Наукові видання
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/11cbe6c0-8da1-4ce0-8eea-011ef38a1c3e
Browse
19 results
Search Results
Item Юзеф Аполінарій Роллє (Dr. Аntoni J.): бібліографічний покажчик(Хмельницький: ФОП Мельник А.А., 2024) Войнаровський, А. В.; Черняк, В. В.Бібліографічний покажчик містить понад 500 назв творів Ю. А. Роллє (1829–1894) – відомого лікаря, краєзнавця, письменника. Також представлено літературу про нього. Видання розраховане на широке коло поціновувачів історії рідного краю.Item На крилах одержимості. Книга 2 : До 75-річчя від дня народження Сергія Дмитровича Гальчака – науковця, краєзнавця, архівіста, журналіста, літератора, педагога, громадського діяча : бібліографічний довідник(2024) Антонюк О.; Жарук А.; Паламарчук В.У бібліографічному виданні (книга 2) йдеться про наукові здобутки, діяльність С. Д. Гальчака у 2014 – 2023 рр.Item З любов’ю до малої батьківщини: діяльність Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України (2023 р.) (Записки з щоденника): Книга 8(2024) Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського; Гальчак С.Д.На знімках, розміщених на першій сторінці обкладинки: (вгорі) «Лан-цюг незламності» на набережній Roshen, приурочений Дню Соборності України; (внизу) засідання Президії НСКУ, приурочене вшануванню пам’-яті академіка, Героя України Петра Тимофійовича Тронька; на останній сторінці обкладинки: стела пам’яті загиблим 14 липня 2022 р. під час ро-сійського ракетного удару вінничанам; (по центру) вшанування у Трибу-хівському лісі пам’яті загиблих вояків УПА; вшанування полеглих у Другій світовій війні на оновленому Меморіалі Борців з нацизмомItem З любов’ю до малої батьківщини: діяльність Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України (2022 р.) (Записки з щоденника): Книга 7(2023) Вінницький державний педагогічний університет. Ім. М. Коцюбинського; Гальчак С. Д.На знімках, розміщених на першій сторінці обкладинки: (вгорі) голова НСКУ Олександр Реєнт із лауреатами Премії імені академіка Петра Тронька вінничанами Сергієм Гальчаком та Сергієм Таранцем; (внизу) історико-краєзнавча конференція «Хмільницький край на мапі України», приурочена 660-річчю м. Хмільника; на останній сторінці обкладинки: реакція вінничан на віроломне вторгнення путінської росії в Україну.Item Коріненко П. С. Земельне питання в історичній долі українського селянства. Погляд крізь віки: монографія. Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка. 2022. 552 с.(2023) Романюк, І.; Романюк, Б.; Romanyuk, Ivan M.; Romanyuk, Bohdan І.Метою статті є аналіз монографії, яка присвячена історії аграрного питання під кутом зору його впливу на українське селянство від часів Київської Русі до сьогодення. Особливу увагу приділено питанням нових засад у земельних відносинах у добу незалежності України, правовому регулюванню способів набуття права власності на землю, глобальним проблемам та тенденціям у використанні земельних ресурсів на сучасному етапі в Україні та світі. На основі широкого кола опублікованих і неопублікованих джерел, фахових видань, вперше в українській історіографії комплексно висвітлено проблему земельних наділів на селі.Item Повстання проти гетьмана П. Скоропадського й ліквідація Української Держави: сучасна вітчизняна історіографія(2023) Стопчак, М.; Stopchak, Mykola V.Метою статті є комплексний аналіз історіографічного доробку сучасних українських істориків щодо повстання проти гетьмана П. Скоропадського. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. При розв’язанні поставлених завдань використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: історіографічного аналізу та синтезу розвитку знань, узагальнення, кількісний, історико-порівняльний, хронологічний, ретроспективний та ін. Наукова новизна роботи полягає у комплексному аналізі стану вивчення в сучасній вітчизняній історіографії повстання Директорії проти гетьмана П. Скоропадського у листопаді-грудні 1918 р., з’ясовано концептуальні підходи та прийоми, що використовувались сучасними вітчизняними фахівцями з метою наукової реконструкції цієї неоднозначної сторінки революційної доби 1917–1921 рр. Висновки. Аналіз історіографічного доробку сучасних українських істориків засвідчив, що ними було чимало зроблено для вивчення досліджуваної теми. Залучивши до наукового обігу низку раніше закритих архівних матеріалів як вітчизняних, так і зарубіжних, науковці незалежної України відкинули ненаукові, політично заангажовані висновки радянської історіографії щодо антигетьманського повстання, усунули недоліки української зарубіжної історіографії з означеної проблеми, серед яких слабка джерельна основа, неточності та помилки. Активно досліджуючи феномен повстання, вітчизняні