Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/21477071-f7cb-436f-bd93-6afbb284c0d1
Browse
3 results
Search Results
Item Українські мотиви у творчості художників Іллі Рєпіна та Івана Айвазовського(Вінниця : ВДПУ, 2024) Лєбєдєва, Ю.Метою статті є аналіз української тематики у творчості українських художників ХІХ ст. Іллі Рєпіна та Івана Айвазовського, у зв’язку з чим відображені мотиви спадщини митців та їх внесок в українську та світову культуру. Методологія дослідження зумовлена використанням, окрім загальнонаукових методів (аналізу, синтезу, індукції, дедукції), спеціальнонаукових методів історичних дисциплін (історико-генетичний, історико- типологічний, просопографічний методи) і принципів об’єктивності та історизму. Наукова новизна полягає у всебічному відображенні життя українців у творчості Іллі Рєпіна та Івана Айвазовського та акценті уваги на високому рівні морального духу українців на полотнах українських художників. Висновки. Картини І. Рєпіна та І. Айвазовського можна назвати етнографічними джерелами, які відображають повсякденне життя, побут, календарну обрядовість та інші аспекти життя українського народу в ХІХ ст. Художникам повністю вдалося зобразити ставлення українців до життя в цілому, власної ідентичності, звичаїв, традицій, відтворити ментальність спільноти. Як бачимо на прикладі творчості І. Айвазовського, переважання степової тематики в контексті українських мотивів зумовлене свідомістю художника, на основі чого можна зробити висновок про степ як основну складову ментальності українців. Особливості живопису І. Рєпіна дозволяють нам стверджувати про відсутність комплексу меншовартості у традиційному українському менталітеті, оскільки він з’явився через поразки українців у ході державотворення, однак бачимо високорозвинену культуру, яка не була знищена навіть в умовах імперських наступів на культурну спадщину з метою знищення цивілізованого народу. Відображення церковної тематики у творчості українських художників дозволяє констатувати невід’ємності присутності віруючих людей для збереження українського морального духу. Як бачимо, живопис українських художників реалістично зображує характер українців та їх минуле, що доводить прихильність авторів до української ідентичності та заперечення тверджень щодо репрезентації ними російської культури. Отже, варто підкреслити, що творчість І. Рєпіна та І. Айвазовського здійснюють і надалі вплив на національну свідомість українців сьогодення.Item Генеза козацького права в Україні (XVI – перша половина XVII ст.)(Вінниця : ВДПУ, 2022) Щербак, ВіталійМетою статті є з’ясування генези козацького права і його імплементацію в українське суспільство XVI – першої половини XVII ст. Методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, проблемно-хронологічний, історико-системний. Наукова новизна: вперше у вітчизняній історіографії досліджено витоки козацького права, як специфічних норм взаємовідносин у середовищі січового товариства та його поширення в тогочасному українському соціумі. Висновки: доведено, що, зародившись на основі звичаєвих норм у окремих громадах, козацьке право у другій половині ХVI ст. знайшло розвиток в Запорозькій Січі. Ознакою такого явища стало запровадження посади судді як важливого кошового урядовця. Згодом, воно почало використовуватися і на волостях під час розгортання масових повстанських рухів в процесі проведення козацького судочинства. В мирний час козацьке право використовувалося місцевими отаманами реєстрового війська. Поширення масштабів його застосування зумовлювалося розвитком визвольного руху в Україні 20-х – 30-х років ХVII ст., коли значна територія певний час перебувала під владою повстанців. Усна форма козацького права створює певні перешкоди при його студіюванні, оскільки не збереглося прямих документальних свідчень процедури проведення судочинства із використанням конкретних норм права на етапі генези. Водночас наявні джерела дають всі підстави стверджувати, що впродовж XVI – першої половини XVII ст. воно стало вагомим чинником життя українського суспільства.Item Повстання 1648 року у інтерпретаціях польських істориків кінця ХІХ ст. – 1939 р.(Вінниця : ТВОРИ, 2021) Чава, Ігор; Чава, Игорь; Chava, Ihor S.Мета статті полягає у вивченні особливостей зображення подій першого року національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького у польській історичній науці кінця ХІХ ст. – 1939 р., а зокрема битв під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, облоги козацько-татарськими військами Львова. Дослідити різноманітні історичні міфи, стереотипи та оціночні шаблони, що використовувались польськими істориками при змалюванні подій Хмельниччини. Проаналізувати впливи історіографічних концепцій, культурних віянь та політичних ідеологій на зображення історії польсько-козацької війни у 1648 р. Методологія дослідження: виконання роботи базувалося на таких дослідницьких принципах, як історизму та наукової об’єктивності. Використовувались як загальнонаукові (систематизації, типологізації, ретроспекції), так і низка спеціально-історичних методів (критичного аналізу та синтезу джерельного матеріалу, історико-генетичний, історико-порівняльний та ін.). Наукова новизна полягає у тому, що у статті вперше у вітчизняній науці здійснено системний аналіз зображення подій Хмельниччини у 1648 р. в польській історіографії кінця ХІХ ст. – 1939 р. та проаналізовано впливи політичних ідей на інтерпретації вченими історичного матеріалу. Висновки. Історія першого року національно-визвольної війни українців під проводом Б. Хмельницького привертала неабияку увагу польських дослідників та розглядалась як один із наріжних моментів історії Речі Посполитої, а особливо польсько-українських відносин. Через гостроту подій вони обростали різноманітними історичними міфами та часто інтерпретувались крізь призму політичної кон’юнктури та різноманітних ідейних віянь. Так, символічного змісту надавалося битві під Жовтими Водами, яку історики бачили останньою битвою польського народу за володіння причорноморськими степами. Виявлено вплив на інтерпретацію подій польсько-козацької війни концепції «Польщі передмур’я християнства» та ідей міжцивілізаційної боротьби.