Еволюційно, з функціональної точки зору, зоровий апарат налаштовано переважно для далеких від ока об’єктів і для роботи при денному світлі. Неконтрольоване підвищення зорового навантаження, що обумовлено прогресуючою поширеністю застосування комп’ютерних технологій у навчанні і повсякденній діяльності людини, сприяє виникненню спазма акомодації і, як наслідок, розвитку короткозорості. Зменшення поширеності короткозорості у світі поштовхує до розробки методів профілактики і лікування цього захворювання. Вивчення м’язової складової конвергентно-акомодаційного механізму в процесі функціонування органу зору є підґрунтям для реалізації цієї мети. Цьому питанню присвячена ця стаття.
