Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/66dcdcbd-ffae-44ea-ab22-66e30708f1b5
Browse
2 results
Search Results
Item Управлінський потенціал як структура державного буття(Вінниця : Друк, 2021) Мельник, Емілія; Гриб, ВіталійУ статті проаналізовано зміст та природу управлінського потенціалу завдяки залученню нового концепту «епістемологічна публічність» (Мельник Е., Гудков С. та ін.), яка набуває соціальної, інтелектуальної спрямованості задля розвитку суспільства. Продемонстровано фіксацію та розкриття взаємозв’язків сфери епістемологічного дискурсу та типології держав за принципом управління (керування). Розглянуто теорію екстрактивних і інклюзивних економічних і політичних інститутів, які у процесі соціально-економічного розвитку держав демонструють полярні результати (Д. Аджемоглу і Дж. Робінсон). Звернено увагу на важливість створення умов щодо формування єдиної соціальної цілісності, яка містить традицію, культурні звичаї, інтелект, правову складову, оскільки вони є основою формування загальних суспільних цінностей. Актуалізується питання про аксіологічний модус даного концепту, а також аналіз методологічних основ розвитку наукових знань (епістемології) щодо їх включення в управлінський аспект. Авторами запропоновано поняття «епістемологічна публічність» через розкриття системних відносин (зв’язків) щодо основних феноменів управління знаннями («куматоїд», «case studies», «абдукція», теорія артикуляції) для збереження, відтворення та розвитку інтелектуальних ресурсів, забезпечення ефективного фахового осмислення дій (практик), які стають запорукою досягнення професійних цілей. Обґрунтовано думку, що «епістемологічна публічність», завдяки синтетичному підходу, об’єднує різні методи та знання з різних галузей, є стратегічним менеджментом, який орієнтований на майбутнє і закладає основу для прийняття оперативних управлінських рішень; пов’язаних з відповідною невизначеністю.Item Людина, суспільство і гуманітарна наука в епоху глобалізації(Вінниця: Друк, 2022) Бануляк, Валентина; Соколовський, Володимир; Гриб, ВіталійУ роботі розглянуто суспільство, як причина усіх проблем планети, протягом усього життя людство спіткали незгоди, війни та критичні ситуації. Самі ж люди створювали для себе небезпеку та шукали з неї вихід. Суспільство завжди намагалося створити умови для успішного розвитку науки, освіти, культури, мистецької творчості, а найголовніше для самовдосконалення та розвитку. Врешті-решт, людство створило індустріальне виробництво, яке принесло негативні наслідки, хоч іноді здобудки були позитивними. По-перше, людська праця стала одноманітною, позбавленою забарвлення індивідуальності. По-друге, виробництво машин призвело до великих катастроф та значних людських жертв в тому числі знищення людей шляхом війн, в яких використовувалася техніка. Встановлено, що проблема сучасної цивілізації, зумовлена тим, що людська технічно-промислова діяльність досягла величезних масштабів.