Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія

Метою статті є висвітлення процесу заснування, становлення та розвитку Вінницького інструментального заводу та показ його діяльності через призму радянської преси. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення) і спеціально-історичних (історико-критичного, історико-порівняльного, проблемно-хронологічного, дискурс-аналізу, опрацювання документів) методів. Дослідження базується на універсальних принципах історизму, науковості, поліфакторності та системності. Наукова новизна роботи полягає у тому, що авторами вперше, на основі аналізу періодичних видань як джерела, розкрито різні аспекти функціонування Вінницького інструментального заводу в системі реалій розвитку радянської промисловості. Висновки. Вміщені на шпальтах радянських періодичних видань матеріали свідчать про безсумнівні позитивні результати у діяльності Вінницького інструментального заводу впродовж його існування. Це знайшло своє виявлення у значних досягненнях підприємства, налагодженні випуску конкурентоздатної продукції, вдосконаленню організації виробництва, його автоматизації, розвитку інфраструктури, покращенні умов праці та життя робітників. Ці досягнення всебічно висвітлювалися на сторінках періодичних видань. Однак радянська преса мала свою специфіку творення інформаційної картини про розвиток економіки СРСР, старанно ретушувала вади командно-адміністративної системи та її несприйнятливість до вимог часу. Шпальти газет наприкінці 1940-х – на початку 1980-х рр. були одним із майданчиків для демонстрації трудового подвигу радянських людей, формували громадську думку про переваги соціалістичного розвитку суспільства. Тим не менш, не зважаючи на заангажованість, пропагандистське забарвлення та шаблонність публікацій, інформація радянських ЗМІ дають змогу оцінити не лише здобутки у діяльності заводу, але й виявити недоліки та допущені прорахунки. Але, на нашу думку, ці хиби варто пов’язувати насамперед із особливостями розвитку загальносоюзної промисловості – слідуванням вказівкам «згори», необхідністю виконання планів чергових п’ятирічок, відставанням СРСР у науково-технічному прогресі, відсутністю ефективного зв’язку науки і виробництва, використанням застарілої техніки та технологій і залучення натомість «людського фактору» для виконання поставлених партійним та державним керівництвом завдань з підвищення продуктивності праці, збільшення кількості продукції та покращення її якості.

У статті розглядається використання історії в боротьбі за маси з боку «національного» та «комуністичного» таборів у період перебудови в Україні. Показано практичне застосування історії як засобу політизації мас у боротьбі за владу

У статті розкривається ідеологічне підґрунтя національно-культурної політики, запровадженої більшовицькою владою у перші роки свого утвердження в Україні. Прикриваючись толерантними гаслами, було розпочато нівелювання національної культури. Характерними ознаками культурної політики в 1920-1923 рр. були прокомуністична спрямованість, жорстка централізація та підконтрольність культурного життя

У статті досліджується роль карикатури в періодичних виданнях СРСР 1920-1930-х рр. у формуванні «нового побуту», аналізуються методи та прийоми зображення повсякденного життя, їх вплив на суспільну свідомість. У статті наголошується важливість карикатури як інструмента радянської пропаганди через її доступність та легкість сприйняття.

Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія

Browse

Filters

Settings

Sort By

Results per page

Search Results