фахівці створили значну кількість різножанрових праць, у яких були більш чітко сформульовані і значно глибше досліджені ключові аспекти антигетьманського повстання, починаючи від його передумов, етапів здійснення і завершуючи причинами поразки гетьманату та її наслідками для української державності. Водночас здійснений історіографічний аналіз засвідчив, що попри чималі досягнення вітчизняних істориків у вивченні порушеної проблеми, вона до сьогодні не знаходить однозначного розв’язання. Хоча при висвітленні її дискусійних питань все активніше проявляються спроби (тенденції) відійти від надмірної заполітизованості, виробити більш-менш узагальнені оцінки. Перспективи зближення крайніх позицій щодо антигетьманського повстання можуть бути прискорені шляхом розширення і оновлення джерельної бази, удосконалення методології дослідження.Item «Люди смертні, народи вічні»: національне питання в публіцистиці Михайла Грушевського періоду заслання(2023) Янишин, Б.; Yanyshyn, Bohdan M.Метою дослідження є з’ясування особливостей висвітлення національної проблематики в публіцистиці М. Грушевського періоду першого заслання. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурнофункціональному системному аналізі історіографічних фактів та методі критичного аналізу документального матеріалу. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу націологічних візій М. Грушевського в роки Великої війни. Висновки. Підсумовуючи публіцистику М. Грушевського років заслання, насамперед відзначимо його поставу українського інтелігента, який попри чималі небезпеки для власного життя послідовно відстоював інтереси свого народу доступною йому зброєю друкованого слова. Віднотовуючи породжені світовим протистоянням чергові небезпеки для екзистенції українства, вчений віднаходив потрібні слова для підтримки співвітчизників, які опинилися у скрутних умовах, надихаючи їх власним прикладом для неустанного служіння народу всіма можливими засобами. Роки війни він розглядав як унікальну можливість перезавантаження заплутаних взаємин з нашими історичними сусідами, що протягом століть вбачали в українстві будівельний матеріал для власних націєтворчих проєктів. Закликаючи лідерів думок російської і польської спільнот відмовитися від імперської риторики, М. Грушевський вказував на потребу і можливість налагодження рівноправного міжнаціонального діалогу на засаді перефразованого принципу гуманістичної філософії «natio nationi res sacra». Звісно, можна сперечатися стосовно реалістичності тогочасних націологічних візій вченого. Та одне виглядає беззаперечним – їхнє врахування дозволило б запобігти багатьом трагічним подіям минулого століття. Власне цим чималим прогностичним потенціалом публіцистика М. Грушевського надалі приваблює дослідників інтелектуальної історії Центрально-Східної ЄвропиItem Сторінки історії повсякдення Свято-Георгіївського монастиря за его-документами його сучасника(2023) Кузнець, Т.; Kuznets, Tetiana V.Метою статті є систематизація виявлених у «Щоденниках» адвоката, відомого громадського діяча, активіста кооперативного руху на Уманщині Петра Федоровича Курінного (1852–1931) записів про Свято-Георгіївський монастир поблизу Умані. Вони містять інформацію про повсякденне життя монахів, а саме повсякденність фокусує увагу на вивченні таких питань, як господарсько-економічне життя ченців, місце монастиря у релігійно-культурному житті регіону, відносини з владою та стан державно-церковних відносин. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (описового, типологічного, системоутворюючого) методів з принципами: історизму, системності, науковості. Наукова новизна. Офіційна історія Свято-Георгіївського монастиря поблизу Умані доповнена фрагментами повсякденного життя його насельників, що увиразнило богослужбову практику та господарську діяльність монахів. Проілюстроване ставлення державної влади до монастиря, яке виявлялось у грабежах, знущанні над монахами і врешті ліквідації обителі. Уточнено дату смерті вікарія Київської єпархії, єпископа Уманського та Звенигородського Платона (Петрова). Історія монастиря наповнена іменами його мешканців. Висновки. Eгодокументи Петра Федоровича Курінного є важливою частиною джерельної бази історії монастиря, адже містять інформацію, якої немає в інших джерелах. Її систематизація складає уявлення про повсякденне життя монахів, яке було наповнене богослужбовою практикою та господарською діяльністю. Щоденникові записи засвідчують, що служба в монастирі приваблювала велику кількість вірян, а господарювання монахів забезпечувало самодостатнє існування православної обителі. Із записаних слів монахів прослідковується еволюція їх ставлення до більшовицької влади: від сподівань на близькість поглядів щодо спільного ведення господарства, до несприйняття через жорстокість та бажання більшовиків поживитися чужим добром. У 1919 р. більшовики чотири рази грабували монастир. Его-документи дали можливість назвати імена усіх настоятелів монастиря та ієромонахів.Item Судова влада Правобережної України (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.) у мемуарній літературі(2023) Шевчук, А.; Shevchuk, Andrii V.