Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/69031483-2980-4b10-88b2-0e6063064f79
Browse
6 results
Search Results
Item Ландшафт і паломництво(Київ : Геопринт, 2023) Денисик, Г. І.; Воловик, В. М.; Атаман, Л. В.Статус спадщини та її різні дискурси допомагають формувати доступ до сакральних місць паломництва, можуть мати складний, а іноді й суперечливий зв’язок із сучасними віруваннями іпрактиками паломників.Item Методи і методика дослідження антропогенних ландшафтів студентами географами закладів вищої освіти(Вінниця : ВДПУ, 2022) Денисик, Г. І.; Чиж, О. П.В статті розглянуто проблему використання специфічних методів та методики дослідження антропогенних ландшафтів у навчальному процесі географічних та природничо-географічних факультетів закладів вищої освіти (ЗВО) України. Зазначено, що вирішення цієї проблеми розпочалося лише 20-х років ХХІ ст., що зумовлено введенням у навчальний процес таких курсів як «Антропогенне ландшафтознавство», «Конструктивне ландшафтознавство» та низки спеціальних дисциплін. Мета дослідження – виокремити та обґрунтувати необхідність застосування специфічних методів пізнання антропогенних ландшафтів студентами географами для детального їх вивчення у процесі майбутньої освітянської географічної діяльності. Серед специфічних методів дослідження антропогенних ландшафтів розглянуто методи: історизму, або ретроспективного аналізу, врахування сумісництва природних і антропогенних ландшафтів, складання карт історико-географічних рядів. Також обґрунтовано можливості використання методів інших наук, які споріднені з відповідними класами антропогенних ландшафтів. Особлива увага приділена ретроспективному аналізу динаміки розвитку антропогенних ландшафтів. Серед них одним з основних є метод картографічної реконструкції. У результаті застосування цього методу студенти географи мають можливість створити історико-генетичний ряд карт, на яких відображають найбільш характерні часові зрізи розвитку антропогенних ландшафтів досліджуваного регіону. Зазначено також, що із методом картографічної реконструкції тісно взаємопов’язаний метод природно-антропогенного сумісництва, який дає можливість студентам географам обґрунтувати реконструкцію сучасних антропогенних ландшафтів у майбутньому з метою їх раціонального використання. Підходи до використання у навчальному процесі зазначених методів розглянуто на прикладі дослідження техногенних ландшафтів, які найбільш яскраво представляють антропогенні ландшафти. На прикладі гірничопромислових ландшафтів околиць містечка Турбів Вінницької області показано методику їх дослідження сумісно викладачами та студентами природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського та учнів старших класів Турбівської загальноосвітньої школи. У подальшому потрібно конкретизувати методи суміжних досліджень відповідно до кожного класу антропогенних ландшафтів.Item Екотони в ландшафтній організації суходолу.(2022) Денисик, Г. І.; Кисельов, Ю. О.; Сонько, С. П.; Шлапак, В. П.; Максимено, Н. В.; Denysyk, H. I.; Kyselov, Y. O.; Sonko, S. P.; Shlapak, V. P.; Maksymenko, N. V.Мета статті – обґрунтувати ландшафтну концепцію екотонів. Екотони – широкі смугоподібні субширотні утворення на земній поверхні з поступовим переходом від однієї природної зони до іншої. Зазначається, що більшу частину суші займають різноманітні екотони, представлені екотонними ландшафтами – чергування лісів і тундри, лісів і степів, лісів і саван тощо. Показано, що в умовах глобальних змін клімату екотони мають суттєве значення, як у контексті загального фону земної поверхні так і регіональних особливостей ландшафтних структур. На відміну від екотонних ландшафтів виділено прикордонні ландшафти, які мають екстремальні значення кліматичних характеристик. До прикордонних ландшафтів належать арктичні й антарктичні пустелі, пустелі тропічного, субтропічного та помірного поясів. Екотони можуть функціонувати не лише на рівні планети, а й на регіональному та локальному рівнях (серед висотних поясів, долин річок, вододілів). Виокремлено геоботанічні аспекти екотонів на різних просторових рівнях. Звернено увагу, як на натуральні так і антропогенні екотони, зокрема викликані вирубуванням лісів у гірських районах. Розмір площ екотонів та їх значення в ландшафтному покритті землі зумовлюють необхідність формулювання принципів спеціальної наукової дисципліни – екотоністики. Об'єктом цієї дисципліни мають бути екотони, а предметом – становлення, динаміка та еволюція екотонів. У подальшому необхідні детальніші дослідження екотонних ландшафтів всіх рівнів організації ландшафтної оболонки Землі. Ці дослідження потрібно проводити ландшафтознавцям разом з екологами та фахівцями інших наук дотичних до досліджуваної проблеми.Item Ландшафтознавство. Науково-теоретичний журнал. 