Академічні тексти здобувачів вищої освіти
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/4aff63d0-7900-40d8-8849-971af1471358
Browse
6 results
Search Results
Item Художня деталь у романі Ф.С. Фітцджеральда «Великий Гетсбі»: курсова робота(ВДПУ: Вінниця, 2021) Яцюк, Єлизавета Леонідівна; Яцюк, Е. Л.; Yatsiuk, Y. L.Ця курсова робота розглядає проблему художньої деталі у літературі та у своїй теоретичній частині висвітлює її актуальність шляхом аналізу таких питань, як визначення феномену художньої деталі, її функції у літературі та різноманітність її класифікацій. За основу взяті роботи таких науковців як Г.Н. Поспєлов, Л.В. Чернець, В.А. Кухаренко, А.Б. Єсін та ін.. Аналіз наявних досліджень показує, що феномен художньої деталі в літературі є незамінним інструментом індикації авторського автентичного стилю та його особливостей. Можливість огляду даної проблеми під різними векторами дозволяє вибрати найбільш підходящий підхід під час аналізу твору, враховуючи його особливості. У другій частині цієї роботи ми розглянули зміст та проблематику роману Ф.С. Фітцджеральда «Великий Гетсбі» та, взявши за основу класифікацію В.М. Кухаренко, дослідили роль різних видів художньої деталі в ньому, продемонструвавши приклади з твору та проаналізувавши їх. У ході аналізу ми дійшли висновку, що кожен тип виконує свої безпосередні функції у творі та у комбінації із іншими дозволяє створити цілі та реалістичні образи, передати внутрішнє через зовнішнє та створити підтекст, що в подальшому дозволяє зробити аналіз художнього твору більш розгорнутим та детальним.Item Особливості передачі реалій української дійсності англійською мовою (на матеріалі повісті О.Довженка «Зачарована Десна»): курсова робота(Вінниця: ВДПУ, 2021) Чорна, Крістіна Ігорівна; Черная, К. И.; Chorna, K. I.Дослідження присвячено вивченню реалій української дійсності та їхньої передачі англійською мовою на основі художнього твору. У роботі розглядаються реалії, обрані з опоетизованих спогадів О. Довженка «Зачарована Десна» у співставленні з англійським перекладом А. Біленка (“The Enchanted Desna”). У результаті проведеного дослідження виокремлено такі види реалій у перекладацькому аспекті: географічні, етнографічні та суспільно-політичні. За результатами проведеного дослідження, означені реалії відтворюються у перекладі в більшості випадків за допомогою повних та часткових еквівалентів. Інколи реалії в обраному художньому творі не мають прямих відповідників у мові перекладу за текстом А. Біленка. Встановлено, що перекладач задля перекладу таких слів-реалій або словосполучень-реалій добирав відносні еквіваленти, застосовував художній або описовий переклад або калькування. Проаналізувавши теоретичні джерела та виявивши практичні закономірності, можна зробити висновок, що при перекладі автобіографічної повісті О. Довженка «Зачарована Десна» англійською мовою, українському перекладачеві А. Біленку, справжньому митцю, вдалося чітко та вдало відтворити стиль автора, виявивши при цьому свій індивідуальний перекладацький стиль під час перекладу окремих реалій українського побуту, духовної культури та мистецтва, етнічних об’єктів, міри та грошей, географічних та суспільно-політичних реалій. Работа посвящена исследованию реалий украинской действительности и их переводу на английский язык на основе художественного произведения. В исследовании рассматриваются реалии, выбранные из опоэтизированных воспоминаний А. Довженко «Зачарованная Десна» в сопоставлении с английским переводом А. Биленко ("The Enchanted Desna»). В результате проведенного исследования выделены следующие виды реалий в переводческом аспекте: географические, этнографические и общественно-политические. По результатам проведенного исследования указанные реалии воспроизводятся в переводе в большинстве случаев с помощью полных и частичных эквивалентов. Иногда реалии в выбранном художественном произведении не имеют прямых соответствий в языке перевода по тексту А. Биленко. Установлено, что переводчик для перевода таких слов-реалий или словосочетаний-реалий подбирал относительные эквиваленты, применял художественный или описательный перевод или копирования. Проанализировав теоретические источники и обнаружив практические закономерности, можно сделать вывод, что при переводе автобиографической повести А. Довженко «Зачарованная Десна» на английский язык украинскому переводчику А. Биленко, настоящему художнику удалось четко и удачно воссоздать стиль автора, обнаружив при этом свой индивидуальный переводческий стиль при переводе отдельных реалий украинского быта, духовной культуры и искусства, этнических объектов, меры и