Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/69031483-2980-4b10-88b2-0e6063064f79
Browse
5 results
Search Results
Item Вплив антигіберелінових препаратів на накопичення і перерозподіл різних форм вуглеводів у рослин картоплі сорту Санте(ScienceRise: Biological Science, 2019) Рогач, В. В.; Рябоконь, О. В.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Ryabokon, О. V.; Rogach, Т. І.Метою дослідження було встановлення впливу антигіберелінових препаратів з різним механізмом дії на ростові процеси, листковий апарат, накопичення і перерозподіл різних форм вуглеводів у рослин картоплі та з’ясування змін у продуктивності культури під їх впливом. Матеріали та методи. Польові дрібноділянкові досліди закладали у вегетаційні періоди 2013-2015 років. Рослини картоплі (Solanum tuberosum L.) сорту Санте обробляли у фазу бутонізації водними розчинами тебуконазолу (EW-250) (0,025 %), хлормекватхлориду (ССС-750) (0,25 %) і есфоном (2-ХЕФК) (0,15 %) за допомогою ранцевого обприскувача СО-12 «Marolex». Досліджували вплив препаратів на висоту рослин, листковий апарат, концентрацію суми хлорофілів у листках, питому поверхневу щільність листків, площу листя та вміст різних форм вуглеводів у вегетативних органах. Забір сухого матеріалу для біохімічних досліджень та визначення фітометричних показників і вмісту хлорофілу проводили кожні 10 діб. Вміст різних форм вуглеводів в органах рослин визначали йодометричним методом у фіксованому сухому матеріалі. Результати досліджень обробляли статистично за допомогою комп’ютерної програми Statistica 6.0. Результати. Встановлено, що всі препарати зменшували лінійні розміри рослин картоплі, збільшували вміст суми хлорофілів у листках та питому поверхневу щільність листкових пластинок. За дії етиленпродуценту 2-ХЕФК найсуттєвіше гальмувалися ростові процеси та найбільше потовщувалися листкові пластинки у рослин картоплі. Під впливом ретардантів зростала кількість листків на рослині та маса їх сухої речовини. EW-250 збільшував площу листя та максимально підвищував вміст хлорофілу. Застосування EW-250 та ССС-750 посилювало відтік цукрів та реутилізацію крохмалю з коріння, стебел та листків у другій половині вегетації. Препарати посилювали накопичення крохмалю у бульбах картоплі. Застосування етиленпродуценту 2-ХЕФК було неефективним, незважаючи на ряд позитивних змін у фізіолого-біохімічних показниках. Висновки. Ретарданти EW-250 та ССС-750, гальмуючи ростові процеси у рослин картоплі, оптимізувало листковий апарат, змінювали характер донорно-акцепторних відносин у них шляхом посилення відтоку пластичних речовин від надземних вегетативних органів до коріння та бульб, що підвищувало продуктивність культури. Найефективнішим виявилося застосування EW-250.Item Морфогенез, фотосинтез і продуктивність баклажанів за впливу регуляторів росту з різними механізмами дії(Фізіологія рослин і генетика, 2020) Рогач, В. В.; Кірізій, Д.А.; Стасик, О.О.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Stasik, О. О.; Rogach, T. I.Досліджено особливості ростових процесів, формування листкового апарату, його мезоструктури та фотосинтетичної активності, а також біологічної продуктивності рослин баклажанів під впливом синтетичних аналогів основних гормонів-стимуляторів росту та ретардантів, із різними механізмами дії. Встановлено, що за дії тебуконазолу (EW-250) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) кількість листків на рослині зростала, а під впливом хлормекватхлориду (ССС-750) та есфону (2-хлороетилфосфонієвої кислоти, (2-ХЕФК) зменшувалася. Усі сполуки, окрім 2-ХЕФК, збільшували масу сирої речовини листків і спричинювали потовщення листкової пластинки внаслідок розростання клітин хлоренхіми. За дії ретардантів EW-250, ССС-750 і стимуляторів 6-БАП, гіберелової кислоти (ГК3) об’єм клітин стовпчастої паренхіми збільшувався, а розміри клітин губчастої паренхіми практично не змінювалися. Під впливом регуляторів росту зазнавав змін продиховий апарат рослин. 