Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
2 results
Search Results
Item Компоненти, критерії та рівні особистісно-професійної зрілості майбутнього вчителя(Вінниця: ВДПУ, 2021) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.Особистісно-професійна зрілість розглядається як цілісна багатовимірна характеристика особистості майбутнього вчителя, що забезпечує самоорганізацію життєвого і професійного шляху, досягнення внутрішньої гармонії і налагодження конструктивних стосунків з іншими людьми. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел визначено чотири структурні компоненти та відповідні критерії особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів, які конкретизовані у комплексі відповідних показників: ціннісно-мотиваційний критерій характеризується структурою ціннісних орієнтацій, в якій гармонійно поєднуються інтраіндивідний та інтеріндивідний вектори спрямованості; особистісно-диспозиційний критерій відображає розвиток професійно важливих якостей особистості; когнітивний критерій характеризується сформованістю діалектичного професійного мислення; функціональний критерій стосується таких проявів особистісної зрілості, як самостійність, самодетермінація, самоорганізація, відповідальність, активність, особистісно-професійне самовдосконалення. Комплексне врахування вказаних критеріїв і показників дало змогу визначити й описати три рівні особистісно-професійної зрілості майбутнього вчителя: досуб’єктний, перехідний і суб’єктний. Досуб’єктний рівень співвідноситься зі статусом дифузної або передвизначеної ідентичності, коли студенти не володіють сталою системою професійних цінностей і переконань або ж пасивно сприймають пропоновані їм професійні норми і цінності без їх критичного осмислення та самовизначення стосовно них. Перехідний рівень відповідає статусу мораторію, коли студенти ще не виробили власної професійної позиції, але прагнуть її сформувати, активно шукають своє педагогічно кредо, намагаються самовизначитися стосовно професійних цінностей, концепцій і підходів. Суб’єктний рівень особистісно-професійної зрілості співвідноситься зі статусом досягнутої ідентичності, коли у студентів після періоду активних пошуків, сумнівів і критичних оцінок формується відносно стабільна професійна позиція. Такі студенти самовизначилися у просторі професійних цінностей, сформували чіткі уявлення про себе як суб’єкта педагогічної діяльності, визначили систему власних пріоритетів.Item Особистісна зрілість учителя як чинник ефективності педагогічної діяльності.(2016) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.В статті розглядається феномен особистісної зрілості вчителя як ключовий чинник ефективності педагогічної діяльності. На підставі аналізу психологічних підходів до розуміння сутності розвитку особистості визначено критерії особистісної зрілості вчителя: проактивність (самодетермінація, автономія, ініціативність); рефлективність, здатність до рефлексивних виходів за межі виконуваної діяльності; спонтанність, автентичність, відсутність страху перед саморозкриттям; реалістичність сприйняття себе і оточення, здатність бачити речі та інших людей такими, якими вони є насправді; внутрішній локус контролю, прийняття відповідальності за свої дії на себе; толерантність, гнучкість, терпиме ставлення до суперечностей, несхожості, розуміння відносності речей, відкритість до всього нового; позитивна Я-концепція, довіра до себе; креативність, захопленість, схильність до ризику, творчого перетворення дійсності; наявність власної життєвої філософії і особистісно-професійної позиції. Гуманізація школи і організація освітнього процесу на принципах особистісного підходу потребує вчителя з високим рівнем особистісної зрілості, здатного виступати перед учнями не безособовим функціонером, виконавцем професійних обов'язків, а оригінальною особистістю, яка має свою позицію, відкрита у вираженні власних почуттів, емоцій і ставлень, налаштована на конструктивну міжособистісну взаємодію. Підготовка таких учителів вимагає реалізації комплексу педагогічних умов в освітньому середовищі вищих навчальних закладів, пов’язаних із забезпеченням суб'єктної позиції студентів, розвитком їх рефлексивного потенціалу, діалогізацією, проблематизацією і персоналізацією педагогічного спілкування.