Дисертації
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/4a2ca24d-71aa-434c-94c6-54a42f6927f5
Browse
9 results
Search Results
Item Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів(Вінниця: ВДПУ, 2019) Андрощук, І. П.; Андрощук, И. П.; Androshchuk, I. P.У дисертації досліджено теоретичні і методичні основи підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів. Обґрунтовано методологічні підходи й концепцію професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів. Визначено суть, структуру, критерії й показники та схарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів; розкрито змістову характеристику позаурочної художньо-технічної діяльності, її пізнавальний, виховний і розвиваючий потенціал та структурні компоненти. Розроблено модель, обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, технологію проектування змісту й методики професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів. Узагальнено експериментальні дані, які свідчать про правомірність висновків щодо результативності системи, що ґрунтується на теоретичних і методичних засадах професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів.Item Підготовка майбутніх викладачів іноземних мов до організації дистанційного навчання(Вінниця, 2019) Фальштинська, Юлія Василівна; Фальштинская, Юлия Васильевна; Falshtynska, Yu. V.Дисертацію присвячено дослідженню проблеми підготовки майбутніх викладачів іноземних мов до організації дистанційного навчання. Визначено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель та організаційно-педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх викладачів іноземних мов до організації дистанційного навчання (розширення змісту фахових дисциплін відомостями про специфіку та можливості дистанційного навчання; впровадження технологій дистанційного навчання в підготовку майбутніх викладачів іноземних мов; залучення студентів до самостійного проектування дистанційних курсів навчання іноземних мов). Уточнено критерії, показники та рівні готовності майбутніх викладачів іноземних мов до організації дистанційного навчання. Розроблено і впроваджено дистанційний курс «DistanceLearningCourseforTeachers» на платформі GoogleClassroomItem Професійна підготовка майбутніх фахівців інженерних спеціальностей на засадах інтеграції навчання з виробництвом(Вінниця: ВДПУ, 2019) Косарук, О. М.; Косарук, Е. Н.; Kosaruk, О. М.У дисертації наведено комплексне теоретико-методологічне обґрунтування вирішення проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Визначено критерії, показники та рівні готовності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей до професійної діяльності в результаті освоєння робітничої професії на засадах інтеграції навчання з виробництвом. Визначено, обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей на засадах інтеграції навчання з виробництвом. Розроблено математичну модель діагностики рівня кваліфікації, яку одержить кожний студент у результаті освоєння робітничої професії. Запропоновано практичні рекомендації для підвищення ефективності процесу формування готовності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей до професійної діяльності. Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес технічного ЗВО.Item Організаційно-педагогічні умови виховання професійного обов’язку майбутніх фахівців цивільного захисту(Вінниця: ВДПУ, 2018) Ільчишин, Я. В.; Ильчишин, Я. В.; Ilchyshyn, Ya. V.У дисертаційній роботі розкрито зміст поняття «професійний обов’язок майбутніх фахівців цивільного захисту»; визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні готовності до виконання професійного обов’язку; запропоновано й обґрунтовано організаційно-педагогічні умови виховання професійного обов’язку майбутніх фахівців цивільного захисту у процесі професійної підготовки; розроблено та апробовано модель виховання професійного обов’язку майбутніх фахівців цивільного захисту. Виховання професійного обов’язку майбутніх фахівців цивільного захисту – взаємозумовлена діяльність викладачів (командирів) та курсантів і студентів на основі мотивації виконання професійного обов'язку та прояву позитивного ставлення до нього, оволодіння курсантами і студентами загальнокультурними і професійними компетенціями, розвитку їх професійних якостей та контролю виконання професійного обов'язку. Готовність до виконання професійного обов'язку майбутнім фахівцем цивільного захисту – складне цілісне утворення, інтегративна якість особистості, складовими якої є позитивне ставлення до професії, усвідомлені знання соціальної значущості своєї професійної діяльності, професійні вміння, що є передумовою успішної професійної діяльності. Взаємовідношення виховання професійного обов’язку та готовності до виконання професійного обов’язку полягає у тому, що виховання розглядається як процес, а готовність – як результат цього процесу (на певному, визначеному етапі).Item Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку(Вінниця: ВДПУ, 2017) Фрицюк, В. А.; Frytsiuk, V. A.