1-Нафтилоцтова кислота (1-НОК) та ГК3 практично не змінювали кількість клітин нижнього епідермісу на одиницю абаксіальної поверхні листка, але зменшували кількість продихів, а 6-БАП і ретарданти достовірно збільшували як кількість клітин епідермісу, так і кількість продихів. Усі регулятори росту, окрім 1-НОК, достовірно збільшували площу продихів. Усі сполуки, окрім 2-ХЕФК, збільшували масу сирої речовини стебел і коренів та масу сухої речовини цілої рослини. Всі сполуки, окрім ГК3, збільшували вміст суми хлорофілів у листках та одночасно підвищували інтенсивність ви¬димого фотосинтезу. Найвищий вміст хлорофілу зафіксовано після обробки EW-250, найвищу фотосинтетичну активність — за дії 6-БАП. Усі регулятори росту посилювали фотодихання й темнове дихання. Інтенсивність транспірації найбільшою мірою зростала після обробки EW-250 і 6-БАП та найсильніше зменшувалася після застосування ГК3. Показано, що усі стимулятори росту і ретарданти (крім етиленпродуценту 2-ХЕФК) підвищували продуктивність культури. Найефективнішим виявилося застосування триазолпохідного ретарданту тебуконазолу й цитокінінового стимулятора росту 6-БАП.Item Морфогенез, фотосинтез і продуктивність перцю (Capsicum annuum L.) за впливу регуляторів росту з різними напрямами та механізмами дії(Фізіологія рослин і генетика, 2022) Рогач, В. В.; Кірізій, Д. А.; Кур’ята, В. Г.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Kuryata, V. G.; Rogach, T. I.; The peculiarities of growth processes, leaves formation, their mesostructure, photosynthesis, respiration, transpiration, as well as productivity of sweet pepper plants under the impact of synthetic analogues of growth stimulant hormones, and retardants, which differ in mechanisms of action, were studied. It was shown that treatment with growth stimulants increased, and gibberellin inhibitors — decreased the linear size of sweet pepper plants Antey variety. It was found that 6-benzylaminopurine (6-BAP), gibberellic acid (GA3) and tebuconazole (EW-250) increased the number of leaves on the plant, while under the treatment by ethephon (2-chloroethylphosphonic acid, 2-CEPA) and chloromequate chloride (ССС-750) this index was lower than the control, and the action of 1-naphthaleneacetic acid (1-NAA) did not change it. All growth stimulants, and retardants EW-250 and CCC-750 increased the leaves, stems and roots fresh weight, as well as the dry mass of the whole plant, while the treatment with 2-CEPA reduced them. All growth regulators (except 2-CEPA) increased the average leaf area and the total leaf area on the plant during the fruit formation stage. Gibberellin inhibitors and 6-BAP significantly increased the amount of chlorophyll in pepper leaves. Under the action of GA3 this index decreased, and the treatment by 1-NAA did not significantly change it. 2-CEPA, EW-250, CCC-750, and 6-BAP thickened the pepper leaves chlorenchyma. Under the action of all growth substances (except 1-NAA) the columnar parenchyma cells volume increased, and under the influence of GA3, 6-BAP and EW-250, the spongy parenchyma cells size increased also. Growth promotors 1-NAA and GA3, and retardants EW-250 and CCC-750 significantly reduced the number of stomatal cells on leaf surface, and treatment by 6-BAP and 2-CEPA showed a tendency to reduce them. Photosynthesis, photo- and dark respiration rates showed a steady tendency to increase under the action of growth substances (except GA3), while transpiration, on the contrary — to decrease. In general, treatment with growth substances (except 2-CEPA) intensified the flowering of plants and increased their economic productivity. The use of 6-BAP and EW-250 was the most effective.Вивчали особливості ростових процесів, формування листкового апарату, його мезоструктуру, фотосинтез, дихання, транспірацію, а також продуктивність рослин перцю солодкого під впливом синтетичних аналогів гормонів-стимуляторів і ретардантів, що відрізняються за механізмом дії. Показано, що обробка стимуляторами росту збільшувала, а інгібіторами гібереліну зменшувала лінійні розміри рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що 6-бензиламінопурин (6-БАП), гіберелова кислота (ГК3) та тебуконазол (EW-250) підвищували кількість листків на рослині, тоді як за обробки есфоном (2-ХЕФК) та хлормекватхлоридом (ССС-750) показник був меншим за контрольний, а за дії 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК) практично не змінювався. Усі стимулятори росту та ретарданти EW-250 і ССС-750 збільшували масу сирої речовини листків, стебел і коренів, а також масу сухої речовини цілої рослини, тоді як обробка 2-ХЕФК зменшувала їх. Усі регулятори росту (крім 2-ХЕФК) підвищували середню площу листка та загальну площу листків на рослині у фазу формування плодів. Інгібітори гібереліну та 6-БАП достовірно збільшували вміст суми хлорофілів у листках перцю. За дії ГК3 показник знижувався, а обробка 1-НОК його достовірно не