Академічні тексти здобувачів вищої освіти

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/4b1fd1ee-1bca-4b1a-9fcd-b507b7288229

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 190
  • Thumbnail Image
    Item
    Націоцентризм малої прози Лесі Лисак (на матеріалі збірки «Терпкі пахощі», 1969)
    (Вінниця: ВДПУ, 2016) Павлишина, М. Г.
    Творчість Лесі Лисак-Тивонюк являє собою важливий пласт української еміграційної літератури. Письменниця піднімала в малій прозі важливі соціальні та філософські проблеми своєї доби, втілюючи їх в оригінальні художні форми. Дослідження творчості цієї поки що маловідомої широкій читацькій аудиторії нашої країни авторки особливо важливе в контексті вивчення ґенези й основних закономірностей розвитку української літератури ХХ століття.
  • Thumbnail Image
    Item
    Неоромантичний дискурс романів «Майстер корабля», «Чотири броди» Юрія Яновського: дипломна робота
    (Вінниця: ВДПУ, 2016) Лісова, Ю. А.
    З молодечою пристрастю і сміливістю у «Чотирьох шаблях» показано могутню стихію національно-визвольного руху в Україні у революційний час та його трагічні наслідки. Така тема в українській літературі була порушена Юрієм Яновським уперше. Маємо і її оригінальне вирішення, на якому позначилося романтичне світовідчування молодого Яновського. Отож, неоромантизм найбільш повно позначився на романах «Майстер корабля» і «Чотири шаблі».
  • Thumbnail Image
    Item
    Художній світ повістевої прози Миколи Вінграновського: дипломна робота
    (Вінниця: ВДПУ, 2016) Швабська, Т. В.
    М. Вінграновський – тонкий психолог, який чітко знає і розуміє закономірності психічних процесів (свідомих і несвідомих) своїх героїв. У його творчості «істотною стороною невичерпності художнього образу є психологізм, як діяльність і душевний склад створюваний словом у мові людини». Автор творить людину, творить характер; дитяча душа – чистий аркуш паперу, на якому можна записати будь-який зміст. Його новаторство полягає не тільки у художньо-мовних особливостях відтворення душевного конфлікту («сказово»-оповідний та народно-розмовний стиль викладу), а й в умінні створити такий художній світ, коли особливо гострим стає відчуття гармонії людини з дійсністю, що зумовлено моделюванням епізодів, позначених яскравими подробицями, у двох сюжетних вимірах: внутрішньому (світ роздумів, переживань) та зовнішньому (контакти з оточуючою дійсністю, іншими персонажами). Виняткова точність і правдивість – найсуттєвіші ознаки прозової фрази М. Вінграновського. У досягненні художньої правди прози воєнної тематики письменник випробовує різні підходи і способи вираження. Дію «рецептора правди» митця слід розглядати, виходячи з творчого буття автора, самого тексту повістей. У прозі автора правда постає як своєрідне перекодування (коди автора і коди читача утворюють спільний простір самопізнання; для письменника вирішальним є момент самовираження, для читача – самоусвідомлення). Отже, перетин осі автора і читача відбувається у площині правди.
  • Thumbnail Image
    Item
    Філософізм поетичних символів у творчості Тараса Шевченка періоду після заслання: дипломна робота
    (Вінниця: ВДПУ, 2016) Дзюбенко, Т. А.
    Проте про філософський дискурс Шевченкової лірики після заслання варто говорити не лише через усталені екзистенційні символи «життєвої дороги», «того світу тихого», «любові безвічної», або через етнопсихологічні символи «хатини» і «садочка». Філософічність насамперед зумовлено особливостями художнього моделювання картини людського буття, творчим мисленням поета. Мислительський характер творів Т. Шевченка органічно взаємодіє з художньо-поетичним складником. Завдяки своєму генію поет у творах на рівні символіки підноситься до всеосяжних філософічних узагальнень, тому його поезію, незважаючи на прямоту й щирість, не можна тлумачити прямолінійно. Наявність глибинних прихованих смислів, різноманітних структур спричинюють формальну й естетичну складність навіть окремого найменшого вірша, тому лише спроба декодувати символіку творчості дозволяє нам зрозуміти багатогранну природу Шевченкового поетичного мислення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інтертекстуальні аспекти малої прози Володимира Русальського: дипломна робота
    (Вінниця: ВДПУ, 2016) Антонішена, Б. А.
