Наукові публікації. Виступи

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/66dcdcbd-ffae-44ea-ab22-66e30708f1b5

Browse

Subject: search.filters.subject.state bodies

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Впровадження медіації для потреб органів публічної влади
    (2023) Мельничук, Ольга Федорівна; Саліхов, Олексій Олегович
    У статті доводиться, що одним із інструментів покращення діяльності органів публічної влади, забезпечення надання ними якісних адміністративних і соціальних послуг, створення сприятливого організаційного та психологічного клімату в колективах, методом втручання у конфлікт є медіація. Медіація впроваджується не тільки в конфлікти, що виникають між працівниками органів публічної влади при виконанні ними посадових обов'язків, але й у діяльність адміністративних судів для врегулювання спорів, стороною яких є суб’єкт владних повноважень. Її доцільно використовувати для врегулювання конфліктів (спорів) в органах публічної влади та за їх участі, коли для цього є певні умови: довіра до медіації і медіатора; потреба у сторонній професійній допомозі для обговорення виходу з конфлікту; потреба у конфіденційності, збереженні відносин, контролі за процесом та результатом; потреба знайти інноваційне, неординарне рішення тощо. У статті розкрито практику адміністративних судів про зупинення провадження для примирення сторін шляхом медіації. Медіація має певні переваги: дає можливість здійснити економію фінансових ресурсів, часу, зберегти репутацію, більшою мірою залучити сторони у процес вирішення конфліктної ситуації, задовольнити потреби та інтереси обох сторін. Переваги медіації забезпечуються законодавчо закріпленими принципами, які визначають загальну спрямованість (вектор) правового регулювання відносин у цій сфері та забезпечують особливість порядку і технік проведення медіації, визначають змістовність прав і обов’язків її учасників, впливають на норми професійної етики медіаторів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Організаційно-правовий статус органів місцевого самоврядування в системі публічного управління Української Народної республіки доби Директорії
    (Запоріжжя : Гельветика, 2021) Кушко, І. С.
    Державотворчі процеси в роки Української революції 1917–1921 рр. відбувалися у складних суспільно-політичних умовах. Події, які відбуваються нині на території України, можна сміливо порівнювати з подіями періоду Директорії: зовнішні вороги, агресія з боку Російської Федерації, реформи у сфері державного будівництва, пошук власної моделі розбудови структури органів місцевого самоврядування. Щоб не втратити державу, як це було у на початку ХХ ст., потрібно розглянути трагічні уроки минулого. Дослідження місцевого самоврядування періоду Директорії має юридичне значення, оскільки враховує традиції, історичний досвід, українську ментальність, що дає змогу розробити і запровадити власну структуру органів місцевого самоврядування. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні структурно-функціонального аналізу, порівняльно-правового методу, методу системності, структурно-функціонального методу, аналізу документів та порівняльного методі. Автор дотримувався в дослідженні принципів історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна роботи полягала в тому, що, використовуючи порівняльно-правовий метод, а також метод аналізу документів, автор аналізує структуру, повноваження органів місцевого самоврядування періоду Директорії. Досліджено причини, з яких не вдалося ввести в життя ту структуру органів державної, що була запропонована політичною елітою. Директорії так і не вдалося розбудувати ефективну систему органів місцевого самоврядування з таких причин: не враховано політичну думку населення (громадяни не підтримували політику Директорії); відбувся розкол політичної верхівки; не вистачало фахових державних службовців (саботували розбудову органів місцевої влади, призначалися на посади неблагонадійні елементи); частина високоосвіченого населення не мала права бути обраними в органи місцевого самоврядування (поміщики, капіталісти); законодавча політика Директорії в розбудові органів місцевої влади була непослідовною, що призводило до суперечностей між військовою і цивільними адміністраціями.