змінюва¬ла. 2-ХЕФК, EW-250, ССС-750 та 6-БАП потовщували хлоренхіму листків перцю. За дії усіх регуляторів росту, окрім 1-НОК, зростав об’єм клітин стовпчастої паренхіми, а під впливом ГК3, 6-БАП та EW-250 також збільшувалися розміри клітин губчастої паренхіми. Стимулятори росту 1-НОК і ГК3 та ретарданти EW-250 і ССС-750 достовірно зменшували кількість клітин продихів, а за обробки 6-БАП та 2-ХЕФК спостерігалася тенденція до їх зменшення. Інтенсивності фотосинтезу, фото- і темнового дихання демонстрували стійку тенденцію до підвищення за дії регуляторів росту (крім ГК3), а транспірації, навпаки — до зменшення. В цілому обробка регуляторами росту (крім 2-ХЕФК) інтенсифікувала цвітіння рослин і підвищувала їхню господарську продуктивність. Найефективнішим для підвищення продуктивності культури виявилось застосування 6-БАП та EW-250.Item Morphogenesis, pigment content, phytohormones and yield of tomatoes under the action of gibberellin and tebuconazole(Biosystems Diversity, 2022) Rogach, V. V.; Kuryata, V. G.; Kosakivska, I. V.; Voitenko, L. V.; Shcherbatyuk, M. M.; Rogach, T. I.One of the main tasks of contemporary plant physiology is regulation of growth and development of cultivated plants in order to optimize the productive process. The scientific community focuses its attention on the use of natural activators and growth inhibitors. We investigated the effect of foliar treatment with 0.005% solution of gibberellic acid and 0.025% solution of the anti-gibberellic preparation tebuconazole on morphogenesis, leaf mesostructure, content of photosynthetic pigments, balance of endogenous phytobrybrides and lymphocyte B and productivity of tomatoes. The vegetation experiment was carried out in the conditions of soil-sand culture in vessels with a 10-liter volume. The treatment was carried out in the budding phase. Morphometric parameters were measured every 10 days. The mesostructure of the middle tier leaves was studied in the fruit formation phase, and the chlorophyll content was determined in the raw material by spectrophotometric method. Analytical determination of endogenous phytohormones – indolyl-3-acetic (IAA), gibberellic acid and abscisic (ABA) acids and cytokinins – zeatin (Z), zeatin-O-glucoside (ZG), zeatinribozide (Znila) and isopentenyladenosine (iPA) was performed by high performance liquid chromatography – mass spectrometry (HPLC-MS). With gibberellic acid treatment plant height increased significantly, while with tebuconazole it decreased. Gibberellic acid increased the number of leaves per plant, and tebuconazole did not change it. The preparations increased the number of leaf blades per leaf, the total number of leaf blades per plant, the weight of the raw material of leaves, the area of leaf blades and the area of the leaves at the end of the study period. The dry matter weight of stems and roots under the action of gibberellic acid increased, and during the treatment of tebuconazole decreased. Gibberellic acid increased the dry matter of the whole plant, and tebuconazole did not change it. Under the action of tebuconazole the content of chlorophyll in the leaves increased, while under the action of gibberellic acid it decreased. Both regulators increased the volume of columnar parenchyma cells. Gibberellic acid increased the size of spongy parenchyma cells, while tebuconazole did not change them. It is revealed that the action of exogenous gibberellic acid in stems and leaves increased the content of endogenous IAA and gibberellic acid, and tebuconazole decreased their content. The ABA content in stems and leaves increased with tebuconazole treatments and decreased with exogenous gibberellic acid. The total cytokinin content in the leaves was higher than in the stems in both the control and the experiment samples. Growth regulators induced an increase in the cytokinin pool in leaves and a decrease in stems. Gibberellic acid increased the content of all five forms of cytokinins in the leaves, and tebuconazole increased only two isoforms. In the stems under the action of both growth regulators the content of Z decreased and iP increased. The content of ZR and iPA in stems increased after the application of the retardant and decreased under the action of growth stimulant. The ZG content exceeded the control after gibberellic acid treatment and was in trace concentrations under the action of tebuconazole. Growth regulators optimized the productivity