Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/21477071-f7cb-436f-bd93-6afbb284c0d1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Суспільно-політичний лад і економічний розвиток Етрурії у 8 – 3 ст. до н.е.
    (Вінниця : ВДПУ, 2024) Ніколіна, Інна; Ніколіна, Іріна; Очеретяний, В.
    Метою статті є спроба висвітлити ключові питання суспільно-політичного ладу та економіки етруської цивілізації, як факторів, що вплинули як на її піднесення, так і на занепад. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових принципів: історизму, об’єктивності, системного підходу в аналізі історичних процесів, що розглядаються в даній статті. Ефективними виявилися такі спеціальні історичні методи, як описовий, проблемно-хронологічний, історико-системний, порівняльно-історичний. Наукова новизна дослідження визначається тим, що, використовуючи здобутки досліджень зарубіжних і вітчизняних науковців, автори здійснили спробу комплексно розкрити тему суспільно-політичного ладу та економіки етрусків у 8 – 3 ст. до н.е. Висновки. Ключовими факторами, що визначали могутність етрусків, були родючість землі та багатство надр цього регіону. Проте їх суспільно-політичний устрій підірвав цей потенціал, оскільки етруські міста існували незалежно один від одного й не прагнули об’єднатися в централізовану державу, додатково ослаблюючи себе постійними внутрішніми конфліктами та міжусобними війнами. Недостатня єдність та перевага римлян у військовій сфері в кінцевому підсумку призвели спочатку до втрати самостійності міст, а згодом – до повного зникнення етруського етносу. Швидке зростання економіки етрусків завдяки міжнародній торгівлі не сприяло об’єднанню Етрурії в єдину централізовану державу через незавершеність процесу розпаду родоплемінних відносин та орієнтацію етрусків на греків, включаючи навіть їх модель державної організації. Формальне об’єднання дванадцяти міст-держав в Етруську лігу було релігійною конфедерацією, але не сприяло їх згуртованості. У етруському суспільстві впродовж тривалого часу існували лише два основних класи – клас аристократії, в інтересах якого діяв державний апарат та клас, який був у різній мірі залежний від аристократії. У той же час невиразність середнього класу можливо пов’язана з тим, що предки етрусків, які за однією з версій їх походження прибули зі сходу, підкорили тубільне населення, перетворивши їх в залежних людей, що було типовою практикою в стародавньому світі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Етапи еволюції від ранніх Homo до людини сучасного фізичного типу: науковий огляд
    (Вінниця : ВДПУ, 2023) Ніколіна, Інна; Очеретяний, Володимир
    Метою статті є спроба проведення порівняльного аналізу морфологічних ознак Homo habilis і Homo erectus, їх місцевих варіацій, дослідження сутності «неандертальської проблеми» і вивчення проблеми наступності між Homo neanderthalensis і Homo sapiens sapiens. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових принципів: наукової об’єктивності, історизму, системного підходу, в аналізі історичних процесів, що розглядаються в зазначеній статті. Ефективними виявилися такі спеціальні історичні методи, як описовий, проблемно-хронологічний, історико-системний, порівняльно-історичний. Наукова новизна дослідження визначається тим, що використовуючи здобутки зарубіжних і вітчизняних науковців та надбання палеоантропології, генетики, автори пропонують власний погляд на еволюцію людства. Висновки. Африка виявилась ключовим місцем еволюційного процесу людини, адже тут було виявлено найбільше доказів існування давніх форм Homo та їх можливих предків. Австралопітеки як представники антропоїдів, які за мозковою будовою були ще близькими до приматів, але в той же час різноманіття австралопітеків було великим, що включало в себе і доволі прогресивні особини. Homo habilis стали першими, хто виготовляв знаряддя праці, що свідчить про їх вміння ефективно використовувати вдосконалену кисть руки. Безсумнівним представником роду Homo є Homo erectus з усіма його місцевими варіантами – відгалуженнями на інших континентах. Незважаючи на збереження ознак приматів у їх морфології, мозок цього виду вже має більшу схожість в інтелектуальному відношенні до сучасної людини, ніж мозок Homo habilis. Неандертальці стали першим виключно європейським видом в контексті їх географічного поширення на Землі. В останні два десятиліття спростовано лінійну модель еволюції «Homo neanderthalensis – Homo sapiens sapiens» завдяки застосуванню сучасних палеогенетичних методів та названо безліч причин масового вимирання їх популяції.
