Аналізується інститут «позбавленців» («лишенцев»), штучно створений
більшовиками з перших місяців приходу до влади, як один з інструментів репресивної політики
комуністичного режиму. Характеризуються основні феномени категорії «позбавленці» з
огляду на їх місце в соціальній структурі радянського села 1920-х років, правовий статус на
прикладі результатів проведення виборчої кампанії 1925-1926 років у Коростенській окрузі на
Житомирщині. Вказується, що втрата громадянами виборчих прав перетворювала їх на
одну з численних маргінальних груп радянського суспільства.
