Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/21477071-f7cb-436f-bd93-6afbb284c0d1
Browse
2 results
Search Results
Item Засоби масової інформації як інструмент соціальної мобілізації західноукраїнського суспільства в перше повоєнне десятиліття(Вінниця : ВДПУ, 2023) Стародубець, ГалинаМета дослідження – розкрити особливості використання комуністичною владою періодичних друкованих видань як інструментів тотальної мобілізації західноукраїнського суспільства в перше повоєнне десятиліття, дослідити специфіку їх діяльності в умовах радянізації регіону. Методологія дослідження. В основу методологічного підходу дослідження покладено теорію тоталітарної держави, позбавленої демократичних засад. Використовуються також загальнонаукові методи аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення. Застосовано історичні методи зовнішньої та внутрішньої критики архівних джерел. Наукова новизна полягає у тому, що вперше розглянуто особливості функціонування друкованих періодичних видань у регіональному розрізі, показано способи їх використання владою як інструмент соціальної мобілізації західноукраїнського суспільства в період пізнього сталінізму. Висновки. Зроблено висновок, що, преса західних областей України виступала одним із важливих інструментів радянізації краю в період першого повоєнного десятиліття. Усі без виключення регіональні газети були друкованими органами районних/міських/обласних комітетів КП(б)У. Редакторська політика апріорі не могла бути самостійною, оскільки за умов партійної монополії на інформаційний простір, уся преса перебувала під тотальним контролем більшовицької партії. Друковані періодичні видання досліджуваного періоду виконували функції агітатора та пропагандиста сталінських ідей, політики правлячої комуністичної партії. З одного боку, вони сприяли мобілізації населення на відбудову економіки регіону, а з іншого – на підтримку політики партії, спрямованої на боротьбу з українським повстанським рухом. Широко застосовувана практика залучення місцевого населення як кореспондентів газети – робсількорів, мала на меті створення ілюзії всенародної підтримки партійно-радянської влади, можливості кожного «пересічного громадянина» вільно долучитися до процесу розбудови держави.Item Висвітлення військової служби британок на шпальтах газет СРСР та радянських жінок у періодиці Великої Британії у 1941–1945 рр.: загальна порівняльна характеристика(Вінниця : ТВОРИ, 2021) Залєток, НаталіяМетою статті є проаналізувати, охарактеризувати і порівняти особливості висвітлення служби жінок Великої Британії та СРСР у 1941–1945 рр. у радянській та британській періодиці відповідно. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальних (аналізу та синтезу, індукції та дедукції, аналогії) та спеціальних (історико-порівняльний, хронологічний) методів дослідження. Також для аналізу змісту періодичних видань застосовано метод контент-аналізу. Наукова новизна роботи полягає у тому, що порівняння взаємного висвітлення у ЗМІ Великої Британії та СРСР досвідів цих країн із залучення жінок до служби у війську в 1941–1945 рр. вивчається вперше. Висновки. На тлі безпрецедентного за масштабами допущення жінок до служби у збройних силах у роки Другої світової війни взаємна публікація матеріалів, присвячених досвіду одне одного у цьому питанні, була притаманна як Великій Британії, так і СРСР. Такі матеріали мали низку подібностей у змістовому наповненні та часі видання. Для періоду 1941–1943 рр., тобто часу розгортання радянсько-німецької війни, входження СРСР до антигітлерівської коаліції, а також чималої кількості невдач союзників на фронтах Другої світової війни, у ЗМІ обох країн спостерігається спроба формування позитивного образу жінок на службі у збройних силах. Тоді як у період 1944–1945 рр., який ознаменувався закріпленням переходу переваги у війні на бік союзників, характерним було згортання практики висвітлення досвіду жінок у збройних силах. Серед причин цього вбачаємо насамперед скорочення в обох державах масштабів залучення жінок до війська, адже у зв’язку зі зменшенням втрат потреба у кадрах також зменшилася. На додачу в цей період у стосунках між союзниками на перший план виходять взаємні геополітичні суперечності, які зрештою у наступні роки призведуть до розгортання «холодної війни». Водночас спостерігалися і відмінності у характері висвітлення досліджуваної проблеми у ЗМІ цих двох держав, пов’язані з обсягом фактажу та його достовірністю.