денег, географических и общественно-политических реалий. The paper is devoted to the study of the Ukrainian realia and their rendering into English on the basis of a literary textб, namely O.Dovzhenko’s poetic reminiscences ‘The Enchanted Desna’ in comparison with the English translation by A. Bilenko. As a result of the conducted research, the following types of realia in the aspect of translation were singled out: the realia of geography, ethnography, politics and society. As a result of the analysis it can be concluded that when translating Dovzhenko’s autobiographical novel ‘The Enchanted Desna’ into English, the Ukrainian translator A. Bilenko managed to reproduce the author’s style precisely and clearly, to render faithfully into English specific notions of Ukrainian everyday life and work, spiritual culture and art, ethnic characteristics, measures and money, geography, politics and society.Item Заголовок як явище інтертекстуальності в сучасному англомовному масмедійному дискурсі: курсова робота(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця, 2021) Тимощук, Дар`я Олександрівна; Тимощук, Д. О.; Tymoshchuk, D. O.Ефективність газетного тексту багато в чому визначається саме його назвою, адже читач звертає увагу на неї в першу чергу. Для того, щоб привернути ще більше інтересу до власної статті, автори використовують різні типи заголовків. Особливо виразними вважаються заголовки, що містять посилання, алюзії, цитати, які відображають поняття «інтертекстуальності». Сам феномен інтертексту став вивчатися відносно недавно. Явище міжтекстової взаємодії знаходиться в центрі уваги лінгвістів лише починаючи з 60-х років і до сих пір вивчається. З розвитком засобів масової інформації та підвищенням їх ролі в житті людей зростає і важливість вивчення цього явища на основі матеріалів преси. Таким чином, актуальність дослідження визначається активним вивченням інтертекстуальності в сучасній лінгвістиці. Оскільки сфера друкованих ЗМІ динамічна, мета дослідження була сформульована так: виявити, описати і проаналізувати інтертекстуальність в заголовках сучасних британських газет. Були проаналізовані електронні версії британських газет «The Guardian», «The Independent», «The Telegraph» і «The Times» за 2018-2019 роки. Методом суцільної вибірки було відібрано 18 газетних заголовків, що містять в собі алюзійний елемент, та 4 заголовка з цитатами. Ці інтертекстуальні одиниці були класифіковані за трьома критеріями: тематика статті, в якій вони були виявлені, джерело алюзійного елемента, а також їх функції. Найчастіше алюзії спостерігалися в заголовках статей, присвячених мистецтву. Термін «мистецтво» дуже розлогий, тому, пишучи і створюючи мережу взаємозв'язків, автори мають безмежні джерела натхнення. Автори статей використовують яскраві і легко-впізнавані алюзійний елементи, так як взаємодія читача з текстом і вміння інтерпретувати алюзійний текст надзвичайно важливі. Ці натяки «грають» з читачем і ведуть з ним самостійний діалог відповідно до задуму автора. Аналізуючи функції алюзій в заголовках газетних статей, можна зробити висновок, що вони переважно виконують експресивну і аппелятивну функції. Вони передають оцінку автора, просувають його ставлення до фактів, ідеї, викладені в статті, підсилюють виразність тексту. Эффективность газетного текста во многом определяется его названием, так как читатель обращает внимание именно на него в первую очередь. Чтобы привлечь ещё больше интереса к статье, авторы используют различные типы заголовков. Особенно выразительными считаются заголовки, содержащие отсылки, аллюзии, цитаты, отражающие понятие «интертекстуальность». Сам феномен интертекстуальности стал изучаться относительно недавно. Явление межтекстового взаимодействия находится в центре внимания лингвистов лишь начиная с 60-х годов и до сих пор изучается. С развитием средств массовой информации и повышением их роли в жизни людей возрастает и важность изучения этого явления на основе материалов прессы. Таким образом, актуальность исследования определяется активным изучением интертекстуальности в современной лингвистике. Поскольку сфера печатных СМИ динамична, цель исследования была сформулирована так: выявить, описать и проанализировать интертекстуальность в заголовках современных британских газет. Были проанализированы электронные версии британских газет 2018-2019 года «The Guardian», «The Independent», «The Telegraph» и «The Times». Методом сплошной выборки было отобрано 18 газетных заголовков, содержащих в себе аллюзивный элемент, и 4 заголовка с цитатами. Эти интертекстовые единицы были классифицированы по трем критериям: тематика