    Інтертекстуальні компоненти в оповіданнях і новелах Володимира Русальського виступають засобом вираження ціннісних орієнтирів письменника, способом організації художнього цілого, формою діалогу з попередньою літературою. Вони дають можливість увиразнити особливості створеного автором художнього світу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості поетики збірки Івана Франка «Зів’яле листя»: дипломна робота
    (Вінниця: ВДПУ, 2016) Танасієнко, В. В.
    Поезія І. Франка віддзеркалювала його ставлення до навколишнього світу, прагнення до гармонії, краси, досконалості в житті людини і суспільства. Від «молодечого романтизму» і «каменярського героїзму», долаючи власну ліричну драму і драму давніх ідеалів, дійшов поет у своїй творчості до філософського осмислення добра і любові, неоромантичного розуміння безмежної влади мистецтва. До останніх хвилин свого земного буття він сповнював «горожанську», націотворчу місію художнього слова. І. Франко по праву займає особливе місце в українській літературі. Його інтимна лірика знайома і близька кожному закоханому серцю. Із щедрої Франкової криниці черпають творчу наснагу нові покоління письменників, живописців та композиторів, а читач перегортає нев’янучі сторінки його ліричних збірок.
  • Thumbnail Image
    Item
    Мальована Ю. Ю. Синтез мистецтв у творчості Михайла Коцюбинського: дипломна робота
    (Вінниця: ВДПУ, 2016) Мальована, Ю. Ю.
    Аналіз текстів одного із найяскравіших представників української модерної прози, Михайла Коцюбинського, з погляду синтезу засобів і прийомів різних видів мистецтва, зокрема музики і живопису, набуває особливої вагомості за умови актуалізації окремих компонентів поетики артистичного вияву. У цьому разі колористика як неодмінна складова художності в живописі в поєднанні зі звуковими ефектами музичного мистецтва сприяє створенню високохудожніх синкретичних вербальних полотен. Творчість М. Коцюбинського, – зриме тому підтвердження, своєрідна призма, крізь яку вияскравлюється синтетичність українського модерного мистецтва слова, його унікальна рецептивна потужність й естетична досконалість.
  • Thumbnail Image
    Item
    Автобіографічна проза Івана Франка: засоби психологічного образотворення: дипломна робота
    (Вінниця: ВДПУ, 2016) Броніцька, Ю. Я.
    Творчість Івана Франка стала важливим етапом у розвитку української літератури, адже до нього ніхто з письменників не зробив стільки для її розквіту. Його надпрацездатність та небайдужість до народу залишили у спадок українській літературі багато прозових творів, які відтворюють життя тогочасного суспільства, починаючи від дитячих років та школярства аж до робітників та арештантів. Прозові твори І. Франка охоплюють життя усіх верств населення, вікових категорій та соціальних станів, що свідчить про небайдужість письменника до життя народу. Твори Івана Франка заслуговують на почесне місце в історії української літератури і залишаються для кожного читача зразком нерозривного зв’язку слова і долі як одного з найвищих критеріїв художньої творчості.
  • Thumbnail Image
    Item
    Волинь як текст у романній прозі Володимира Лиса: дипломна робота
    (Вінниця: ВДПУ, 2016) Муляр, Н. В.
    Нове усвідомлення жанру історичного роману-хроніки загалом і бачення дійсності зокрема звертає увагу на серйозну проблематику як минулого століття, так і сучасного світу. В. Лис на основі хронотопічного зображення часу і простору намагається окреслити найбільш колоритні ситуації, розкритий вмотивувати психологію характерів і дій персонажів. Аналіз хронотопного локусу – села Загоряни, що є центральним у творах «Століття Якова» і «Соло для Соломії», розкриває романну проблематику творів, дозволяє зачепити такі важливі цінності як моральність, відчуття відповідальності за долю інших, своєї причетності до епохи. Намагаючись передати дійсність не суб’єктивно, а через призму світовідчуття головних героїв Якова та Соломії і їхнього довгого життя у рідному селі Загоряни, В. Лис прагне усвідомити добу ХХ століття і ті порухи, які сприяли соціально-політичній нестабільності минулого віку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Естетична парадигма поезії Оксани Забужко: дипломна робота
    (Вінниця: ВДПУ, 2016) Мельник, О. В.
    Лірика Оксани Забужко завжди розгортає чи то житейський, чи то метафізичний, чи сюрреалістичний сюжети. І дуже часто ці сюжети є не чим іншим, як варіаціями на усталені теми літератури чи філософії. Саме це дає нам широке поле для дослідження поезій авторки.