Фізіологічний розвиток руки в історії людства важко недооцінити. Саме цей розвиток, а особливо розвиток рухливості пальців надав можливість людині оволодіти трудовими операціями, вигадати й розвивати первинну мову (мову жестів), за допомогою чого відбувалася комунікація, а відтак і соціалізація людей. Тож у витоків розвитку людства, як би це голосно не звучало, стоїть розвиток моторики. У віці двох-чотирьох років процес розвитку дрібної моторики рук знаходиться у найактивнішій стадії й тісно пов’язаний із загальним розвитком дитини. Лише за умов нормального розвитку дрібної моторики дитина оволодіває хватальними й маніпуляційними діями з предметами, здібністю їсти ложкою, вмінням малювати, ліпити, самостійно одягатися/роздягатися. В разі нормального розвитку дрібної моторики, відзначається нормальний розвиток і зорово-рухової координації, й інтелектуальний, й пізнавальний, і мовний розвиток дитини. Порушення ж в розвитку дрібної моторики дитини дошкільного віку є яскравим симптомом різноманітних захворювань і мовленнєвих порушень.