статьи, в которой они были обнаружены, источник аллюзионного элемента, а также их функции. Наиболее часто аллюзии наблюдались в заголовках статей, посвященных искусству. Термин «искусство» очень обширен, поэтому, сочиняя и создавая сеть взаимосвязей, авторы имеют безграничные источники вдохновения. Авторы статей используют яркие и узнаваемые аллюзионные элементы, так как взаимодействие читателя с текстом и умение интерпретировать аллюзионный текст чрезвычайно важны. Эти намеки «играют» с читателем и ведут с ним самостоятельный диалог в соответствии с замыслом автора. Анализируя функции аллюзий в заголовках газетных статей, можно сделать вывод, что они преимущественно выполняют экспрессивную и аппелятивную функции. Они передают оценку автора, продвигают его отношение к фактам, идеи, изложенные в статье, усиливают выразительность текста. The effectiveness of a newspaper text is largely determined by its title, as the reader pays attention to it in the first place. In order to attract more attention, article authors use various forms of headings. Especially expressive are the titles containing references, allusions, quotations, which reflect the concept of "intertextuality". The very phenomenon of intertextuality has begun to be studied relatively recently. Only since the 60s, the phenomenon of intertextual interaction has been in the focus of the attention of linguists and is still being studied. With the development of mass media, and with an increase of its role in people's lives, the importance of studying this phenomenon based on the press material is increasing as well. Thus, the relevance of the research is determined by the active study of intertextuality in modern linguistics. As the sphere of print media is dynamic, the goal of the research is: to identify, describe, analyze intertextuality in the modern British newspapers` headlines. The electronic versions of the British newspapers 2018-2019 "The Guardian", "The Independent", "The Telegraph" and "The Times" were analyzed. The method of continuous sampling was used to sort out 18 newspaper headlines containing an allusive element and 4 titles with quotations. These intertextual signs were classified according to three criteria: the topic of the article they were found at, the source of allusive element and their functions. Allusions were observed most frequently in the headlines of the articles devoted to art. The term ‘art’ is very broad that is why, writing and creating a web of interconnections, journalists have unlimited sources of inspiration. The authors of the articles use bright and recognizable allusive elements, as the reader's interaction with the text and the reader's ability to interpret the allusive text is extremely important. Those allusions "play" with the reader and conduct an independent dialogue with him/her in accordance with the author's intention. Analyzing the functions of allusions in the headlines of newspaper articles, we can conclude that they predominantly perform expressive and phatic functions. They convey the author`s evaluation, promote his/her ideas given in the article and attitude towards facts that enhance the expressiveness of the text.Item Переклад реалій з англійської мови на українську (на матеріалі роману В.С.Моема “The Moon and Sixpence” ): курсова робота(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця, 2021) Мукоід, Вікторія Леонідівна; Мукоид, В.Л.; Mukoid, V.L.Дане дослідження присвячене проблемі перекладу реалій художнього тексту з англійської мови українською на матеріалі твору В.С. Моема “The Moon and Sixpence”. Робота присвячена аналізу поняття «реалія», їх класифікаціям від різних дослідників. В процесі дослідження відбувається узагальнення теоретичних знань, що стосуються структури, семантики і перекладу реалій, в уточненні деяких питань, які викликають розбіжності. В ході дослідження розглядаються питання, пов'язані з Данное исследование посвящено проблеме перевода реалий художественного текста из английского языка украинской на материале произведения В.С.