Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/21477071-f7cb-436f-bd93-6afbb284c0d1
Browse
2 results
Search Results
Item До історії заселення і формування етнічного складу населення придністровської зони Балтського повіту(Вінниця : ВДПУ, 2024) Кушнір, В.Українсько-молдовське порубіжжя – зона активних етнічних процесів, формування варіативних етнокультурних комплексів на регіональних і локальних рівнях. Накопичений етнографічний матеріал у Південно-Східному Поділлі на початку ХХІ ст. став основою для вивчення етнічних процесів, наслідків міжкультурної взаємодії в окремих зонах українсько-молдовського порубіжжя зокрема у придністровській частині і дослідження у цій сфері слід розпочинати з історії формування етнічного складу населення у ХІХ ст., його динаміки, ідентифікації носіїв різних історичних і культурних традицій. Це першочергове завдання частково вирішується у даній статті. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, системності, поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів, статистичного, проблемно-хронологічного, порівняльного, аналітичного. Метою статті є дослідження етнічного складу населення придністровської частини Балтського повіту Подільської губернії на основі аналізу матеріалів Подільського єпархіального історико- статистичного комітету. Наукова новизна у з’ясуванні чисельності і співвідношення представників різних етнічних груп, виявлені наслідки міжкультурних комунікацій в етнокультурних процесах в кінці ХІХ – на початку ХХ століть. Висновки. З’ясовано етнічний склад населення Балтського повіту у придністровській порубіжній з Молдовою зоні. Встановлено співвідношення чисельності українців, молдован, поляків і євреїв, виявлені елементи акультурації, асиміляції, простежено динаміку ідентичностей.Item Участь єврейської молоді у фабрично-заводському учнівстві в СРСР наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.(Вінниця : ТВОРИ, 2021) Перга, Тетяна; Перга, Татьяна; Perga, Tatiana Yu.Метою статті є розгляд політики СРСР щодо залучення єврейської молоді до шкіл фабрично-заводського учнівства (ФЗУ) у період першої п’ятирічки (1928–1932 рр.), її причин і наслідків. Методологія дослідження базується на аналізі маловідомих і невідомих архівних джерел організації Комзет. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в українській юдаїстиці ця проблема недосліджена, не дивлячись на широку увагу, яка приділяється вивченню єврейської освіти. Висновки. Автор дійшов висновку, що на ФЗУ в СРСР покладалось завдання з виконання як економічних, так і політичних завдань, адже вони мали готувати не лише майстрів і представників молодшого технічного персоналу, а і свідомих, грамотних, технічно підкованих кваліфікованих робітників. Відповідно кількість ФЗУ та учнів, які в них навчались, зростала в СРСР і УСРР з року в рік. Найшвидшими темпами збільшувалась кількість ФЗУ, що створювалися при підприємствах важкої промисловості і транспорту. Процес набору єврейської молоді до ФЗУ (вербування) відбувався дещо хаотично внаслідок об’єктивних і суб’єктивних причин, серед яких – досить високі плани (наряди) на відправлення охочих навчатися у фабзавучах, нав’язування підприємствам учнів попри матеріальну неготовність їх прийняти, халатність деяких працівників Укркомзету і фабзавучів. Унаслідок цього плани, які ставив радянський уряд, не завжди виконувались. Деякі підлітки під час поїздок до ФЗУ і навчання у них стикалися з низкою проблем, а саме: невиплата добових, ненадання продовольчих карток, неможливість за станом здоров’я перебувати у інших кліматичних зонах і займатися важкою фізичною працею. Загалом професійно-технічна освіта, зокрема школи ФЗУ, не користувалися великою популярністю серед єврейсько молоді, однак для того, щоб знайти місце у радянському суспільстві, працевлаштуватись, а також мали певні перспективи, багато підлітків проходили відповідне навчання, хоча у другій половині 1930-х рр. їх кількість суттєво зменшилась.