Кафедра біології
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/58a76a48-64cc-4edd-94da-b64a481a3f48
Browse
6 results
Search Results
Item Physiological bases of growth regulation and morphogenesis of tomatoes under gibberellin and retardants treatment(Noisiel, France, 2020) Kravets, O.O.; Kuryata, V. G.In the monograph it was studied the features of growth processes, morphogenesis and functioning of donor-acceptor system of tomatoes (Solanum lycopersicum L.) under the influence of gibberellin (gibberellic acid, GA3) and its antagonists – triazole derivative tebuconazole and ethylene releasing compound esphon in the formation of crop productivity. Gibberellic acid (GA3) and retardants caused a clear growth regulating effect on the intensity of plant growth, accompanied by changes in relative proportion of vegetative organs weight. Application of tebuconazole resulted on the formation of a more powerful donor sphere, where relative proportion of leaf weight in the total vegetative weight of plant was higher during whole vegetation stage. The mesostructure measurement of leaves was optimized under gibberellin and tebuconazole treatment: thickness of leave increased by enhancement of linear dimention of spongy parenchyma cells and volume of palisade parenchyma cells. Leaves of tebuconazole and gibberellin treated tomatoes were characterized by the highest measurements of leaf area density value, chlorophyll content and net photosynthetic productivity which created the prerequisites to enhance a gross photosynthetic crop production. The stems and roots are characterized by intensive depositing possibilities of nonstructural carbohydrates that remobilized to carpogenesis needs (fruit formation and growth). Reducing of sucrose content in leaves of treated plants with a simultaneous increase of reducing sugars content at the fruitification stage (brown ripeness) indicated that transport of sugar from leaves to fruits ceased earlier than from root and stem. Preparations treatment significantly influenced on the reutilization of nitrogen, phosphorus and potassium from stem and leaves. This process was more intensive under gibberellin and triazole derivative compound tebuconazole. The most effective in the field condition was the application of 0,025 % tebuconazole. The maximum value of this indicator was under gibberellin in the greenhouse growing condition which indicates the dependence of the growth stimulator on sufficient water supply. Application of ethylene releasing compound esphon at the stage of 25 % fruit ripeness significantly accelerated the rate of fruit ripening, that led to a reduction in the number of harvests and an increase in the share of early crop production. The maturation of tomato fruit was largely determined by the intensity of maceration of fruit tissues, which is based on the processes of hydrolysis of cell wall polysaccharide components – hemicelluloses and pectins.Item Вплив гібереліну та ретардантів на вміст елементів мінерального живлення рослин аґрусу(Вінниця, 2019, 2019) Шаталюк, Г. С.; Shataliuk, H. S.; Кур'ята, В. Г; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Изучено влияние гиббереллина и ретардантов на накопление и перезподил основных элементов минерального питания в вегетативных органах и плодах растений крыжовника сорта Машенька в связи с производительностью культуры. Установлено, что за действия препаратов происходило более интенсивное накопление азота, фосфора и калия в вегетативных органах крыжовника в фазу цветения с последующим использованием этих элементов на нужды карпогенезу; The influence of gibberellin and retardants on the accumulation and redistribution of the main elements of mineral nutrition in the vegetative organs and fruits of gooseberry plants of the variety Mashenka in connection with crop productivity has been studied. It was found that under the action of drugs there was a more intensive accumulation of nitrogen, phosphorus and potassium in the vegetative organs of gooseberries in the flowering phase, followed by the use of these elements for the needs of carpogenesisВивчено вплив гібереліну та ретардантів на накопичення і перезподіл основних елементів мінерального живлення у вегетативних органах та плодах рослин аґрусу сорту Машенька в зв’язку з продуктивністю культури. Встановлено, що за дії препаратів відбувалося більш інтенсивне накопичення азоту, фосфору та калію у вегетативних органах аґрусу в фазу цвітіння з наступним використанням цих елементів на потреби карпогенезу.Item Фізіологічні основи регуляції росту та морфогенезу томатів за дії гібереліну і ретардантів(Вінниця, 2020, 2020) Кравець, O.O.; Кравец, О.А.; Kravets, O.O.; Кур'ята, В. Г; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.