Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/21477071-f7cb-436f-bd93-6afbb284c0d1
Browse
3 results
Search Results
Item Сенаторська ревізія 1799–1800 рр. у Правобережній Україні(Вінниця : ВДПУ, 2023) Шевчук, АндрійМетою статті є аналіз процесу організації верховною владою сенаторської ревізії в рамках посилення імперської влади, для контролю передусім судової сфери. На основі архівних матеріалів необхідно визначити хід та наслідки ревізування та вплив на процес проведення одного з ревізорів – представника місцевої еліти графа Ю. Іллінського. Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-системного, історико- типологічного) методів із принципами історизму, системності, науковості, що дозволило зосередитися на організації, ходу та наслідках проведення сенаторської ревізії 1799–1800 рр. у правобережних губерніях. Наукова новизна роботи полягає у дослідженні організації, проведення та результатів сенаторської ревізії 1799–1800 рр. у правобережних Київській, Подільській і Волинській губерніях. Аналіз діяльності одного з ревізорів – графа Ю. Іллінського, представника волинського нобілітету, доводить, що використовуючи повноваження для вирішення своїх партикулярних справ і зведення рахунків з місцевими чиновниками, він переконував місцеву шляхту в прихильному ставленні до них верховної влади. Визначено, що сенаторська ревізія не мала наслідків, а відданого під суд подільського віцегубернатора О. Кршижановського виправдано. Висновки. Заради посилення контролю за діяльністю місцевих органів влади та суду, Павлом І організовано сенаторську ревізію всієї імперії упродовж 1799–1800 рр. Це була перша інспекція на приєднаних правобережних територіях. Верховна влада у рамках регіональної політики пошуку компромісу з місцевою елітою призначила одним з ревізорів представника волинського нобілітету – графа Ю. Іллінського. Проте сенатор поставився до посади ревізора як до своєрідної синекури. Використовуючи високий статус, він передусім вирішував свої партикулярні справи та зводив рахунки зі своїми ворогами з числа приїжджих чиновників. Такі дії знаходили підтримку в середовищі місцевої шляхти. Порушивши розпорядження Павла І бути інспектором, графа Ю. Іллінського відкликали до столиці. По суті, ревізія не дала жодних результатів, навіть обвинувачений подільський віцегубернатор О. Кршижановський після 15-місячного слідства був виправданий. Усе ж головної мети – показати місцевій еліті, що вона може розраховувати на захист верховної влади від свавілля місцевих адміністраторів, досягнуто.Item Військові дії на території Правобережної України в серпні 1914 р. та їх наслідки(Вінниця: ВДПУ, 2022) Кліщинський, ПавлоМета дослідження – висвітлити перебіг та особливості бойових дій на території Правобережної України в серпні 1914 р., показати їх руйнівні наслідки. Методологія дослідження опирається на принципи конкретно-історичного підходу – історизму, об`єктивності, всебічності і цілісності, системності, а також на використання методів аналізу та синтезу, історико-статистичного, історико-порівняльного, проблемно-хронологічного. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні перебігу та наслідків збройного протистояння російських та австро-угорських військ на прикордонних територіях Волинської і Подільської губерній в середині серпня 1914 р. Висновки. З перших днів оголошення Австро-Угорщиною війни Росії, територія Правобережної України стала ареною бойових дій. В серпні 1914 р. в прикордонній смузі Волинської і Подільської губернії відбулася низка збройних сутичок із тимчасовим захопленням територій. Найбільшої шкоди військові дії завдали населенню Волині, де руйнувань зазнали низка населених пунктів. Незначною матеріальною шкодою, кількаденним контролем над губернським містом – Кам’янцем-Подільським та морально-психологічними випробуваннями завершилися серпневі бої на території Поділля. Київська губернія відігравала роль тилової – на її території військових дій не відбувалось, окрім випадків бомбардування з аеропланів.Item Фінансова діяльність сільських «Просвіт» Правобережної України (1920–1922 рр.)(Вінниця : Твори, 2021) Кучеров, Г.; Коцюк, В.Метою статті є аналіз фінансового становища сільських «Просвіт» на території Правобережної України у 1920–1922 рр. На основі переважно архівних матеріалів автори з’ясовують проблеми і здобутки просвітян у фінансовій діяльності, вплив на неї радянського режиму, її наслідки. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових методів (порівняння, узагальнення, аналізу) з міждисциплінарними (структурно-системний метод). Головними методами під час підготовки публікації стали історико-порівняльний, синхронний, статистичний. Застосування названих методів допомогло з’ясувати всю сукупність аспектів, пов’язаних із науковою проблемою. Наукова новизна роботи полягає у тому, що використовуючи методи аналізу історичних документів, автори розглядають вплив фінансового становища просвітницьких товариств на їхню культурно-освітню роботу в умовах перших років існування радянського режиму. Вперше в українській історіографії з’ясовано особливості фінансової діяльності сільських «Просвіт», її роль у становленні і розвитку товариств. Висновки. Фінансова діяльність сільських «Просвіт» Правобережної України у 1920–1922 рр. є важливою складовою їхнього функціонування. Вона визначала розвиток товариств, а також культурно-освітній рівень селян. На фінансову діяльність «Просвіт» значною мірою впливали місцеві умови та допомога держави. Просвітяни влаштовували різноманітні заходи, щоб збільшити свій бюджет і витрачали кошти лише за потреби. Фінансова діяльність сільських «Просвіт» перебувала під тотальним контролем радянського режиму. Коли став очевидним провал спроб режиму перетворити просвітницькі інституції на «кишенькові» організації, їх переведено на місцеве фінансування і взятий курс на ліквідацію.