Наукові публікації. Виступи

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/66dcdcbd-ffae-44ea-ab22-66e30708f1b5

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Перспективи розвитку децентралізації публічної влади в Україні
    (2023) Мельничук, Ольга Федорівна; Хіміч, Юрій Миколайович
    Позиція органів місцевого самоврядування у протидії російській воєнній агресії спричинила зростання прагнення українців до продовження децентралізації публічної влади в повоєнний період. Адже повномасштабне вторгнення російських військ на територію України спричинило тимчасове обмеження повноважень органів місцевого самоврядування і призупинення реформи децентралізації. Однак ці заходи української влади в умовах воєнного стану є вимушеними та здійснюються з метою забезпечення національної безпеки та підтримки високого рівня обороноздатності країни, що є найважливішою функцією держави. Соціологічні дослідження свідчать про те, що децентралізація оцінюється українцями як найбільш успішна і затребувана реформа. Адже в результаті реформи адміністративні послуги стали більш якісними та доступними. Крім того, українці високо оцінили наслідки децентралізації для організації територіальної оборони в перші дні війни. Громадянське суспільство стало тією силою, яка зірвала плани російських загарбників. В громадах було сформовано територіальну оборону, яка зупинила просування російських військ, організовано потужний волонтерський рух, що взяв на себе проведення евакуації населення з територій ведення бойових дій, збір коштів для Збройних Сил України, надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам тощо. Реформа децентралізації влади повинна мати продовження, оскільки її завершення пов’язано з благополуччям населення, забезпеченням прав і свобод людини, наданням якісних адміністративних послуг на місцях. Для успішної реалізації децентралізації публічної влади потрібно буде в післявоєнний період внести зміни до Конституції України в частині децентралізації влади та прийняти секторальні закони, які забезпечать спроможність громад.
  • Thumbnail Image
    Item
    Політика добровільного об’єднання територіальних громад: європейський та вітчизняний підхід
    (Вінниця : Друк, 2021) Бень, Віра
    У статті здійснено порівняльний аналіз європейського та вітчизняного підходу до політики добровільного об’єднання територіальних громад. Автором проведено дослідження ключових напрямків реформування системи місцевого самоврядування в Україні та європейських країнах. У роботі охарактеризовано динаміку формування територіальних громад, основні поняття, принципи та умови добровільного об’єднання територіальних громад. Охарактеризовано вітчизняне нормативно-правове забезпечення відносин, що виникають у процесі формування спроможних громад. У роботі проведено аналіз загальних аспектів реформи децентралізації на прикладі країн-членів Європейського Союзу. Вивчався переважно практичний досвід у проведені реформ колишніх постсоціалістичних країн. Автором зазначено, що використання європейського досвіду реформування місцевих органів публічної влади слугую гарним підґрунтям для проведення реформи децентралізації в Україні та досягти ефективних змін у системі управління, фінансування, модернізації невеликих громад України. У роботі зазначено, що реформа децентралізації вже зараз призвела до помітних змін в українському суспільстві, в органах державного управління, а також у системі місцевого самоврядування. З часу ухвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні у 2014 р. була створена законодавча база для проведення широкомасштабної реформи місцевого самоврядування та був напрацьований практичний досвід. Автором вказано, що політика добровільного об’єднання територіальних громад має врахувати й існуючий історичний досвід проведення подібних реформ. Аналіз вітчизняного та європейського досвіду реформування місцевого самоврядування та формування дієздатних громад показує, що політика на укрупнення територіальних громад є одним із важливих шляхів до створення ефективної системи місцевого самоврядування. Державна політика України у сфері місцевого самоврядування базується на інтересах мешканців територіальних громад, вона передбачає децентралізацію влади через передачу від органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування повноважень, ресурсів і відповідальності. В основу цієї політики закладено положення Європейської хартії місцевого самоврядування та кращий досвід європейських країн.
  • Thumbnail Image
    Item
    Удосконалення конституційних основ місцевого самоврядування в Україні
    (Вінниця : Друк, 2021) Мельничук, Ольга
    У статті розкрито проблеми конституційно-правового регулювання муніципальної реформи, які негативно позначаються на її ефективності. Доводиться необхідність удосконалення правосуб’єктності територіальної громади в аспекті права здійснювати повноваження безпосередньо, що зміцнило б її позиції як первинного суб’єкта місцевого самоврядування. Позитивно розв’язати проблему можна було б шляхом надання статусу юридичної особи публічного права територіальній громаді, але наразі, в умовах воєнних дій на сході держави та тимчасової окупації території України, недоцільно змінювати її статус через існуючу загрозу втрати територіальної цілісності. Стверджується, що негативно позначається на ефективності та повноцінності функціонування у системі місцевого самоврядування відсутність у районних і обласних рад права мати власні виконавчі органи. Пропонується для успішного продовження реформи місцевого самоврядування прийняти закони, які б унормували питання адміністративно-територіального устрою України, посилили нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Вказується на об’єктивну потребу внесення змін до Конституції України в частині удосконалення правового статусу територіальних громад, надання права обласним і районним радам створювати виконавчі органи, розмежування повноважень публічної влади на засадах децентралізації та субсидіарності, закріплення нової системи адміністративно-територіального устрою з поділом на регіони, райони та громади, перетворення місцевих державних адміністрацій в органи префектурного типу та наділення їх координаційно-наглядовими функціями. До внесення цих конституційних змін необхідно прийняти закони в межах чинної Конституції України, які забезпечать продовження проведення реформи місцевого самоврядування.