Метою статті є визначення умов функціонування судової влади Правобережної України під час проведення імперської політики пошуку компромісів зі шляхтою (заради утвердження) у прикордонному регіоні наприкінці ХVІІІ – у першій третині ХІХ ст. Аналіз здійснено на основі спогадів та оцінок очевидців (приїжджих чиновників і представників локальної еліти). Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історикосистемного, історико-типологічного) методів із принципами історизму, системності, науковості, що дозволило зосередитися на оцінці становища судових структур у спогадах приїжджих чиновників і місцевих шляхтичів. Просопографічний метод дозволив дослідити особи мемуаристів та окремих посадовців судів у сукупності їх індивідуальних якостей та взаємостосунків з оточенням. Наукова новизна роботи полягає у дослідженні діяльності судових структур правобережних губерній в умовах імперської політики, надання поступок місцевій еліті в спогадах приїжджих російських чиновників та представників локальної шляхти. Окремі положення, викладені у мемуарах, підтверджуються / спростовуються на основі використання комплексу опублікованих та архівних джерел. Висновки. Судова влада не знайшла належного відображення у спогадах та оцінках сучасників. Заради збільшення привабливості мемуаристи більше зосереджувалися на описі приватного життя, а судові справи, за великим рахунком, видавалися авторам нецікавими, заплутаними, можливо не завжди справедливо вирішеними. Для приїжджих російських чиновників важливим був показ з негативного боку річпосполитської судової процедури для прикрашання імперського судочинства, вони не завжди розуміли тонкощів імперської політики та особливостей функціонування судової влади в регіоні. Місцеві мемуаристи переважно не заглиблювалися у судові процедури, не бажаючи показувати у т. ч. й незадоволення роботою установ, що підривало б авторитет локальної шляхти. У полі їх зору перебували посадовці судових структур. Оцінки авторів різняться, проте дають можливість зрозуміти важливість обіймання виборних посад для нобілітету, набутий ними соціальний капітал, боротьбу за владу між партіями. Є. Фелінська розуміла руйнівні наслідки втручання імперської влади у місцеве судочинство, що призвело до відсторонення шляхти від судової влади. Дослідження спогадів та оцінок дозволяє «відчути епоху» і зрозуміти, що у повсякденному житті суспільства був запит на соціальну стабільність і відчуття захищеності, чого не можна досягнути без ефективної судової владиItem Північні волості Молдавії у зовнішній політиці Яна ІІІ Собєського (1683–1696 рр.)(2023) Балух, О.; Balukh, Oleksii V.Мета розвідки полягає у висвітленні на основі аналізу джерел і монографічної літератури воєнно-політичного становища північних теренів Молдавії (Чернівецької та Хотинської волостей) у період молдавських походів Яна ІІІ Собеського у 1683–1696 рр. Методологія дослідження базується на принципах конкретно-історичного підходу – історизму, об`єктивності, всебічності, цілісності і системності, а також на методах аналізу та синтезу, історико-порівняльного, проблемно-хронологічного. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні перебігу та наслідків збройного протистояння польсько-литовсько-козацьких та турецько-татарсько-молдавських військ на прикордонних з Польщею територіях Чернівецької та Хотинської волостей у 1683–1696 рр. Висновки. У другій половині XVII століття загострилося суперництво між Туреччиною і Польщею в Центрально-Східній Європі. Молдавія продовжувала залишатися у васальній залежності від Порти. Польський король Іван III намагався утримати Молдавію у сфері свого впливу, здійснюючи молдавські походи. На території Чернівецької та Хотинської волостей польські, литовські та козацькі війська, з одного боку, і турецько-татарські війська, з іншого, вели постійні військові дії, завдавши цим землям значних збитків, руйнувань і пограбувань. Хотинська фортеця перестала відігравати стратегічну роль, а її роль як форпосту на польсько-молдовському кордоні тимчасово занепала. Отже, буковинські землі стали ареною боротьби між Османською імперією та Річчю Посполитою, оскільки обидві країни протягом 1683–1696 років прагнули поширити свою владу на Молдавію, а відтак і на територію Північної Буковини.