Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
6 results
Search Results
Item Педагогіка і фізика: несподівані паралелі між законами фізики та принципами виховання(Вінниця : Твори, 2018) Шахов, В. В.; Шахов, В. І.; Горал-Пулрола, Й.На підставі аналізу відомих у психології механізмів розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості, її почуттів, потреб, переконань, ціннісних орієнтацій, рис характеру, обґрунтовується доцільність застосування у вихованні принципу «мінімальності виховного впливу».Item Розвиток професійної самосвідомості майбутніх психологів як умова формування їх готовності до професійної діяльності(Вінниця : ВДПУ, 2018) Шахов, В. І.Професійна готовність майбутнього фахівця як складне особистісно-професійне утворення тісно пов’язане з його професійною самосвідомістю. Останню найчастіше визначають як процес пізнання себе, формування уявлень щодо себе, вироблення ставлення до себе і саморегуляції в системі професійної діяльності, спілкування в системі власної особистості. Професійна самосвідомість безпосередньо пов'язана з усвідомленням людиною себе в професійній діяльності, завдяки чому зміст професійної самосвідомості співвідноситься з професійною діяльністю і власне з собою, як суб'єктом цієї діяльності. Якщо самосвідомість формується в життєдіяльності та спілкуванні з оточуючими людьми і є результатом пізнання себе, своїх дій, психічних якостей тощо, то професійна самосвідомість – це проекція всіх структурних компонентів самосвідомості на професійну діяльність. Розвиток професійної самосвідомості виражається у зростанні числа ознак професійної діяльності, що відображаються в свідомості фахівця, у подоланні стереотипів образу фахівця, в цілісному баченні себе в контексті усієї професійної діяльності. Професійна самосвідомість майбутнього фахівця може розвиватися в напрямку від роздробленості до цілісності, що сприяє більш успішному формуванню його готовності до професійної діяльності.Item Динаміка розвитку фахово важливих якостей у структурі професійної самосвідомості студентів спеціальності психологія(Вінниця : Твори, 2019) Шахов, В. І.; Шахов, В. В.The article on the basis of generalization of psychological research examines the problem of the genesis of professional self-consciousness of personality in student age. Defines the basic approaches of leading scientists to the understanding of the nature, structure, psychological mechanisms and factors of development of professional consciousness of the person during the period of youth and their influence on the formation of self-identity. As a result of the empirical research, the following general tendency was established: first, the self-consciousness of the students of the psychological specialty is directed at oneself, the achievement of its personal, subjectively meaningful goals, then, under the influence of learning, begins to serve the goals of the future specialist's activity by forming its professionally important components. Thus, students' self-awareness in the specialty of psychology is a powerful professional resource, the implementation and improvement of which is already in the process of learning, with this process being realized and tracked by the students themselves, ultimately, contributing to the formation of their professional self-consciousness. The general tendency is defined: at first the students' self-consciousness of the psychological specialty is directed at oneself, the achievement of its personal, subjectively significant goals, then under the influence of learning begins to serve the goals of the future specialist by the formation of its professionally important components. Thus, students' self-awareness in the specialty of psychology is a powerful professional resource, the implementation and improvement of which is already in the process of learning, with this process being realized and tracked by the students themselves, ultimately, contributing to the formation of their professional self-consciousness.Item Соціально-психологічні причини виникнення інтернет-залежності у старшокласників(Вінниця : Твори, 2019) Шахов, В. І.; Владичук, О. І.У статті проаналізовано чинники, що впливають на процес появи і розвитку Інтернет-залежності, описано їх значення у виникненні внутрішніх порушень у структурі особистості залежної людини. Визначено, що залежність від Інтернету є досить актуальною проблемою, адже вона значною мірою впливає на становлення особистості старшокласника, зокрема, його здатність встановлювати взаємовідносини з соціумом, а тому може стати причиною її деформації,. Узагальнено фактори, що сприяють виникненню Інтернет-залежності, які можна розділити на декілька категорій: індивідуально-психологічні, соціально-психологічні та властивості інтернет-середовища. Досліджено рівень Інтернет-залежності в старшокласників.Item Психологічні особливості формування професійної ідентичності студентів – майбутніх психологів(Вінниця : ВДПУ, 2019) Шахов, В. І.У статті на основі аналізу й узагальнення теоретичних та емпіричних досліджень професійної ідентичності визначаються психологічні особливості її формування у студентів – майбутніх психологів, з’ясовуються психологічні особливості становлення професійної ідентичності в процесі навчання майбутніх психологів у вищих закладах освіти, визначаються ключові етапи становлення професійної ідентичності майбутнього психолога в студентському віці.Item Агресія як соціальний феномен(Вінниця : ВДПУ, 2019) Шахов, В. І.; Килівник, А. М.; Клибанівська, Т. М.; Шахов, В. В.У статті з’ясовується сутність феномену агресії як універсального соціально-психологічного явища. Проаналізовано передумови агресії, соціальний контекст агресії, особливості вибору стратегій реагування. Визначено агресію в людському досвіді як соціальний феномен і невід’ємний компонент буття людини та суспільства. Доведено, що витоки та механізм деструктивності на мікро- та макрорівні зумовлені біологічними та соціальними чинниками. Розглядаються теоретичні засади розуміння та вивчення проблем поведінкової та вербальної агресії в сучасній психології, визначено найбільш актуальні аспекти дослідження агресивної поведінки людей. Сучасне суспільство наполегливо демонструє назовні гуманістичні тенденції свого розвитку у всіх галузях науки, культури, економіки. Однак глибинними причинами багатьох цивілізаційних процесів часто називають тенденції агресивності людства: від завоювання життєвого або економічного простору, до експансії культури, моди, або більш локально – лідерства в групі, сім’ї, особистісних відносинах. Саме тому проблема агресивної поведінки набула популярності у світовій психології (А.Басс, А.Бандура, Л.Берковітс, К.Лоренс, О.Кернберг, Е.Фромм, З.Фрейд, К.Юнг та ін.). Вона стала предметом дослідження у військовій та політичній психології, психології менеджменту й економіки, психології міжособистісних відносин. Останнє зумовило підвищений інтерес до даної проблеми і серед психолінгвістів, оскільки міжособистісні відносини – це, в першу чергу, мова і спілкування. Остання чверть століття дослідження проблем агресивної поведінки та спілкування отримали новий імпульс. Це обумовлено низкою важливих змін у житті сучасного суспільства. Найчастіше активне підвищення рівня агресивності суспільства науковці пов’язують із бурхливим розвитком інформаційно-технічного простору. Маючи безліч привабливих і безумовно позитивних факторів, «медіа революція» 90-х років ХХ століття і створення комп’ютерної мережі Інтернет, принесли з собою масу проблем, які з кожним роком еволюціонують із «негативних» у категорію «небезпечних». Розрекламований і цілком доступний ринок «гаджетів» (від англ.gadget-прилад), залучає до комунікацій і розвитку в мережі величезне коло людей практично без обмежень. Вільний від будь-яких часових, вікових, ціннісних, змістових (та багато ін.) «фільтрів», контролю або цензури, разом із цілковитою безвідповідальністю суб’єктів та об’єктів спілкування, інформаційно-комунікативний потік стає все більш загрозливим для психічного світу людини. Вагомою часткою цього потоку є очевидні, потужні агресивні тенденції, вплив яких викликає занепокоєння лікарів, психологів, педагогів, батьків, самих комунікантів.