Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/21477071-f7cb-436f-bd93-6afbb284c0d1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 15

Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 48. Збірник наукових праць
(Вінниця : ВДПУ, 2024) Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського; Мельничук, О. А.
Володимир Ревуцький. Сторінки забутої історії. Оповіді про минувщину містечок та сіл Мурованокуриловецького району. Житомир, 2023. 555 с.
(Вінниця : ВДПУ, 2024) Тучинський, В.
У статті прорецензовано історико-краєзнавче дослідження Володимира Ревуцького, що знайомить читачів з історією містечок та сіл колишнього Мурованокуриловецького району Вінницької області від найдавніших часів до сьогодення. Звернено увагу на те, що книга є першим виданням у сучасній науково-краєзнавчій літературі Вінницької області про всі поселення району, що дає змогу цілісно інтерпретувати перебіг історичних подій у краї упродовж багатьох століть. Акцентовано на авторському вмінні об’єктивно відтворювати маловідомі сторінки політичної, військової та культурно-мистецької історії району на тлі подій Вінниччини та України. Зроблено висновок про те, що майже весь матеріал, уміщений у книзі, опубліковано вперше, що й становить її наукову новизну.
Соціум Гетьманщини 18 століття у світлі новітніх вітчизняних досліджень
(Вінниця : ВДПУ, 2023) Дмитренко, Віталій
Метою статті є аналіз монографічних видань вітчизняних науковців, присвячених дослідженню соціуму Гетьманщини 18 століття. Виокремлено головні напрями розробки цієї тематики, з’ясовано методологію та окреслено подальші перспективи вивчення теми. Методологія дослідження. Аналізові підлягали монографічні видання, оприлюднені після 2010 року, що забезпечило новизну й дозволило простежити новітні тенденції та напрями дослідження українського ранньомодерного суспільства. При їх вивченні головну увагу зосереджено на тематиці, структурі досліджень та використаних у ній пошукових методах. Оглянуті видання розподілено на групи, залежно від опрацьованої в них тематики. Проведено співставлення запропонованих вітчизняними авторамиконцептів функціонування ранньомодерного соціуму з тими, що функціонують в західній історіографії. Наукова новизна.Встановлено, що головними напрямами вивчення соціуму Гетьманщини є: соціальні явища та процеси серед міської тасільської людності, аналізвікових, професійних, станових груп, особливості функціонування соціальних інститутів і специфіка сприйняття тогочасним соціумом певних феноменів. Огляд методик, використаних у працях, уможливлює твердження, що значна кількість науковців підходять до вивчення суспільства з історико-демографічних позицій, широко використовуючи квантитативні методи для демонстрації ситуації, котра склалася в соціумі та показу головні тенденції його розвитку. Водночас, під впливом західного напряму «культурної історії соціального», значна увага в оглянутих дослідженнях приділена взаємовпливам соціального та культурного факторів. Висновки.Зауважено, що соціум Гетьманщини 18 століття потребує подальшого вивчення. Зокрема, окремі соціальні групи залишаються слабо дослідженими з позицій історичної демографії. Це утруднює написання узагальнювальних праць з соціальної історії Гетьманщини. Відзначаючи важливість праць з вивчення дитинства чи смерті в ранньомодерній Україні зазначаємо, що ще чимало вікових, гендерних, фізіологічних, культурних феноменів соціального життя лишаються недослідженими.
