Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/21477071-f7cb-436f-bd93-6afbb284c0d1
Browse
19 results
Search Results
Item Етнічні меншини України: роль греків Приазов'я у формуванні національної ідентичності(Вінниця : ВДПУ, 2024) Пономарьова, І.Метою статті є дослідження ролі греків Приазов’я у формуванні національної ідентичності України, а також аналіз впливу їхньої етнокультурної спадщини на розвиток сучасного українського суспільства. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні історико-етнографічних та культурно-антропологічних підходів, а також використанні інтердисциплінарних методів аналізу, зокрема методів порівняльного аналізу, систематизації та синтезу даних. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено комплексний аналіз трансформації національної ідентичності греків Приазов’я з моменту їхнього переселення з Криму до сучасного періоду, зокрема в контексті соціально- політичних змін в Україні та впливу зовнішніх факторів, таких як війна на Донбасі. Висновки. У статті визначено, що греки Приазов’я відіграли значну роль у формуванні багатонаціональної ідентичності України. Їхня культурна спадщина, збереження мови та традицій в умовах історичних викликів є прикладом стійкості та адаптивності етнічної меншини в умовах сучасного українського суспільства. Подальші дослідження у цьому напрямку можуть сприяти глибшому розумінню процесів етнічної та національної ідентифікації в Україні.Item Етноісторичні мотиви (сюжети) в музичному мистецтві України другої половини 18 – початку 19 століття(Вінниця : ВДПУ, 2024) Кривошея, І.Метою статті є дослідження етноісторичних мотивів у музичному мистецтві України другої половини 18 – початку 19 століття з аналізом народної творчості та її впливу на розвиток оркестрових, хорових та індивідуальних музичних виступів. У статті розглянуто культурні та соціальні зміни цієї епохи та їх вплив на еволюцію кобзарського та бандурного мистецтва, що слугували не лише засобом музичного вираження, але й важливим елементом збереження національної ідентичності та історичної пам’яті; докладно висвітлено етноісторичні мотиви, які проявлялися через музичне мистецтво, відображаючи суспільні настрої, історичні події та героїчне минуле нації. Значну увагу приділено аналізу взаємодії народних традицій із професійними формами мистецтва, розкрито багатство та різноманітність народного мистецтва того часу. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному підході до вивчення історичних, музичних і культурологічних аспектів із залученням архівних документів та наукових джерел, що дає змогу всебічно оцінити вплив етноісторичних мотивів на формування культурного ландшафту України в досліджуваний період. Особлива увага зосереджена на ролі кобзарів та бандуристів, які, виконуючи історичні та сучасні їм теми, сприяли збереженню національної самосвідомості та відтворенню культурного спадку. Наукова новизна дослідження полягає у глибокому аналізі внеску музичних колективів та індивідуальних виконавців у розвиток мистецтва регіону з акцентом на їх взаємодії з народними традиціями та професійною музикою в контексті історичних та культурних процесів. Висновки окреслюють важливість вивчення етноісторичних мотивів у музичному мистецтві кінця 18 – початку 19 століття як ключових елементів у формуванні культурної ідентичності України, засвідчують необхідність подальших досліджень у цій сфері для глибшого розуміння ролі музичного мистецтва в сучасному культурному контексті.Item Комарніцький О.Б. Федорчук В.М. Іван Вікторович Івах: людина, вчений-методист, менеджер вищої освіти: монографія. Кам'янець-Подільський, ТОВ «Друкарня «Рута»», 2023. 548 с. : рецензія(Вінниця : ВДПУ, 2023) Романюк, Іван; Зінько, ЮрійУ статті прорецензовано монографію Олександра Комарніцького і Віктора Федорчука, в якій комплексно й усебічно проаналізовано життєвий і трудовий шлях, організаторську, громадську, педагогічну та науково-дослідницьку діяльність І.В. Іваха, який працював у Кам'янець-Подільському державному педінституті на посадах викладача, старшого викладача, секретаря парторганізації, заступника директора, ректора, завідувача кафедри, доцента кафедри у 1950-1989 рр.Item Культурна співпраця України та Польщі наприкінці 20 –у перших десятиліттях 21ст. в контексті євроінтеграції: аспекти української історіографії(Вінниця : ВДПУ, 2023) Панчук, МаринаМета статті полягає в системному аналізі наявних праць українських науковців із досліджуваної проблематики за тематичними блоками для детальнішого висвітлення окремих аспектів та закономірних процесів українсько-польської культурної співпраці. Методологія дослідження базується на загальнонаукових методах, як от систематизації, узагальнення, аналізу й синтезу та спеціально-наукових методах, зокрема, історико-генетичному, історико-порівняльному, герменевтичному, а також принципах історизму, об’єктивності, науковості. Науковою новизноює висвітлення закономірних особливостей формування вітчизняної історіографічної думки щодо українсько-польських відносин, враховуючи євроінтеграційні процеси в обох державах, які безперечно впливали на побудову міждержавних культурних взаємин. Однак ці аспекти не були достатньою мірою представлені в працях сучасних українських істориків, що розкриває передумови для більш детального опрацювання окресленої проблематики. Висновки. Сучасні євроінтеграційні процеси, умови стрімкої глобалізації та спільний історичний шлях розвитку України та Польщі сприяють підвищенню актуальності тематики українсько-польської співпраці серед історичних досліджень. Перспективність цих досліджень безпосередньо впливає на зростання наукового інтересу серед українських істориків до аналізу тих чи інших сторін взаємодії України та Польщі на сучасному етапі, що можемоспостерігати, аналізуючи відповідний масив праць в історіографії. Автори нерідко схиляються до тематичного підходу й аналізу окремих складових культурної взаємодії обох держав, представляючи конкретні приклади проявів та характерні особливості міжнаціонального діалогу.