У монографії представлено результати вивчення особливостей ростових процесів, морфогенезу та функціонування донорно-акцепторної системи рослин томатів (Solanum lycopersicum L.) за дії гібереліну та його антагоністів – триазолпохідного препарату тебуконазолу та етиленпродуценту есфону у зв’язку з продуктивністю культури. Гіберелова кислота (ГК3) та ретарданти проявляють чітку рістрегулюючу дію на інтенсивність росту рослин, що супроводжується змінами співвідношення мас органів рослини. Найбільша донорна сфера формувалася у варіанті з тебуконазолом, де відносна частка листків від загальної маси рослини була найбільшою протягом усього періоду вегетації. За дії гібереліну та тебуконазолу відбувалася оптимізація мезоструктури листків: збільшувалася товщина листка за рахунок збільшення лінійних розмірів губчастої та об’єму клітин стовпчастої паренхіми. У варіанті із застосуванням тебуконазолу та гібереліну листки томатів характеризувалися найбільш високим значенням показника питомої маси листка (ПМЛ), вмісту хлорофілу та чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ), що створює передумови для підвищення валової фотосинтетичної продуктивності культури. Стебла та корені характеризуються інтенсивним депонуванням неструктурних вуглеводів, які реутилізуються на потреби карпогенезу (формування і росту плодів). Зменшення вмісту сахарози у листках дослідних рослин з одночасним зростанням вмісту відновлюючих цукрів на стадії бурого ступеня стиглості плоду свідчить про те, що транспорт цукрів з листків до плодів припиняється раніше, ніж з кореня і стебла. Обробка рослин препаратами суттєво впливала на реутилізацію азоту, фосфору та калію із стебла та листків рослини, при цьому у варіанті з гібереліном та триазолпохідним препаратом тебуконазолом цей процес відбувався інтенсивніше. Найбільш ефективним для підвищення продуктивності насаджень томатів у польових умовах виявився триазолпохідний препарат тебуконазол. За оптимального водного режиму, в умовах вегетаційного досліду максимальне значення цього показника було за дії гібереліну. Використання етиленпродуценту есфону на етапі 25 %-ї стиглості плодів суттєво прискорювало швидкість їх дозрівання, що призводило до скорочення кількості зборів та збільшення частки ранньої продукції у структурі врожаю. Дозрівання плодів томатів значною мірою визначалося інтенсивністю мацерації тканин плоду, в основі якої знаходяться процеси гідролізу полісахаридних компонентів клітинної стінки – геміцелюлоз і пектинів.Item Фізіологічні основи застосування гіберелінів та антегіберелінових препаратів у рослинництві(Вінниця, 2020, 2020) Шаталюк, Г. С.; Shataliuk, H. S.; Kuryata, V. G.; Кур'ята, В. Г; Курьята, В.Г.У статті проаналізовано сучасні відомості про фізіологічну дію гіберелінів та антигіберелінових препаратів (ретардантів) на морфогенез, фізіолого-біохімічні процеси та продуктивність сільськогосподарських культур. Розглянуто подальші перспективи практичного застосування гіберелінів та ретардантів на сільськогосподарських рослинах. За результатами наукових аналізів обґрунтовано доцільність вивчення впливу гібереліну та ретардантів різних типів на морфогенез, формування і функціонування донорно-акцепторної системи у зв’язку з продуктивністю рослин.Item Особливості проростання та використання резервних речовин насіння кукурудзи під впливом гібереліну та ретарданту за умов фото- та скотоморфогенезу(Вінниця, 2020, 2020) Попроцька, І. В.; Попроцкая, И. В.; Poprotska, I.V.; Kuryata, V. G.; Кур'ята, В. Г; Курьята, В.Г.; Франко, А. В.; Franko, A.V.Вивчено вплив фітогормону гібереліну та антигіберелінового препарату ретарданту тебуконазолу на проростання насіння кукурудзи на світлі (фотоморфогенез) і в темряві (скотоморфогенез). Встановлено, що за дії гібереліну відбувалося більш інтенсивне стимулювання росту надземної частини та кореневої системи проростків кукурудзи у порівнянні з контролем, окрім того, більш швидким цей процес був в темряві. Застосування тебуконазолу суттєво блокувало процес проростання як на світлі, так і в темряві. Коефіцієнт використання запасних речовин за дії гібереліну був максимальним, а за дії ретарданту – мінімальним, як за умов ското-, так і фотоморфогенезу. Встановлено, що при проростанні насіння кукурудзи в першу чергу йде використання крохмалю, а білкові сполуки використовуються на більш пізніх етапах проростання. Аналогічна тенденція відмічалася і для використання резервних форм фосфору та калію.Item Особливості морфогенезу та функціонування донорно-акцепторної системи рослин томатів за дії гібереліну та ретардантів(Sciemcee Publishing. 2019, 2019) Кур'ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Кравець, О.О.; Кравец, О.А.; Kravets, O.O.Представлено результати вивчення особливостей ростових процесів, морфогенезу та функціонування донорно-акцепторної системи рослин томатів за дії гібереліну та його антагоністів – триазолпохідного препарату тебуконазолу та етиленпродуценту есфону у зв’язку з продуктивністю культури. З’ясовано, що гіберелова кислота (ГК3) та ретарданти проявляють чітку рістрегулюючу дію на інтенсивність росту рослин, що супроводжується змінами співвідношенням мас органів рослини. Найбільша донорна сфера формувалася у варіанті з тебуконазолом, де відносна частка листків від загальної маси рослини була найбільшою протягом усього періоду вегетації. Встановлено, що за дії тебуконазолу та гібереліну листки томатів характеризувалися найбільш високим значенням показника питомої маси листка, вмісту хлорофілу та чистої продуктивності фотосинтезу у варіанті із застосуванням, що створює передумови для підвищення валової фотосинтетичної продуктивності культури. Формування більш потужного фотосинтетичного апарату у цих варіантах досліду та збільшення вмісту цукрів та крохмалю у вегетативних органах рослин з наступної реутилізацією на процеси карпогенезу призводило до підвищення продуктивності насаджень томатів. Найбільш ефективним для зростання урожайності культури у польових умовах виявився триазолпохідний препарат тебуконазол.