У дисертаційній роботі науково обґрунтовано й розроблено науково-методичну систему підготовки майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку, що ґрунтується на положеннях акмеологічного, аксіологічного, антропоцентричного, діяльнісного, компетентнісного, культурологічного, особистісного, синергетичного, системного підходів, враховує структуру готовності майбутніх педагогів до професійного саморозвитку, тенденції розвитку сучасної освіти. Запропоновано обґрунтовано й реалізовано організаційно-педагогічні умови та розроблено структурно-функціональну модель науково-методичної системи підготовки майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку; удосконалено методичні підходи до розв’язання поставленої проблеми. Доведено, що застосування авторської технології сприяють особистісному й професійному зростанню майбутніх педагогів, ціннісному усвідомленню необхідності цілеспрямованого безперервного професійного саморозвитку; підвищенню рівня одержаних професійно спрямованих знань; практично-операційній підготовці, сформованості практичних умінь і навичок щодо професійного саморозвитку; спрямованості на самоаналіз і самооцінку власного професійного саморозвитку.Item Формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки у педагогічних коледжах(Вінниця: ВДПУ, 2018) Бузенко, І. Л.; Бузенко, И. Л; Buzenko, I. LУ дисертації доведено, що виконання важливих завдань, пов’язаних з реформування освітньої галузі в Україні, потребує якісного вдосконалення системи професійної підготовки педагогічних працівників, зокрема, майбутніх учителів початкової школи. Екологічна та валеологічна компетентність, перетинаючись у структурі професійно-педагогічної компетентності майбутнього вчителя, взаємно детермінуються. Їхня взаємодія активно впливає не лише на структуру особистісних і професійних якостей педагога, а й у межах професійно-педагогічної компетентності посилює їхній взаємозв’язок, формує еколого-валеологічний категоріальний апарат мислення майбутнього вчителя початкової школи, посилює розвиток педагогічної рефлексії, зумовлює здатність до аксіологічного осмислення своєї соціальної місії в розв’язанні екологічних проблем, збереження та розвитку здоров’я учнів початкової школи. У дослідженні визначено еколого-валеологічну компетентність майбутніх учителів початкової школи як інтегровану характеристику професійних й особистісних якостей студентів, яка віддзеркалює рівень сформованості еколого-валеологічних цінностей, їхню особистісну позицію щодо необхідності природоохоронної та здоров’язбережувальної діяльності, еколого-валеологічний тезаурус, освоєння методів еколого-валеологічної діяльності в навколишньому середовищі; уміння та практичний досвід, що дають змогу майбутнім педагогам успішно здійснювати педагогічно орієнтовану еколого-валеологічну діяльність, спрямовану на збереження здоров’я учнів початкової школи та охорону довкілля; здатність реалізовувати на практиці здоров’язбережувальні технології. Формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи визначено як багатогранний, складний, суперечливий, поступовий процес неперервної, активної теоретичної й практичної діяльності студентів, спрямованої на здобування еколого-валеологічних знань, розвиток відповідних здібностей студентів, стійкої мотивації, вольових зусиль у ставленні до еколого-валеологічних проблем на тлі позитивного емоційного ставлення, на формування переконань і відповідної поведінки в розв’язанні педагогічних, еколого-валеологічних, природоохоронних та здоров’язбережувальних завдань. До структури еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи віднесено чотири компоненти: мотиваційно-ціннісний, пізнавально-інформаційний, практично-діяльнісний та особистісно-рефлексивний. Відповідно до структурних компонентів еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи визначено такі критерії: сформованість позитивної мотивації до здійснення діяльності еколого-валеологічного спрямування; сформованість системи еколого-валеологічних знань; сформованість екологічно і валеологічно спрямованих умінь (практична готовність до еколого-валеологічної діяльності); сформованість важливих для еколого-валеологічної діяльності професійних й особистісних якостей. Показниками критерію «сформованість позитивної мотивації до здійснення діяльності еколого-валеологічного спрямування» визначено: зацікавленість проблемами збереження довкілля й здоров’я; наявність мотивів і потреб природозбережувальної та валеологічної діяльності; сформованість екологічно і валеологічно значущих ціннісних орієнтацій, переконань у потребі дотримуватися норм природокористування та збереження здоров’я; умотивованість на розвиток еколого-валеологічної компетентності учнів початкової школи. До показників критерію «сформованість системи еколого-валеологічних знань» віднесено: рівень і глибину еколого-валеологічних знань; володіння еколого-валеологічними поняттями й термінами; знання про шляхи збереження й зміцнення власного здоров’я та здоров’я учнів початкової школи; знання про особливості ефективної організації природоохоронної діяльності з учнями початкової школи. Показниками критерію «практична готовність до еколого-валеологічної діяльності» визначено: уміння й навички застосування еколого-валеологічних знань; активна еколого-валеологічна позиція; досвід різних видів еколого-валеологічної діяльності (дотримання норм здорового способу життя); уміння