Моэма "The Moon and Sixpence". Работа посвящена анализу понятия "реалия", их классификациям от разных исследователей. В процессе исследования происходит обобщение теоретической информации, касающейся структуры, семантики и перевода реалий, а также уточнении некоторых вопросов, которые вызывают расхождения во взглядах исследователей. В ходе анализа рассматриваются вопросы, связанные с реалиями как элементами языковой картины мира, проблемы передачи слов-реалий украинским языком, приведены методы перевода, которые зависят от разных факторов. В работе показано, что при переводе реалий в художественном тексте применяются разнообразные способы, среди которых трансформационный, контекстуальный и приблизительный перевод. Транскодирования применяются тогда, когда реалия получает статус интернационализма, описательный перевод - в случае отсутствия адекватного эквивалента в языке перевода. Контекстуальный и приблизительный перевод применен в случаях, когда реалию можно заменить подобной по содержанию и функциям. ANNOTATION This research is devoted to the problem of translating the realias of fictional text from English into Ukrainian on the material of W.S. Maugham work "The Moon and Sixpence". The work focuses on the analysis of the concept of "realia", their classifications by various researchers. In the paper an attempt is made at generalization of theoretical information concerning the structure, semantics and translation of realias, and also clarifying some issues that cause discrepancies. The research examines issues related to realias as elements of the language picture of the world, problems of transmitting specific national notions into Ukrainian, outlines translation methods that depend on various factors. The analysis shows that when translating realias in artistic text, various methods are used, including transformational, contextual and approximate translation. Transcoding is applied when realia receives the status of internationalism, descriptive translation – in the absence of an adequate equivalent in the translation language. Contextual and approximate translation is applied in cases where realia can be replaced by similar content and functions реаліями як елементами мовної картини світу, проблеми передачі слів-реалій українською мовою, надано методи перекладу, які залежать від різних факторів. В роботі показано, що при перекладі реалій в художньому тексті застосовуються різноманітні способи, серед яких трансформаційний, контекстуальний та приблизний переклад. Транскодування застосовуються тоді, коли реалія отримує статус інтернаціоналізму, описовий переклад – у випадку відсутності адекватного еквівалента в мові перекладу. Контекстуальний і приблизний переклад застосовано у випадках, коли реалію можна замінити подібною за змістом і функціям.Данное исследование посвящено проблеме перевода реалий художественного текста из английского языка украинской на материале произведения В.С.Моэма "The Moon and Sixpence". Работа посвящена анализу понятия "реалия", их классификациям от разных исследователей. В процессе исследования происходит обобщение теоретической информации, касающейся структуры, семантики и перевода реалий, а также уточнении некоторых вопросов, которые вызывают расхождения во взглядах исследователей. В ходе анализа рассматриваются вопросы, связанные с реалиями как элементами языковой картины мира, проблемы передачи слов-реалий украинским языком, приведены методы перевода, которые зависят от разных факторов. В работе показано, что при переводе реалий в художественном тексте применяются разнообразные способы, среди которых трансформационный, контекстуальный и приблизительный перевод. Транскодирования применяются тогда, когда реалия получает статус интернационализма, описательный перевод - в случае отсутствия адекватного эквивалента в языке перевода. Контекстуальный и приблизительный перевод применен в случаях, когда реалию можно заменить подобной по содержанию и функциям. ANNOTATION This research is devoted to the problem of translating the realias of fictional text from English into Ukrainian on the material of W.S. Maugham work "The Moon and Sixpence". The work focuses on the analysis of the concept of "realia", their classifications by various researchers. In the paper an attempt is made at generalization of theoretical information concerning the structure, semantics and translation of realias, and also clarifying some issues that cause discrepancies. The research examines issues related to realias as elements of the language picture of the world, problems of transmitting specific national notions into Ukrainian, outlines translation methods that depend on various factors. The analysis shows that when translating realias in artistic text, various methods are used, including transformational, contextual and approximate translation. Transcoding is applied when realia receives the status of internationalism, descriptive translation – in the absence of an adequate equivalent in the translation language. Contextual and approximate translation is applied in cases where realia can be replaced by similar content and functionsItem Засоби політкоректного мовлення в англомовному масмедійному дискурсі початку ХХІ століття (на матеріалі американських газет) : курсова робота(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця, 2021) Музичко, Марія Миколаївна; Музычко, М.