Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/2cc129a2-41d2-45b1-a6ac-7265a65808ce
Browse
18 results
Search Results
Item Вербальна об'єктивація концепту «праця» в українській фразеології(Вінниця : Нілан ЛТД, 2020) Шпильчук, Юлія; Павлушенко, О. А.Фразеологічні одиниці на позначення роботи / неробства відображають традиційні цінності українського суспільства, відповідно до яких праця посідає важливе місце в концептосфері української спільноти. З іншого боку велика увага приділяється засудженню неробства, яке розбещує особистість та вступає у протиріччя з базовими цінностями української культури. Подальшою перспективою роботи, на наш погляд, є більш детальний аналіз концепту «праця».Item Структурно-семантичні функції епітета в портретній характеристиці персонажів (за романом І. Нечуя-Левицького «Гетьман Іван Виговський»)(Вінниця : Нілан ЛТД, 2020) Химич, Марина; Завальнюк, І. Я.Item Стилістична роль фразеологізмів-трансформів у мові сучасних українських газет(Вінниця : Нілан ЛТД, 2020) Федорчук, Наталія; Завальнюк, І. Я.Фразеологізми-трансформи в мові сучасних українських газет виконують різноманітні стилістичні функції: емоційно-експресивну; оцінну; створення гумору і сатири; відтворення внутрішніх якостей персонажа; характеристики мови персонажів; узагальненого підсумку висловленого тощо. Найактивніше фразеологічні одиниці функціонують у заголовках газетних публікацій, привертаючи увагу читача незвичним експресивно-емоційним забарвленням і водночас надаючи таким заголовковим комплексам свіжості, небуденності.Item Поетоніми малої прози Дари Корній(Вінниця : Нілан ЛТД, 2020) Стецюра, Аліна; Павликівська, Н. М.Антропонімія малої прози Дари Корній представлена різними класами онімів, зокрема особовими іменами, іменами по батькові та прізвищами. Найчисельнішими є особові імена. Це пояснюється тим, що автор бажає дати кожному персонажеві ім'я, яке часто й характеризує героя. Фонетичні та морфемні різновиди цього виду антропоніма допомагають розкрити образ до кінця. Функціонування в художніх творах двох інших груп антропонімів пов’язане з бажанням письменниці закцентувати увагу на соціальному статусі персонажів чи з намаганням авторки виділити їх серед інших героїв.Item Валентісний підхід до вивчення українських та англійських повнозначних словоназв денотатів(Вінниця : Нілан ЛТД, 2020) Слободянюк, Наталія; Іваницька, Н. Л.Беручи до уваги синтагматичні виміри синсемантичної дієсловоназви процесуального денотата «говорити» й аналізувати ієрархію експлікаторів її синсемантизму, зафіксованих у словниках, а також орієнтуючись на базову сему, що корелює насамперед із словоназвами, які номінують «живе» (людину), можна вважати, що все інше («неживе») є нетиповим, другорядним, як і вживані при відповідних словоназвах експлікатори. Типовими для цього дієслова є конструкції з його автосемантизмом («дитина говорить», «дитина заговорила»), а також із синсемантизмом («хтось говорить про політику», «хтось говорить виразно», «хтось говорить українською», «хтось говорить до когось»), тобто йдеться про вживання дієсловоназви в реченнях із підметом-назвою людини.Item Структурно-семантичні особливості еліптичних конструкцій в українському газетному мовленні (за матеріалами вінницьких газет)(Вінниця : Нілан ЛТД, 2020) Скічко, І.; Богатько, В. В.Формально еліптичні речення становлять функціонально вмотивований тип речення особливої семантики. Як зауважує В. В. Богатько, «специфічна семантика і структурна схема неповних речень такого типу зумовлюють відповідні мовленнєві функції. Наявні члени речення, які належать до рематичної групи, набувають особливої актуальності, а вся синтаксична одиниця має яскраво експресивний характер і виконує особливі стилістичні функції».Item Вербальна експлікація концепту «щастя» в усній народній творчості(Вінниця : Нілан ЛТД, 2020) Рудь, Валентина; Павлушенко, О. А.Уявлення про «щастя» в українських прислів’ях та приказках персоніфіковані й закріплені в мовно-ментальній формулі «щастя-людина». Концепт «щастя» у народній свідомості часто розкривається за допомогою лексичної дихотомії «щастя-нещастя». Серед українських порівняльних фразеологічних зворотів, у яких описується стан «щастя», найбільша група пов’язана зі сферою почуттів, частина передає значення матеріального успіху й невелика кількість має семантику «доля». В українському світобаченні носіями образів, пов’язаних з концептом «щастя», нерідко стають назви тварин.Item Дієсловоназви актів мовлення в діалозі (в діалогічних єдностях)(2020) Петрик, Діана; Іваницька, Н. Л.ДАМ вирізняються з-поміж інших груп дієсловоназв процесуальних денотатів як чисельністю, так і значною семантичною розгалуженістю. Характерно, що конкретні лексеми цієї групи виявляють потенції до різних семантичних маркувань вибіркового характеру як щодо вживання, так і щодо здатності дієсловоформ отримувати й володіти відповідними семами в залежності від контекстних умов функціонування в мовленні. Поширеність ДАМ у реченнєвих структурах із прямою мовою вирізняє цю групу дієсловоназв процесуальних денотатів, особливо коли йдеться про зіставлення їх із дієсловоназвами звукоутворення й звуковідтворення.Item Пунктуаційні помилки в сучасних медіатекстах (на матеріалі вінницької газети «Місто»)(Вінниця : Нілан ЛТД, 2020) Петренко, Руслана; Кухар, Н. І.Автори газетних текстів часто порушують пунктуаційні норми, допускаючи три основні групи помилок: відсутність потрібних розділових знаків, уживання таких знаків поза правилами, ненормативна заміна одного знака іншим. Узагальнивши всі погляди науковців щодо причин появи пунктуаційних помилок, зазначимо, що в сучасних медіа текстах такі помилки зумовлені недостатнім рівнем пунктуаційної грамотності авторів та редакторів текстів, недостатнім рівнем знань структури синтаксичних одиниць та їхнього морфологічного вираження, а також ігнорування авторами засвоєних пунктуаційних норм. До специфічних причин зараховуємо швидкий темп створення й обігу інформації в інтернеті, через що журналістам, які пишуть тексти нашвидкуруч і прагнуть першими повідомити новину, часто бракує часу для критичного осмислення й ретельного редагування написаного.Item Мовні засоби формування образу вчителя в українській літературі 2-й половини ХХ ст.(Вінниця : Нілан ЛТД, 2020) Назарова, Анастасія; Кухар, Н. І.Для формування образу вчителя в українській літературі другої половини ХХ століття найактивніше використано засоби лексичного рівня, рідше – синтаксичного, найменш активно – морфологічного рівня мовної системи.