Боротьба українського козацтва проти турецько-татарської експансії наприкінці XV – першій половині XVII ст. у працях професора Миколи Кравця
(Вінниця : ВДПУ, 2023) Кравчук, Олександр; Зінько, Юрій
Метою статті є характеристика наукових праць професора Миколи Кравця з проблематики агресивної політики султанської Туреччини й Кримського ханства щодо українських земель та успіхів козацтва у відстоюванні прав і свободи українського народу. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах об’єктивності, системності, історизму, в поєднанні зі спеціально-історичними методами: проблемно-хронологічним, історико-біографічним, описовим, контент-аналізу. Наукова новизна полягає у спробі на основі аналізу праць Миколи Кравця розкрити особливості воєнно-політичного протистояння Османської імперії й Кримського ханства з українським козацтвом та подати важливі сторінки успішної боротьби козаків з турецько-татарською агресією у кінці ХV ст. – першій чверті ХУІІ ст. Висновки. У своїх працях історію українського козацтва Микола Кравець розглядає у контексті воєнного протистояння козаків з Османською імперією й Кримським ханством та відзначає роль козацького війська в протистоянні турецько-татарській експансії і захисті прав українського народу у кінці ХV ст. – першій чверті ХУІІ ст. Автор наголошує на міжнародному значенні боротьби козаків проти султанської Туреччини і Кримського ханства та вказує на їх заслуги у захисті європейських народів. М. Кравець, як представник державницької школи української історіографії, ґрунтовно висвітлює кримсько-українські взаємини.
Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 42: збірник наукових праць
(Вінниця: ВДПУ, 2022) Вінницький державний педагогічний університет
Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка у складі УРСР 1924-1940 рр.: історіографія
(Вінниця : ВДПУ, 2022) Тучинський, Віталій; Левченко, Богдан
Метою статті є дослідження та характеристика наукових праць вітчизняних та зарубіжних істориків приурочених Молдавській Автономній Радянській Соціалістичній Республіці – національно-державному утворенню, що існувало у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки протягом 1924-1940 рр. Методологія дослідження ґрунтується на загальних науково-дослідницьких принципах історизму, об’єктивності, науковості та спеціальних історичних методах історіографічного, логічного та джерелознавчого аналізу, а також наративному та проблемно-хронологічному. Наукова новизна роботи полягає у тому, що у ній проведено комплексне дослідження наукового доробку українських та молдовських вчених проблем, пов’язаних із утворенням, особливостями соціально-економічного та етнонаціонального розвитку, а також ліквідації Молдавської Автономної Республіки. Висновки. Історіографію обраної проблеми можна розділити на кілька основних періодів. Перший із них складають праці радянських дослідників. Виходячи із методологічних засад, якими вони користувалися, можна зауважити, що предметом їх досліджень були історичні передумови утворення Республіки та її успіхи у справі соціалістичного будівництва. Значну увагу в їх працях приділено національно-культурному будівництву, розвитку освіти та культури. Другий період охоплює праці сучасних українських вчених. Саме на початку 1990-х рр. склалися сприятливі умови для об’єктивного вивчення раніше невідомих та замовчуваних сторінок історії МАРСР. Це стосується передусім дослідження справжніх причин її створення, національного складу населення, масових репресій міжвоєнного періоду, а також зовнішньополітичних передумов ліквідації Автономної Республіки у 1940 р. До третього етапу ми відносимо науковий доробок істориків Республіки Молдови. Його характерною рисою є дослідження державотворчих процесів, що відбувалися в Республіці та їх вплив на формування національної свідомості молдовського населення. До четвертого слід віднести праці дослідників Придністровської Молдавської Республіки. Ними активно вивчаються краєзнавчі проблеми історії МАРСР та історія окремих населених пунктів регіону. Методологічні принципи, якими вони користуються дають підстави вважати їх частиною проросійської та відкрито антимолдовської історіографії.
Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 41. Збірник наукових праць
(Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2022)
Наукові записки. Серія: Історія. Випуск 38 : збірник наукових праць
(Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2021) Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
В журналі висвітлюються актуальні проблеми історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства, етнології, історіографії, джерелознавства, теорії та методології історії, рецензуються найсучасніші монографічні праці в галузі історичних наук. Видання розраховане на науковців, краєзнавців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто прагне отримати ґрунтовні знання теоретичного і прикладного характеру з історії.
Репутація Польщі в громадській думці країн Європи на початку ХХІ ст. у дослідженнях Інституту Публічних справ.