проектувати виховні заходи з учнями початкової школи щодо здійснення спільної еколого-валеологічної діяльності; уміння щодо формування еколого-валеологічної компетентності учнів початкової школи; досвід екологічної діяльності, що виявляється в підтриманні, розвитку довкілля (досвід природоохоронної діяльності). До показників критерію «сформованість важливих для еколого-валеологічної діяльності професійних й особистісних якостей» віднесено: здатність до рефлексії (рефлексія щодо місця та ролі людини в біологічному світі); відповідальність, вимогливість, ініціативність, емпатійність, принциповість тощо; здатність до ефективної комунікації у сфері еколого-валеологічної діяльності. Організаційно-педагогічними умовами формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи визначено: удосконалення змісту лекційних, практичних занять і педагогічної практики еколого-валеологічноюінформацією відповідно до специфіки навчальної дисципліни; посилення прикладної спрямованості змісту фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи шляхом залучення студентів до еколого-валеологічної діяльності; зорієнтованість на розвиток у студентів потреби та практичної готовності до еколого-валеологічної діяльності в школі; використання сучасних освітніх технологій у процесі вивчення природничих дисциплін; активізація процесу формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Розроблено модель формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи, яка складається із чотирьох блоків: цільового, змістового, операційного, результативного, у яких виокремлено такі структурні елементи: суспільно-державне замовлення; Закон «Про вищу освіту»; Концепція екологічної освіти; мета; зміст (теоретичний, практичний, дослідницько-творчий); знання; основні навчальні дисципліни, що використовували; міждисциплінарна інтеграція; методологічні підходи; організаційно-педагогічні умови; етапи, форми та методи роботи, від яких залежить результат – успішність формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи.Item Організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності(Вінниця, 2008) Иваненко, Р. В.; Ivanenko, R. V.; Іваненко, Руслана ВалеріївнаItem Підготовка електромеханіків засобами проектування комп'ютерно орієнтованих технологій навчання в професійно-технічних навчальних закладах(Вінниця, 2012) Кобися, В. М.; Кобыся, В. М.; Kobysya, V. M.Дисертаційна робота присвячена проблемі підготовки електромеханіків засобами проектування комп’ютерно орієнтованих технологій навчання у професійно-технічних навчальних закладах. З’ясовано стан проблеми впровадження засобів проектування комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання в процес підготовки електромеханіків у професійно-технічних навчальних закладах. У роботі розглядаються особливості застосування засобів проектування комп’ютерно орієнтованих технологій навчання у процесі підготовки електромеханіків. Визначено і описано організаційно-педагогічні умови підготовки електромеханіків засобами проектування комп’ютерно орієнтованих технологій навчання в професійно-технічних навчальних закладах, структурні компоненти професійних знань кваліфікованих робітників та критерії і рівні їх сформованості, модель підготовки електромеханіків засобами проектування комп’ютерно орієнтованих технологій навчання в професійно-технічних навчальних закладах. Представлено методичні основи підготовки електромеханіків у професійно-технічних навчальних закладах, методику й експериментальний аналіз знань випускників. Здійснено аналіз дослідження ефективності підготовки електромеханіків засобами проектування комп’ютерно орієнтованих технологій навчання в професійно-технічних навчальних закладах. У роботі доведена ефективність підготовки електромеханіків засобами проектування комп’ютерно орієнтованих технологій навчання в професійно-технічних навчальних закладах.Item Формування індивідуального стилю педагогічного спілкування майбутніх учителів іноземної мови в процесі педагогічної практики: автореф. та дис. ... канд. пед. наук : [спец.] 13.00.04 "Теорія і методика проф. освіти"(Вінниця (ВДПУ), 2016) Добіжа, Надія Вікторівна; Добижа, Н. В; Dobizha, N. V.У дисертації досліджено актуальну проблему формування індивідуального стилю педагогічного спілкування майбутніх учителів іноземної мови в процесі педагогічної практики. Шляхом аналізу філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури розкрито сутність і зміст феномена «індивідуальний стиль педагогічного спілкування». Уточнено сутність ключових для дослідження понять – «комунікативна компетентність», «професійне спілкування», «індивідуально-типологічні особливості». Визначено структурні компоненти індивідуального стилю педагогічного спілкування: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, емоційно-вольовий. У кожному з них визначено часткові цілі, завдання, результати й домінування певних методів, прийомів їх реалізації. Розроблено модель формування індивідуального стилю педагогічного спілкування майбутніх учителів іноземної мови в процесі педагогічної практики, ефективність якої забезпечили педагогічні умови. Педагогічний експеримент підтвердив дієвість запропонованої моделі та педагогічних умов.