М; Muzychko, M.M.У даній курсовій роботі розглядається феномен «політична коректність» та його реалізації у дискурсі американських масмедіа у XXI століті (2014-2021 рр.). Актуальність теми роботи зумовлена інтересом до вивчення політкоректної лексики в англійському медіа-дискурсі початку 21 століття на основі американських газет, що, в свою чергу, пояснюється зростанням процесів глобалізації та міжнародного розвитку, інтеграції та співпраці в суспільстві. Об'єктом дослідження є політкоректна лексика в американських газетах у 21 столітті (2014-2021). Предметом дослідження є лінгвістичний, прагматичний та культурний аспекти функціонування політично коректних висловів в американських газетах у 21 столітті (2014-2021). Під "політкоректністю" прийнято розуміти таку ідеологію, яка передбачає використання так званих нейтральних термінів, що замінюють будь-які прямі позначення явищ та об'єктів. Основною причиною появи та розвитку політкоректності є небажання політиків та громадських діячів втратити частину електорату через використання неправильних виразів. У результаті аналізу було виявлено, що "політкоректність" передбачає скасування певних виразів та слів та заміну їх новими, політкоректними термінами. Основною функцією різних газетних статей є надання певного впливу на співрозмовника. У наш час велике значення при написанні статей для газет надається плануванню та підготовці, в процесі яких враховується вік людей, про яких буде стаття, а також гендерні та етнічні особливості, політичні погляди та переконання. В результаті аналізу політкоректності в контексті англомовних засобів масової інформації можна зробити наступні висновки: 1. Етнічна політкоректність склалася в останній половині 20 століття у відповідь африканців, яких ображала присутність мови, що принижує їх гідність. Згодом рух було прийнято іншими меншинами: мексиканцями, азіатами тощо. 2. Феміністки розвивалися до гендерної нейтральності, замінюючи морфеми, включаючи «-мен» та «-ess», гендерно-нейтральними, або обираючи відповідний евфемізм. Окрім морфем, феміністичний рух критикує лексичні одиниці, що, на їх думку, є неприйнятними при призначенні жінок, оскільки вони можуть мати негативний вплив на їх психічний та фізичний стан. 3. Велика частина політичної коректності - це соціальна політична коректність. У межах цього типу не існує єдиного переліку політично коректних словникових запасів та норм. Іноземні ЗМІ включають певний словниковий запас, роблять певні певні професії більш бажаними, наголошують на повазі до людей похилого віку та звертаються до забобонів, підкреслюючи недоліки. АННОТАЦИЯ В данной курсовой работе рассматривается феномен «политическая корректность» и его реализации в дискурсе американских масс-медиа в XXI столити (2014-2021 гг.). Актуальность темы работы обусловлена интересом к изучению политкорректной лексики в английском медиа-дискурсе начале 21 века на основе американских газет, что, в свою очередь, объясняется ростом процессов глобализации и международного развития, интеграции и сотрудничества в обществе. Объектом исследования является политкорректная лексика в американских газетах в 21 веке (2014-2021). Предметом исследования является лингвистический, прагматичный и культурный аспекты функционирования политически корректных высказываний в американских газетах в 21 веке (2014-2021). Под "политкорректностью" принято понимать такую идеологию, которая предусматривает использование так называемых нейтральных терминов, заменяют любые прямые обозначения явлений и объектов. Основной причиной появления и развития политкорректности является нежелание политиков и общественных деятелей потерять часть электората из-за использования неправильных выражений. В результате анализа было обнаружено, что "политкорректность" предусматривает отмену определенных выражений и слов и замену их новыми, политкорректными терминами. Основной функцией различных газетных статей является предоставление определенного воздействия на собеседника. В наше время большое значение при написании статей для газет предоставляется планированию и подготовке, в ходе которых учитывается возраст людей, о которых будет статья, а также гендерные и этнические особенности, политические взгляды и убеждения. В результате анализа политкорректности в контексте англоязычных средств массовой информации можно сделать следующие выводы: 1. Этническая политкорректность сложилась в последней половине 20 века в ответ африканцев, которых оскорбляла присутствие языка, унижает их достоинство. Впоследствии движение было принято другими меньшинствами: мексиканцами, азиатами и тому подобное. 