Кафедра біології

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/58a76a48-64cc-4edd-94da-b64a481a3f48

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 14
  • Thumbnail Image
    Item
    Ріст, розвиток та продуктивність картоплі за дії синтетичних стимуляторів росту.
    (Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021-2022 н.р, 2022) Рогач ., Т.І.; Rogach, T.I.; Рогач, В.В.; Rogach, V.V.; Слюсарова, А.І.; Slyusarova, А.І.
    Стаття присвячена вивченню впливу стимуляторів росту гіберелової кислоти, 1- нафтилоцтової кислоти та 6-бензиламінопурину на ріст, розвиток та продуктивність картоплі сорту Санте. Обробка гібереловою кислотою збільшувала лінійні розміри рослин картоплі. Застосування всіх стимуляторів росту призводило до зростання кількості листків на рослині, листкової маси, площі листкової поверхні та листкового індексу. Застосування синтетичних ауксину та цитокініну зумовило зростання концентрації хлорофілу у листках, а хлорофільний індекс насаджень збільшувався лише після обробки 6-бензиламінопурином. Регулятори росту збільшували маси сирої і сухої речовини стебел. Під впливом препаратів пришвидшувалося накопичення сухої речовини бульб та зростала їх кількість у корчі. За дії стимуляторів росту зростала урожайність культури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ріст, розвиток та продуктивність томатів за дії синтетичних стимуляторів росту
    (Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021–2022 н.р., 2022) Рогач, В.В.; Rogach, V.V.; Рогач, Т.І.; Rogach, T.I.; Фурманець, В.В.; Furmanets, V.V.
    Стаття присвячена вивченню впливу стимуляторів росту гіберелової кислоти, 1-нафтилоцтової кислоти та 6-бензиламінопурину на ріст, розвиток та продуктивність томатів гібриду Хепінет. Обробка препаратами зумовлювала збільшення лінійних розмірів рослин томатів, призводила до зростання кількості листків на рослині та листкової маси. За дії стимуляторів росту збільшувалася площа листкової поверхні та листковий індекс. Застосування препаратів зумовило зростання концентрації хлорофілу у листках та хлорофільного індексу насаджень. Регулятори росту збільшували масу сирої і сухої речовини вегетативних органів та потовщували діаметр стебла і кореневої шийки. Під впливом препаратів пришвидшувалося накопичення сухої речовини плодів та зростала їх кількість на рослині. За дії стимуляторів росту зростала урожайність культури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Регуляція росту, розвитку та продуктивності перців за допомогою Вітазиму
    (Вінниця, 2021, 2021) Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.; Плотніков, В.В.; Plotnikov, V.V.
    Стаття присвячена вивченню впливу стимулятора росту Вітазим на ріст, розвиток та продуктивність перців сорту Антей. Обробка препаратом зумовлювала збільшення лінійних розмірів перців, призводила до зростання кількості листків на рослині та листкової маси. За дії Вітазиму збільшувалася площа листкової поверхні. Застосування препарату зумовило збільшення концентрації хлорофілу. Під впливом препарату пришвидшувалося накопичення сухої речовини плодів та зростала кількість плодів на рослині. За дії Вітазиму зростала урожайність культури та покращувалися показники економічної ефективності її вирощування.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив хлормекватхлориду на рослини родини Хрестоцвіті
    (Вінниця, 2021, 2021) Поливаний, С.В.; Polyvanyi, S.V.; Polyvana, A.S.; Поливана, А.С.; Гуменюк, І.; Humeniuk, I.; Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.
    Вивчено вплив ретарданту хлормекватхлориду на продуктивність, анатомічні, морфологічні особливості та функціонування листкового апарату олійних культур. Застосування препарату в період бутонізації призводило до збільшення кількості плодів на рослинах. Застосування хлормекватхлориду сприяло збільшенню кількості, площі листкової поверхні рослин гірчиці білої. В основі таких змін було посилене галуження стебла за дії препарату. Підсилення донорної функції рослин під впливом хлормекватхлориду відбувалося також внаслідок мезоструктурних змін в листках - формувався більш потужний шар хлоренхіми, зростали лінійні розміри хлоренхімних клітин. Покращення фітометричних і мезоструктурних показників листків за дії хлормекватхлориду сприяло посиленню фотосинтетичної активності листкового апарату. За дії ретарданту відбувався перерозподіл фотоасимілятів з вегетативного росту на потреби карпогенезу, що забезпечувало зростання урожайності та якості продукції.
  • Thumbnail Image
    Item
    Регуляція росту, розвитку та продуктивності баклажанів за допомогою Вітазиму
    (Вінниця, 2020, 2020) Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.; Plotnikov, V.V.; Плотников, В.В.; Плотніков, В.В.
    Стаття присвячена вивченню впливу стимулятора росту Вітазим на ріст, розвиток та продуктивність баклажанів сорту Алмаз. Обробка препаратом зумовлювала збільшення лінійних розмірів рослин пасльонових культур, призвела до зростання кількості листків на рослині та листкової маси. За дії препарату збільшувалася площа листкової поверхні. Застосування препарату зумовило збільшення концентрації хлорофілу. Під впливом препарату пришвидшувалося накопичення сухої речовини плодів та зростала кількість плодів на рослині. За дії Вітазиму зростала урожайність культури та покращувалися показники економічної ефективності її вирощування.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості динаміки різних форм азоту в органах баклажана за дії інгібіторів росту
    (Вінниця, 2019, 2019) Салюк, О.С.; Салюк, Е.С.; Saliuk O.S.; Малярчук, Ю.В.; Maliarchuk, Y.V.; Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.