2022. Вип.2(2)(Вінницький державний педагогічний ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2022) Гродзинський, М.Д.; Денисик, Г. І.; Grodzynskyi, Mykhailo Dmytrovych; Denysyk, Hryhoriy IvanovychВ Україні ландшафтознавство активно розвивається з 50-60-х років ХХ ст. За минулі роки опубліковано значну кількість монографій та наукових статей присвячених ландшафтам України. Однак, наукового періодичного видання з ландшафтознавства й на початку ХХІ ст. немає. Журнал «Ландшафтознавство» перше в Україні науково-теоретичне видання, що виходитиме два рази упродовж року. Його засновниками є: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського (наукова школа антропогенного ландшафтознавства) та Українське географічне товариство (асоціація ландшафтних екологів). Журнал публікує наукові праці присвячені природним (натуральним, натурально – антропогенним і антропогенним) ландшафтам, історії їх формування, сучасному стану, структурі і типології, картографуванню, регіональним відмінам, раціональному використанню, охороні та прогнозу розвитку. У журналі рецензії на монографічні видання, підручники і навчальні посібники, а також оригінальні статті присвячені проблемам пізнання ландшафтів загалом й зокрема, України. Серед інших рубрик – «Наші ювіляри», «Пам’ятні дати і події», а також науково-популярні – «Ландшафтні перлини України», «Ландшафт і мистецтво» та ін. Редколегія журналу «Ландшафтознавство» буде вдячна за обґрунтовані зауваження та конструктивні доповнення щодо кожного опублікованого видання.Item Географічна освіта в Україні: quo vadis?(Вінниця: ВДПУ, 2022) Денисик, Г. І.; Лаврик, О. Д.; Цимбалюк, В. В.У статті розглянуто окремі проблеми, вирішення яких призведе до оновлення й підвищення якості географічної освіти в Україні. На основі багаторічного досвіду роботи в загальноосвітній та вищій школах з врахуванням світових трендів сучасної освіти і науки проаналізовано основні проблеми, які виникають при викладанні географічних дисциплін в Україні. З-поміж основних проблем, які перешкоджають ефективному викладанню географічних дисциплін, виокремлено: діалектичність класичних концепцій у географії, суперечлива географічна термінологія, невпорядкована і застаріла топоніміка, однобічне представлення диференціації земної поверхні на географічних картах, некоректність «географічних рекордів», застарілий фізико-географічний аналіз України, недостатня популяризація регіональних досліджень України, надмірна діджитазація освітнього процесу тощо. Використано теоретичні методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення та порівняння. Матеріали отримано на основі поєднання результатів багаторічних польових досліджень ландшафтів України та емпіричного досвіду викладання географії у провідних закладах середньої та вищої освіти Вінницької, Житомирської й Черкаської областей. Виокремлення основних проблем викладання географії для школярів та студентів ґрунтується на загальнонаукових систематичній, системній і модельній парадигмах. Новизна дослідження полягає в тому, що здійснено комплексний аналіз окремих проблем, які виникають при викладанні географії як у середній школі, так і в закладах вищої освіти. Практична значущість здобутих результатів зумовлена тим, що викладені авторами ідеї можуть стати у нагоді представникам Міністерства освіти і науки України та стейкхолдерам освітніх програм для оптимізації географічної освіти в Україні.Item Природнича географія України: структура, можливості пізнання, переваги(Вінниця, 2020) Денисик, Г. І.; Стефанков, Л. І.; Чиж, О. П.; Денисик, Б. Г.У порівнянні з фізичною, в природничій географії: - значно збільшується глибина і розширюється горизонт пізнання сучасної природи; - суттєво урізноманітнюються об’єкт і предмет дослідження: натуральна – історична – антропогенна природа; - у структурі природничої географії чітко визначено місце фізичної, історичної та антропогенної географії; - пізнання природи будь-якого регіону від її натурального стану, через історію господарського освоєння до сучасного, дає можливість зрозуміти її реальний розвиток на початку ХХІ ст. та з меншими затратами стабілізувати небажані природні й, частково, суспільні процеси; - результати природничо-географічних досліджень краща основа для прогнозування розвитку природного середовища у майбутньому.