2. Феминистки развивались в гендерной нейтральности, заменяя морфемы, включая «мен» и «-ess», гендерно-нейтральными, или выбирая соответствующий эвфемизм. Кроме морфем, феминистическое движение критикует лексические единицы, что, по их мнению, являются неприемлемыми при назначении женщин, поскольку они могут оказать негативное влияние на их психическое и физическое состояние. 3. Большая часть политической корректности - это социальная политическая корректность. В рамках этого типа не существует единого перечня политически корректных словарных запасов и норм. Иностранные СМИ включают определенный словарный запас, делают определенные определенные профессии более желанными, отмечают уважении к старикам и обращаются к суевериям, подчеркивая недостатки. ANNOTATION The course paper examines the phenomenon of "political correctness" and its implementation in the discourse of the American media in the XXI century (2014-2021). The relevance of the topic is due to the interest in the study of politically correct vocabulary in the English media discourse of the early 21st century on the basis of American newspapers, which, in turn, due to the growth of globalization and international development, integration and cooperation. The object of research is politically correct vocabulary in American newspapers in the 21st century (2014-2021). The subject of the study is the linguistic, pragmatic and cultural aspects of the functioning of politically correct statements in American newspapers in the 21st century (2014-2021). It was found that "political correctness" involves the abolition of certain expressions and words and their replacement by new, politically correct terms. By "political correctness" is meant an ideology that involves the use of so-called neutral terms that replace any direct designation of phenomena and objects. The main reason for the emergence and development of political correctness is the reluctance of politicians and public figures to lose part of the electorate through the use of incorrect expressions. During the work we managed to come to such conclusions. The main function of various newspaper articles is to provide some influence on the interlocutor. Nowadays, great importance in writing articles for newspapers is given to planning and preparation, which takes into account the age of the people about whom the article will be, as well as gender and ethnic characteristics, political views and beliefs. As a result of the analysis of political correctness in the context of English-language mass media the following conclusions can be made: 1. Ethnic political correctness developed in the last half of the 20th century in response to Africans who were offended by the presence of language that degraded their dignity. Later, the movement was adopted by other minorities: Mexicans, Asians, and so on. 2. Feminists have evolved to gender neutrality, replacing morphemes, including "-men" and "-ess", with gender-neutral ones, or choosing the appropriate euphemism. In addition to morphemes, the feminist movement criticizes lexical items that they believe are unacceptable when assigning women because they can have a negative impact on their mental and physical condition. 3. Much of political correctness is social political correctness. Within this type, there is no single list of politically correct vocabulary and norms. Foreign media include a certain vocabulary, make certain professions more desirable, emphasize respect for the elderly and address superstitions, emphasizing the shortcomings.Item Типи та функції скорочень у сучасній англомовній рекламі(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця, 2021) Лученко, Єлизавета Артурівна; Лученко, Е.А.; Luchenko, E.A.; Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла КоцюбинськогоУ курсовій роботі аналізуються типи та функції скорочень у сучасній англомовній рекламі. Автор розглядає такі види скорочень як бленди, абревіатури та акроніми на матеріалі сучасної англомовної реклами. В курсовой работе анализируются типы и функции сокращений в современной англоязычной рекламе. Автор рассматривает такие виды сокращений как бленды, аббревиатуры и акронимы на материале англоязычной рекламы. The paper analyzes the types and functions of abbreviations in modern English advertising. The author considers such types of shortenings as blends, abbreviations and acronyms based on modern English advertising texts.