Забезпечення якості освіти є однією з головних умов, мобільності, сумісності та привабливості системи вищої освіти будь-якої країни та головною складовою престижу закладу вищої освіти (ЗВО). Сприяння європейському співробітництву у забезпеченні якості освіти – це вимога Болонського процесу, а принцип інституційної автономії передбачає, що основна відповідальність за забезпечення якості лежить на закладах вищої освіти. У світовій практиці застосовуються різні підходи щодо оцінки якості роботи ЗВО: репутаційний (на основі експертних оцінок), результативний (за об’єктивними показниками) та загальний.