  • Thumbnail Image
    Item
    Організаційні та правові основи військово-економічного співробітництва СРСР, Великобританії та США на початку Другої світової війни
    (Вінниця: ВДПУ, 2022) Ніколіна, Інна; Мазур, Інна; Очеретяний, Володимир
    . Метою статті є спроба об’єктивного висвітлення організаційних та правових основ військово-економічного співробітництва Радянського союзу зі Сполученими Штатами і Великобританією на початку Другої світової війни. Здійснено намагання довести, що Радянський Союз також був зацікавлений у наданні матеріально-технічної допомоги, щоб унеможливити свою поразку у німецько-радянській війні. Методологія дослідження ґрунтується на засадах історизму, системності, об’єктивності, узагальнення. Перевага надавалася і таким спеціальним історичним методам, як історико-системний, проблемно-хронологічний, описовий, порівняльно-історичний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що здійснено спробу комплексного аналізу історіографічних наративів для розробки теми організаційних та правових основ військово-економічного співробітництва Радянського Союзу зі Сполученими Штатами і Великобританією на початку Другої світової війни. Висновки. Спершу зовнішньополітична доктрина США ґрунтувалася на стримуванні нацистської Німеччини за допомогою Англії, котра перетворювалася у своєрідну буферну зону для Штатів. А вже після початку радянсько-німецького конфлікту США та Англія змінили свої оцінки відносно СРСР і вбачали у ньому той елемент у війні, котрий допоможе ослабити та знищити нацистів на континенті. Поразка на фронтах СРСР на початковому етапі війни стала ще одним із каталізаторів, котрі змусили США та Англію змінювати позиції щодо нього, натомість радянська держава теж почала формувати зовнішню доктрину на інших підходах, які передбачали об’єднання із антигітлерівською коаліцією. Унаслідок радянсько-британсько-американських домовленостей під час Московської конференції ратифіковано перший протокол, котрий дозволив США поширити в майбутньому вплив ленд-лізу на Радянський Союз, який унеможливив його поразку, модернізував певні галузі військового виробництва. Однак надходження зарубіжних «оборонних матеріалів» супроводжувалося безліччю протиріч, особливо в 1941–1943 рр. Головним з них було повільне розгортання союзниками процесу поставок в СРСР, що складали в той час незначну частину від радянських потреб. Ближче до закінчення війни внесок ленд-лізу в сукупний військовий потенціал СРСР істотно збільшився.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аварія на Чорнобильській АЕС: глобальні причини техногенної катастрофи
    (2022) Ніколіна, Інна; Марек, Руслана; Nikolina, Inna; Marek, Ruslana
    Метою статті є спроба об’єктивного дослідження процесу будівництва Чорнобильської атомної електростанції, з’ясування порушень, які були допущенні в ході зведення конструкції реакторів, що призвели до аварії. Метою також є намагання авторів висвітлити інформацію про саму аварію на атомній електростанції, її хронологію, причини та масштаби. Адже обрана для дослідження проблема є надзвичайно актуальною, оскільки Чорнобиль – це трагедія усього світу. Надалі розвиток ядерної енергетики повинен супроводжуватися досконалішими заходами забезпечення надійності та безпеки експлуатації реакторів, а також унеможливленням прикладів ядерного тероризму, який сьогодні здійснює Російська Федерація в ході російсько-української війни. Захоплення українських атомних електростанцій РФ наразі є реальною ядерною загрозою через неможливість належного контролю за функціонуванням цих об’єктів. Тому нашим завданням є осмислення уроків та спадщини Чорнобиля. Методологія дослідження базується на використанні принципів: історизму, системного підходу в аналізі історичних процесів, наукової об’єктивності. Ефективними виявилися й спеціальні історичні методи: проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, історико-системний. Наукова новизна дослідження визначається комплексною розробкою теми у тісному взаємозв’язку подій, які відбувалися у розглянутий період, узагальнено дані щодо помилок у конструкціях ядерного об’єкту, нехтування партійною верхівкою заяв про системні порушення при проведенні будівельно-монтажних робіт. Висновки. На основі аналізу історіографічної та джерельної бази можна впевнено зазначати, що від початку будівництва до моменту аварії секретні служби неодноразово повідомляли керівництво Радянського Союзу про помилки та недоліки у конструкціях ядерного об’єкту. З’ясовано, що катастрофі можна було запобігти. Однак нехтування партійної верхівки та державних органів заявами про системні порушення при проведенні будівельно-монтажних робіт, низькі заходи безпеки призвели до техногенної катастрофи в історії людства. Аварія на Чорнобильській АЕС сталася внаслідок значних технічних помилок у побудові реактора, хоча влада однозначно поклала провину на оперативний персонал. Так, катастрофа на Чорнобильській АЕС для всього світу стала своєрідним «символом» тоталітарного режиму Радянського Союзу – держави, для якої на першому місці стояли власні ідеологічні інтереси та прагнення в усьому випередити Захід, стверджуючи свою могутність життями тисяч безневинних людей.