Наукові публікації. Виступи

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/66dcdcbd-ffae-44ea-ab22-66e30708f1b5

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Право на доступність освіти в Україні в умовах війни
    (2023) Мельничук, Ольга Федорівна
    В умовах війни право на доступність освіти зазнало трансформації і значною мірою залежить від безпекової ситуації. Передусім його реалізація пов’язана із можливістю фізичного доступу до освітньої інфраструктури, яка обмежена у зв’язку із веденням бойових дій, обстрілами російськими військами цивільного населення, руйнуванням і знищенням закладів освіти. Правовий режим воєнного стану є підставою для можливого обмеження права на освіту в інтересах національної безпеки та безпеки учасників освітнього процесу. У зв’язку з цим необхідно привести у відповідність Закон України «Про освіту» до ст. 64 Конституції України та внести до ч. 9 ст. 3 цього закону доповнення: крім випадків, передбачених Конституцією України. Реалізація права на доступність освіти безпосередньо залежить від безпеки закладів освіти та безпечного освітнього середовища. Останні поняття близькі за значенням, але не тотожні, вони співвідносяться як загальне та часткове. Безпека закладів освіти – це стан захищеності закладів освіти, учасників освітнього процесу від реальних і потенційних загроз воєнного і невоєнного характеру. Вона охоплює всі заходи, необхідні для протидії загрозам не тільки учасникам освітнього процесу, але й майну закладів освіти. Безпечне освітнє середовище пов’язується зі створенням умов у закладі освіти, які унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди. Щоб поліпшити доступність до освіти дітей із малозабезпечених сімей пропонуємо доповнити Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» статтею про надання державної соціальної допомоги для придбання комп’ютера для дітей, які здобувають повну загальну середню освіту, яка є обов’язковою.
  • Thumbnail Image
    Item
    Перспективи розвитку децентралізації публічної влади в Україні
    (2023) Мельничук, Ольга Федорівна; Хіміч, Юрій Миколайович
    Позиція органів місцевого самоврядування у протидії російській воєнній агресії спричинила зростання прагнення українців до продовження децентралізації публічної влади в повоєнний період. Адже повномасштабне вторгнення російських військ на територію України спричинило тимчасове обмеження повноважень органів місцевого самоврядування і призупинення реформи децентралізації. Однак ці заходи української влади в умовах воєнного стану є вимушеними та здійснюються з метою забезпечення національної безпеки та підтримки високого рівня обороноздатності країни, що є найважливішою функцією держави. Соціологічні дослідження свідчать про те, що децентралізація оцінюється українцями як найбільш успішна і затребувана реформа. Адже в результаті реформи адміністративні послуги стали більш якісними та доступними. Крім того, українці високо оцінили наслідки децентралізації для організації територіальної оборони в перші дні війни. Громадянське суспільство стало тією силою, яка зірвала плани російських загарбників. В громадах було сформовано територіальну оборону, яка зупинила просування російських військ, організовано потужний волонтерський рух, що взяв на себе проведення евакуації населення з територій ведення бойових дій, збір коштів для Збройних Сил України, надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам тощо. Реформа децентралізації влади повинна мати продовження, оскільки її завершення пов’язано з благополуччям населення, забезпеченням прав і свобод людини, наданням якісних адміністративних послуг на місцях. Для успішної реалізації децентралізації публічної влади потрібно буде в післявоєнний період внести зміни до Конституції України в частині децентралізації влади та прийняти секторальні закони, які забезпечать спроможність громад.
  • Thumbnail Image
    Item
    Впровадження медіації для потреб органів публічної влади
    (2023) Мельничук, Ольга Федорівна; Саліхов, Олексій Олегович
    У статті доводиться, що одним із інструментів покращення діяльності органів публічної влади, забезпечення надання ними якісних адміністративних і соціальних послуг, створення сприятливого організаційного та психологічного клімату в колективах, методом втручання у конфлікт є медіація. Медіація впроваджується не тільки в конфлікти, що виникають між працівниками органів публічної влади при виконанні ними посадових обов'язків, але й у діяльність адміністративних судів для врегулювання спорів, стороною яких є суб’єкт владних повноважень. Її доцільно використовувати для врегулювання конфліктів (спорів) в органах публічної влади та за їх участі, коли для цього є певні умови: довіра до медіації і медіатора; потреба у сторонній професійній допомозі для обговорення виходу з конфлікту; потреба у конфіденційності, збереженні відносин, контролі за процесом та результатом; потреба знайти інноваційне, неординарне рішення тощо. У статті розкрито практику адміністративних судів про зупинення провадження для примирення сторін шляхом медіації. Медіація має певні переваги: дає можливість здійснити економію фінансових ресурсів, часу, зберегти репутацію, більшою мірою залучити сторони у процес вирішення конфліктної ситуації, задовольнити потреби та інтереси обох сторін. Переваги медіації забезпечуються законодавчо закріпленими принципами, які визначають загальну спрямованість (вектор) правового регулювання відносин у цій сфері та забезпечують особливість порядку і технік проведення медіації, визначають змістовність прав і обов’язків її учасників, впливають на норми професійної етики медіаторів.