Наукові публікації. Виступи

У статті на основі широкого кола джерел та новітніх наукових досліджень здійснено аналіз участі інститутів громадянського суспільства в управлінні системою вищої освіти в США. Автором проаналізовано федеральне законодавство щодо вищої освіти та законодавство окремих штатів. У дослідженні сфокусовано увагу, як на загальній федеральній системі управління вищою освітою, так і на управлінській системі на рівні штату та вищого навчального закладу. На цих рівнях проаналізовано й участь, роль, форми взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами управління в системі вищої освіти США. У роботі також вказано на загальні характеристики систем вищої освіти на рівні штатів. Визначено їх загальні риси та окремі відмінності. Автором зазначено, що однією з найголовніших рис у системі управління вищою освітою у США є те, що до цього часу загальна політика, нагляд і навіть акредитація закладу вищої освіти залишаються децентралізованими. Визначено, що інститути громадянського суспільства (організації, асоціації, фонди тощо) взаємодіють з керівними органами на усіх рівнях управління вищою освітою. Доведено, що федеральне законодавство щодо вищої освіти не містить норм стосовно загальної управлінської системи, а спрямовано переважно на фінансову грантову підтримку як студентів, так і вищих навчальних закладів. Системи управління вищої освіти штатів мають загалом подібну структуру, у якій законодавчі та виконавчі органи штату виконують переважно фінансову, планову та координаційну функції. Державні та приватні вищі навчальні заклади (коледжі та університети) функціонують на принципах широкої автономії. Обґрунтовано, що на університетському рівні, інститути громадянського суспільства також широко представленні. Їх представники можуть входити до правління (регентської ради, координаційної ради, ради опікунів тощо) та до сенатів університетів. На рівні управління вищим навчальним закладом важливу роль відіграє рада випускників. Вони нерідко є не тільки основними інвесторами вищих навчальних закладів, а й іноді входять в їх опікунські ради. Важливу роль в системі управління вищою освітою також відіграють стейкхолдери (зацікавлені сторони).

Розвиток європейського освітнього простору зумовлюється посиленням міграційних процесів, зростанням мобільності ринку праці, міжкультурних обмінів, розвитком інформаційного суспільства та іншими причинами. Тому прагнення України до інтеграції в єдиний європейський освітній простір закономірне, адже є запорукою стабільного розвитку держави, підвищення її конкурентоспроможності, визначальним фактором розвитку освіченої нації та становлення активного громадянського суспільства. Модернізація вищої освіти України у напрямі євроінтеграції забезпечує рівність можливостей для здобуття якісної вищої освіти всіма особами, її орієнтацію на всебічний розвиток особистості, автономізацію закладів вищої освіти, швидке реагування на потреби часу та суспільства.

Наукові публікації. Виступи

Browse

Filters

Settings

Sort By

Results per page

Search Results