(2021) Неприцький, Олександр; Донай, Лукаш; Романов, Олег; Neprytskyi, Oleksandr A.; Donaj, Łukasz; Romanov, Oleh V.
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю систематизувати праці з вивчення репутації Республіки Польщі періоду завершення трансформації і ведення переговорів щодо вступу до Європейського Союзу, що дасть можливість надалі використовувати їх як для науково-дослідницької роботи, так і з метою застосування кращих практик національного брендингу в Україні. Мета статті – дослідити зміст і значення досліджень Інституту Публічних Справ, присвячених вивченню репутації Польщі в країнах Європи на початку ХХІ століття. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціальних (історикогенетичного, історико-типологічного, історико-системного, соціокультурного) методів з принципами історизму, системності, науковості та ерифікації. Інститут Публічних Справ – один із провідних аналітичних центрів Республіки Польщі. Дослідження, проведені інститутом, показали, яку репутацію мала Польща і поляки в громадській думці країн Європи під час ведення активних переговорів про вступ країни до ЄС. Експерти ІПС проаналізували, яку інформацію про Польщу подають європейські медіа. Дослідники надали розлогий емпіричний матеріал і аналіз теоретичних аспектів формування репутації та показали функціонування і зміни історичних стереотипів. Висновки. Відповідно до результатів досліджень Інституту Публічних Справ у перші роки ХХІ століття під час переговорного процесу щодо вступу Польщі до Європейського Союзу, країна мала репутацію, зумовлену негативними стереотипами. Така ситуація могла бути виправлена (зрештою, і була виправлена), оскільки історичні стереотипи усуваються повільно, але змінюються під впливом подій сучасності. Значну роль у цьому відіграють засоби масової комунікації як дзеркало суспільних настроїв і як інструмент їх зміни. Водночас був сформований позитивний образ Польщі в громадській думці України, але сама Україна мала погану репутацію серед населення Польщі, що мало би наштовхнути представників українських владних еліт на прийняття відповідних рішень.
Церковні братства в громадсько-політичному та етноконфесійному житті XVI–XVII ст. у світлі української історіографії
(Вінниця : ТВОРИ, 2021) Менько, Василь; Менько, Василий; Menko, Vasyl I.
Метою статті є вивчення особливостей висвітлення у працях українських дослідників ХІХ – початку ХХІ ст. участі православних церковних братств, що існували на теренах України, в етноконфесійному та громадсько-політичному житті Речі Посполитої, їх діяльності на користь збереження національної та релігійної ідентичності. Методологію дослідження склали загальнонаукові принципи історизму, всебічності, системності та ін. У роботі використовувались різноманітні загальнонаукові методи, зокрема, аналізу та синтезу, дедукції та індукції, порівняння, систематизації. Застосовувались спеціально-історичні методи як історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-хронологічний та ін. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що у цій статті вперше у сучасній вітчизняній науці здійснено спеціальний огляд вітчизняної історіографії участі церковних братств у процесах етноконфесійного та громадсько-політичного життя на українських землях в XVI–XVII ст. Висновки: Розглянутий науковий доробок українських та іноземних науковців засвідчує неабиякий інтерес дослідників ХІХ – початку ХХІ ст. до проблем участі православних церковних братств, що існували на теренах України, у етноконфесійних процесах та громадсько-політичному житті XVI–XVII ст. Значний вплив на інтерпретації щодо участі братств у різноманітних процесах внутрішньополітичного, національного та релігійного життя Речі Посполитої здійснювали ідейні переконання окремих вчених. Такими, наприклад, були ідеї москвофільства, через призму яких досліджувало історію багато галицьких науковців. Особливо відчутними є впливи політичної кон’юнктури, що нав’язували дослідникам певні історіографічні шаблони. Зокрема, такі підходи слід відзначити у працях істориків, що працювали під тиском радянської тоталітарної системи.