК, зростав об’єм клітин стовпчастої паренхіми, а під впливом ГК3, 6-БАП та EW-250 також збільшувалися розміри клітин губчастої паренхіми. Стимулятори росту 1-НОК і ГК3 та ретарданти EW-250 і ССС-750 достовірно зменшували кількість клітин продихів, а за обробки 6-БАП та 2-ХЕФК спостерігалася тенденція до їх зменшення. Інтенсивності фотосинтезу, фото- і темнового дихання демонстрували стійку тенденцію до підвищення за дії регуляторів росту (крім ГК3), а транспірації, навпаки — до зменшення. В цілому обробка регуляторами росту (крім 2-ХЕФК) інтенсифікувала цвітіння рослин і підвищувала їхню господарську продуктивність. Найефективнішим для підвищення продуктивності культури виявилось застосування 6-БАП та EW-250.Item Вплив регуляторів росту екзогенних рослин на морфогенез, фізіологічні та біохімічні характеристики та продуктивність солодкого перцю Capsicum annuum L.(Фізіологія рослин та генетика, 2021) Рогач, В.В.; Войтенко, Л.В.; Щербатюк, М.М.; Кур’ята, В.Г.; Косаківська, І.В.; Рогач, Т.І.; Rogach, V. V.; Voytenko, L. V.; Shcherbatiuk, M. M.; Kuryata, V. G.; Kosakivska, I. V.; Rogach, T. I.В умовах ґрунтово-піщаної культури досліджено ефекти фоліарної обробки 0,005%-ми водними розчинами 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК), гіберелової кислоти (ГК3) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) на морфогенез, фізіолого-біо¬хімічні характеристики і продуктивність рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що обробка екзогенними регуляторами росту у фазу бутонізації індукувала збільшення лінійних розмірів рослин, кількості листків, біомаси сирих листків, стебел і коренів та біомаси сухої речовини усієї рослини. Після обробки впродовж вегетаційного періоду збільшувались площа листкових плас¬тинок, у фазу утворення плодів — загальна площа листкової поверхні всієї рослини. Виявлено потовщення листкової пластинки внаслідок збільшення об’єму клітин стовпчастої паренхіми. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП індукували збільшення розмірів клітин губчастої паренхіми листків. За обробки екзоген¬ним 6-БАП достовірно зростав вміст хлорофілів у листках, тоді як за дії ГК3 цей показник зменшувався. Після фоліарної обробки усіма досліджуваними регуляторами росту в стеблах перцю солодкого зменшився вміст індоліл-3-оцтової (ІОК) та абсцизової (АБК) кислот. Натомість рівень ендогенної ГК3 після обприскування розчинами 1-НОК і ГК3 підвищився, тоді як після обприску¬вання 6-БАП, навпаки, знизився. В листках зафіксовано зростання вмісту ІОК, максимальний ефект спостерігався після обробки синтетичним аукси¬ном. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП гальмували накопичення ГК3, тоді як екзогенна ГК3 посилювала акумуляцію фітогормону. Всі регулятори росту спричинювали зменшення вмісту АБК у листках перцю солодкого. Найвиразнішим був ефект екзогенної ГК3. За дії 1-НОК зменшувався пул ендогенних цитокінінів у стеблах і збільшувався у листках, тоді як обробка розчином ГК3 практично не впливала на накопичення цитокінінів. Усі регулятори росту позитивно впливали на врожайність перцю солодкого: збільшувалась кількість плодів і зростала середня маса одного плоду. Найефективнішою виявилась фоліарна обробка рослин синтетичним аналогом цитокінінів — 6-БАП.Item Вплив фоліарної обробки синтетичними регуляторами росту на морфогенез, вміст пігментів, фітогормонів та продуктивність Solanum melongena L.(Вісник Харківського національного аграрного університету, 2020) Рогач, В. В.; Войтенко, Л. В.; Щербатюк, М. М.; Рогач, Т. І.; Косаківська, І. В.; Rogach, V. V.; Voytenko, L. V.; Shcherbatiuk, M. M.; Rogach, T. I.; Kosakivska, I. V.We analyzed the effect of foliar treatment with 0,005% water solution of 1-naphthylacetic acid (1- NAA), gibberellic acid (GA3) and 6-benzylaminopurine (6-BAP) on the growth and physiological and biochemical characteristics of eggplant (Solanum melongena L.) cv. Almaz during vegetation experiments in soil-sand culture. Exogenous growth regulators in the budding phase were shown to cause some increase in the linear dimensions of the plants, the number of leaves, the fresh weight of leaves, stems and roots, as well as the dry weight of the whole plant. Following treatment with GA3 and 6-BAP solutions, the leaf blade area increased during the whole vegetation period, and at its completion, the total leaf area of a whole plant enlarged too. Exogenous 6-BAP significantly increased the content of chlorophylls in the leaves, while under GA3 it decreased. Growth promoters thickened the leaf blade due to the growth of chlorenchyma cells. In the GA3 and 6-BAP variants, the volume of columnar parenchyma cells increased, and with the use of 1-NAA, cell size of the spongy parenchyma increased. All preparations significantly increased the content of indole -3-acetic acid (IAA), GA3 and abscisic acid (ABA) in stems. Leaves treated with 6-BAP showed trace amounts of endogenous IAA and GA3, whereas exogenous 1-NAA and GA3 effect resulted in a significant IAA content increase. After treatment with 1-NAA, the level of endogenous GA3 decreased, while exogenous GA3 caused the accumulation of hormone in the eggplant leaves. The content of ABA in the plant leaves affected by exogenous 1-NAA and GA3 increased and after treatment with the 6-BAP solution decreased. The pool of cytokinins in the 1-NAA-treated stems and leaves increased, whereas 6-BAP suppressed the accumulation of cytokinins in the stems and stimulated in the leaves. Treatment with GA3 solution had no effect on cytokinin accumulation. All growth promoters increased the number of fruits per eggplant plant and the average weight of one fruit. The most effective was synthetic cytokinin analogue 6-BAP.