Наявна кількість відповідних праць дозволяє оперувати також комплексними дослідженнями щодо стратегії та ретроспективи й динаміки українсько-польських відносин протягом останніх десятиліть. Проте відсутність праць, що розкривають взаємовпливи й взаємозалежності між євроінтеграцією та культурним діалогом України та Польщі становить значний потенціал наукових напрацювань в цій галузі в подальшому.Ключові слова: євроінтеграція, культура, Польща, Україна, українська історіографія, міждержавна співпраця.Item Українська інтелігенція й відродження національної еліти(Вінниця : ВДПУ, 2006) Комісарчук, М. Х.Держава Україна без національної еліти біля її керма – не національна держава; народ, нація без національної еліти – збіговисько безбатченків, а суспільство – конгломерат космополітів; релігійні діячі без національної еліти – каста лжепророків. Без еліти неможливий розвиток.Item До проблеми ментальності й цілісності українства(Вінниця : ВДПУ, 2006) Журбелюк, Г. В.На сучасну українську інтелігенцію вже вкотре покладається особлива роль інтегратора і активатора зусиль з примирення і єднання «верхів» і «низів», унітаристів і федералістів, «батьків» і «дітей», західників і східняків з їх різною зовнішньою орієнтацією. Сподіваємось, що на цей раз результат буде більш оптимістичним і матеріалізованим в межах найближчого, досяжного оком і розумом, часового простору. А спільною стане орієнтація на добробут всього народу на цілісному українському На сучасну українську інтелігенцію вже вкотре покладається особлива роль інтегратора і активатора зусиль з примирення і єднання «верхів» і «низів», унітаристів і федералістів, «батьків» і «дітей», західників і східняків з їх різною зовнішньою орієнтацією. Сподіваємось, що на цей раз результат буде більш оптимістичним і матеріалізованим в межах найближчого, досяжного оком і розумом, часового простору. А спільною стане орієнтація на добробут всього народу на цілісному українському просторі.Item Процеси демократизації у контексті становлення української національної ідеї (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.)(Вінниця : ВДПУ, 2006) Сініцький, А. Ц.Становлення та відродження етнічних угрупувань здійснюється у руслі рефлексії їх історичних траєкторій, що являє собою, з одного боку, спробу відобразити у повідомленнях об‘єктивну минулу дійсність, а з іншого, – є засобом людського самоусвідомлення. Тому у феномені історичного поєднано ідею об‘єктивного часу і часовість суб‘єктивного самоздійснення. Саме історичне об‘єднує об‘єктивне та суб‘єктивне, сповнюючи соціальним сенсом людське буття, оскільки задає людині мету її розвитку у контексті цілісної нації. Отже, людина постає соціальною істотою саме завдяки зануренню у історичну сферу свого народу.Item Деякі аспекти дослідження та відродження традицій кобзарської епічної спадщини в Україні та Зарубіжжі(Вінниця : ВДПУ, 2006) Черкашина, О. В.Метою даної статті є визначення основних аспектів дослідження кобзарства у ХХ ст. та аналіз ситуації сучасного бандурного мистецтва, що стає особливо актуальним у світлі відродження національної ідеї.Item Ідеологія державотворення – об’єкт політичної турботи сучасної української інтелігенції(Вінниця : ВДПУ, 2006) Турівний, В. П.Критерії політичної зрілості інтелігенції, на наш погляд, слід шукати у сфері її співпраці з партіями, які мають широку підтримку народу. Її елітарність формується також в процесі поширення партійної ідеології та поєднання її з масовими рухами. Лише співробітництво партій з інтелігентними людьми забезпечить виконання ними головної своєї функції, яка полягає в підготовці професійних політиків і поповненні державних та інших політичних органів енергійними і високоідейними кадрами, здатними вдосконалювати управління самоврядуванням, вміло використовувати зрослу політичну активність мас, їх національні цінності для розбудови державності. При цьому варто керуватись політологічними вимогами до лідерів.Item Академічна наука як предмет вивчення та дослідження(Вінниця : ВДПУ, 2006) Даниленко, В. М.Для повноцінного і самодостатнього входження України в світовий культурний простір потрібно, з одного боку, досягти повноти структури національної культури, а, з другого, – не ізолюватись, не втратити можливостей «відкритості світу» і використання в національних інтересах набутків світової цивілізації. Як цього досягти? Вихід, напевно, у тому, щоб збалансувати в Україні впливи євро-атлантичні з російськими, зробити їх паритетно-конкурентними, але гармонійними. Це не короткочасний, а довготривалий процес. І в нас ще є час, щоб зробити вибір: або стати повноцінною національною державою і спільнотою, використавши можливості і досягнення тих, хто відповідний етап розвитку вже пройшов, або залишитися в сучасному аморфному стані, так до кінця і не конституювавшись у самостійну одиницю, розчинитися у «російському морі», а згодом у вселенському потоці світової цивілізації.