    Антигіберелінові препарати есфон, тебуконазол та хлормекватхлорид сприяли перерозподілу різних форм азоту між органами рослин баклажанів сорту Алмаз протягом вегетаційного періоду. Ретарданти посилювали відтік азотовмісних сполук від коріння та стебел та сприяли накопичення їх у листках переважно за рахунок білкової форми. Ретарданти збільшували вміст загального та білкового азоту у плодах у першій половині вегетації та суттєве їх зменшували у другій. Тебуконазол та хлормекватхлорид збільшували кількість плодів на рослині на 27 та 47%.
  • Thumbnail Image
    Item
    Накопичення та перерозподіл різних форм азоту між органами рослин картоплі під впливом стимуляторів росту
    (Вінниця, 2019, 2019) Ларіна, Т.Л.; Ларина., Т.Л; Larina, T.L.; Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.
    Стимулятори росту рослин 1-нафтилоцтова кислота, гіберелова кислота та 6-бензиламінопурин сприяли перерозподілу різних форм азоту між органами рослин картоплі сорту Санте протягом вегетаційного періоду. Препарати посилювали відтік азотовмісних сполук від коренів до стебел та гальмували відтік азоту від стебел до листків. За дії препаратів спостерігалося накопичення білкового азоту у листках, що може свідчити про краще забезпечення фотосинтетичного апарату ферментами і опосередковано позитивно впливати на продуктивність культури. Одночасно стимулятори росту зменшували вміст різних форм азоту у бульбах картоплі в першій половині вегетації та збільшували його вміст у другій. Препарати збільшували кількість бульб в одному корчі на 8-18%.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив інгібіторів гібереліну на морфогенез і продуктивність баклажанів
    (Вінниця, 2019, 2019) Дученко, А.П.; Duchenko, A.P.; Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.
    Публікація присвячена вивченню впливу ретардантів тебуконазол, хлормекватхлориду та етиленпродуцента есфону на морфогенез рослин баклажаныв сорту Алмаз. Встановлено, що гальмування лінійного росту за дії тебуконазол і хлормекватхлориду супроводжувалося збільшенням кількості листків на рослині, маси їх сирої речовини, вмісту хлорофілу в них, площі листя, маси сирої речовини стебла та кореня та маси сухої речовини цілої рослини. За дії ретардантів зростала кількість квіток на рослині. Такі анатомо-морфологічні зміни у рослинах баклажанів за дії препаратів можуть створювати передумови для оптимізації продукційного процесу в рослин.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив інгібіторів гібереліну на морфогенез і продуктивність томатів
    (Вінниця, 2019, 2019) Тута, А.П.; Tuta, A.P.; Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.
    Публікація присвячена вивченню впливу ретардантів тебуконазол, хлормекватхлориду та етиленпродуцента есфону на морфогенез рослин томатів сорту Бобкат. Встановлено, що гальмування лінійного росту за дії тебуконазол і хлормекватхлориду супроводжувалося збільшенням кількості листкових пластинок, маси сирої речовини листків та кількості квіток на рослині. При цьому маса сухої речовини цілої рослини практично не змінювалася. Препарати потовщували кореневі шийки та стебла в середній їх частині. Тебуконазол збільшував вміст хлорофілу у листках. Такі анатомо-морфологічні зміни у рослинах томатів за дії ретардантів можуть створювати передумови для оптимізації продукційного процесу в рослин.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив хлормекватхлориду на морфогенез, формування донорно-акцепторної системи та продукційний процес олійних культур
    (Sciemcee Publishing. 2019, 2019) Кур'ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Поливаний, С.В.; Полываный, С.В.; Polyvanyi, S.V.; Рогач, Т.І.; Рогач, Т.И.; Rоgаch, Т.І.; Ходаніцька, О.О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O.O.; Рогач, В.В.; Rogach, V. V.
    Анотації Вивчено вплив ретарданту хлормекватхлориду на продуктивність, анатомічні, морфологічні особливості та функціонування листкового апарату олійних культур. Застосування препарату в період бутонізації призводило до збільшення кількості плодів на рослинах. Використання ретарданту не викликало накопичення залишкових кількостей препарату в насінні зверх дозволених норм. Застосування хлормекватхлориду сприяло збільшенню кількості та маси листків, площі листкової поверхні рослин маку олійного, льону олійного та соняшнику. В основі таких змін було посилене галуження стебла за дії препарату. Підсилення донорної функції рослин під впливом хлормекватхлориду відбувалося також внаслідок мезоструктурних змін в листках - формувався більш потужний шар хлоренхіми, зростали лінійні розміри хлоренхімних клітин. Покращення фітометричних і мезоструктурних показників листків за дії хлормекватхлориду сприяло посиленню фотосинтетичної активності листкового апарату. За дії ретарданту відбувався перерозподіл фотоасимілятів з вегетативного росту на потреби карпогенезу, що забезпечувало зростання урожайності та якості продукції.