of tomato plants: under the action of gibberellic acid there was a considerable increase in the number of fruits per plant, and after the use of tebuconazole the average weight of one fruit significantly increased. The obtained results demonstrated that anatomical-morphological and structural-functional rearrangements in tomato plants under the action of exogenous gibberellic acid and tebuconazole occurred against the background of changes in the balance and distribution of endogenous hormones. Increased photosynthetic activity, stimulation of growth processes of some plant organs and inhibition of others increased the biological crop capacity.Item Morphogenesis, pigment content, phytohormones and productivity of sweet pepper under the action of gibberellin and tebuconazole(Regulatory Mechanisms in Biosystems, 2021) Rogach, V. V.; Kuryata, V. G.; Kosakivska, I. V.; Voitenko, L. V.; Shcherbatiuk, M. M.; Rogach, T. I.One of the main tasks of modern plant physiology is regulation of growth and development of cultivated plants in order to optimize the productive process. The attention of the scientific community is focused on the use of natural activators and growth inhibitors. We investigated the effect of foliar treatment with 0.005% solution of gibberellic acid (GA3) and 0.025% solution of the antigibberellic preparation tebuconazole (EW-250) on morphogenesis, leaf mesostructure, the content of photosynthetic pigments, the balance of endogenous phytohormones and productivity of Capsicum annuum L., Antey variety. The vegetation experiment was carried out in the conditions of soil-sand culture in vessels with a volume of 10 L. Treatment of plants was carried out in the budding phase. Morphometric parameters were determined every 10 days. The mesostructure of the middle tier leaves was studied in the fruit formation phase, and the chlorophyll content was determined in the raw material by spectrophotometric method. Analytical determination of endogenous phytohormones – indolyl-3-acetic (IAA), gibberellic (GA3) and abscisic (ABA) acids and cytokinins – zeatin (Z), zeatin-O-glucoside (ZG), zeatinribozide (ZR), isopentenyladenine (iP) and isopentenyladenosine (iPA) were performed by high performance liquid chromatography – mass spectrometry (HPLC-MS). With GA3 treatment, plant height increased considerably, while with EW-250, it decreased. Both regulators led to an increase in the number of leaves on the plant, the leaf raw biomass, stems and roots and the dry matter of the whole plant, the area of a single leaf blade and the total area of leaves on the plant. Under the action of EW-250, the chlorophyll content in the leaves surged, while under the action of GA3 it tended to decrease or did not change at all. Both regulators thickened the chlorenchyma and boosted the volume of the columnar parenchyma cells. GA3 treatment induced a rise in the thickness of the upper and lower epidermis, and EW-250 led, on the contrary, to a decrease. It is shown that after treatment with exogenous GA3, the content of endogenous IAA and ABA decreased and GA3 in plant stems increased. Instead, EW-250 caused a decrease in the levels of GA3, IAA and ABA in the stems. Exogenous GA3 enhanced the accumulation of endogenous GA3 and IAA and inhibited ABA in the leaves. Under the action of the retardant, the level of ABA in the leaves did not change, while GA3 and IAA decreased. Treatment of plants with the studied growth regulators caused a decrease in the pool of cytokinins (CK) in stems. EW-250 showed a significant rise in the hormone content in the leaves. After spraying with GA3 solution, the level of ZG, Z and ZR grew. Under the action of the retardant, the increase in the CK pool occurred exclusively due to the iP. Growth regulators optimized the productivity of sweet pepper plants: under the action of GA3 there was an increase in the number of fruits per plant, and after the use of EW-250 there was a rise in the average weight of one fruit. The obtained results showed that anatomical-morphological and structural-functional rearrangements of sweet pepper plants under the action of exogenous gibberellic acid and EW-250 took place against the background of changes in the balance and distribution of endogenous hormones. Increased photosynthetic activity, stimulation of growth processes of some plant organs and inhibition of others enlarged biological productivity of the culture.