Наукові видання
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/11cbe6c0-8da1-4ce0-8eea-011ef38a1c3e
Browse
3 results
Search Results
Item The Place of Ukrainian National Motifs in the Art Culture of the Ukrainian SSR: 1960’s – 1970’s (the Theater and the Cinema Art Case Study).(2023) Kindrachuk, Nadia M.; Meleshchenko, Tetiana V.; Кіндрачук, Н.; Мелещенко, Т.The focus of this article is the study of the place of Ukrainian national motifs in the art culture of the Ukrainian SSR during the 60’s – 70’s of the 20th century on the example of theatre and cinema art, demonstration of protest of the Ukrainian intelligentsia against russification and denationalization of the indigenous people of Ukraine. Research methodology. During the research, such scientific methods as analytical-logical, historical-systemic, explanation, search, synthesis, comparison, complex selection were applied. The work also used the method of analysis is to find out the level of growth of national consciousness of Ukrainians. Scientific novelty. It was found that the beginning of the 1960’s was characterized by a certain rise of Ukrainian issues in art culture, however since the second half 60’s and during the 70’s of the twentieth century the Ukrainian national motives began to be actively pushed out of the movie screens and theatrical stages of the USSR etc. It is argued that the opposition of the Ukrainian creative intelligentsia to the Soviet totalitarian system resulted in cultural and artistic nonconformism. Conclusions. Despite oppression and repression by the ruling communist elite, Ukrainian artists sought to promote Ukraine’s past, reveal the multifaceted national culture of the indigenous people of the USSR, and demonstrate to the world its uniqueness and right to exist. The process of revival of the national face of Ukrainian culture, return from the depths of folk art, the relationship between national and spiritual was becoming irreversible. The spirit of free thought, moral and aesthetic innovations, struggle rights to indigenous art filled the activities of young talented Ukrainians.Item Розвиток санітарної справи на Волині в роки НЕПу (1921–1928 рр.)(2023) Буравський, О.; Власюк, І.; Buravsky, Olexandr A.; Vlasyuk, Igor M.Мета дослідження – проаналізувати стан та проблеми розвитку санітарної справи на Волині в роки нової економічної політики (1921–1928 рр.). Методологічною основою дослідження є принципи науковості, історизму, об’єктивності, а також загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціальні історичні методи (історико-порівняльний, історико-статистичний, історико-системний). Наукова новизна роботи полягає у комплексному дослідженні розвитку санітарної справи на Волині у період НЕПу, залученні нових архівних документів для розкриття теми. Висновки. Санітарна справа на Волині у період НЕПу (1921–1928 рр.) розвивалася повільно, що пов’язано насамперед із наслідками громадянської війни. Загалом санітарно-гігієнічний стан у цьому регіоні був задовільним, поступово поліпшувався. Відбувалася боротьба з епідеміями (тифу, холери, туберкульозу та ін.), венеричними захворюваннями, а також проводились відповідні профілактичні заходи з боку санітарних органів. Однак залишалися проблеми недостатнього фінансування санітарної справи, незначної кількості особового складу та ін. Важливо зазначити, що розвиток санітарної справи у регіоні вимагав збільшення штатних лікарівспеціалістів. Можна вважати задовільною також агітаційну, роз’яснювальну роботу, що проводилася органами санітарної просвіти для подолання епідемій. Огляд окремих лікувальних і дитячих закладів Житомира показав наявність санітарно-гігієнічних проблем. Кількість пацієнтів з певними інфекційними захворюваннями почала збільшувалася, зокрема, хворіли на венеричні захворювання. Актуальним було питання щодо обліку захворюваності на гострі інфекційні хвороби. Не менш важливим – завдання, що стосувалося утримання в чистоті торговельних місць на базарах. Потрібно було вирішувати й інші проблеми забруднення населених пунктів регіону. Санітарна справа на Волині, як і в Україні загалом, у названі роки потребувала постійної державної підтримки.Item «Позбавленці» в соціальній структурі радянського села 1920-х років(Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2019) Стародубець, Галина; Стародубец, Галина; Starodubets, Galyna; Стародубець, Володимир; Стародубец, Владимир; Starodubets, VolodymyrАналізується інститут «позбавленців» («лишенцев»), штучно створений більшовиками з перших місяців приходу до влади, як один з інструментів репресивної політики комуністичного режиму. Характеризуються основні феномени категорії «позбавленці» з огляду на їх місце в соціальній структурі радянського села 1920-х років, правовий статус на прикладі результатів проведення виборчої кампанії 1925-1926 років у Коростенській окрузі на Житомирщині. Вказується, що втрата громадянами виборчих прав перетворювала їх на одну з численних маргінальних груп радянського суспільства.