Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/0544cdfa-5701-44ca-9dfa-b7c00b2ce06d
Browse
2 results
Search Results
Item Розвиток логічного мислення майбутніх учителів засобами інтерактивних технологій(Кропивницький : Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2023) Акімова, О. В.; Дяченко, М. О.; Ромащук, О. І.У статті розглянуті різні аспекти проблеми розвитку логічного мислення як важливого компоненту педагогічної підготовки майбутнього учителя. Виписано вимоги до визначення понять, що схарактеризовані у державному стандарті України: сумірності; наявність лише суттєвих ознак, але таких, що дають змогу чітко відмежувати основне; нездатність спричиняти хибне коло; відсутність тавтології; відсутність заперечувальних ознак у визначенні. Доведено, що розвиток логічного мислення впливає на успішність навчальної діяльності студентів, на їх особистісно-професійний розвиток за умови дотримання дидактичних правил, а саме: чітку послідовність етапів заняття; акцентування на завданнях, котрі студенти мають виконати на заняттях або самостійно; наявність чіткої системи контролю й самоконтролю. У статті виокремлено позитивні peзультaти iнтepaктивнoгo нaвчaння на розвиток логічного мислення, а саме це: iнтeнcифiкація пpoцecу зacвoєння й твopчoгo використання знaнь у процесі виpiшeннi професійних зaвдaнь; пiдвищення мoтивaцiї студентів до виpiшeння навчальних пpoблeм; вcтaнoвлeння взaємoзaлeжниx цiннicниx вiднocин з людьми, дocвiд дiaлoгiчнoї пiзнaвaльнoї взаємодії, мopaльниx кoмунiкaтивниx відносин; удocкoнaлення пpoфeciйнoї кoмпeтeнтнocтi чepeз включeння здобувачів освіти в кoлeктивну діяльність; побудова cиcтeми кoнтpoлю зa зacвoєнням знань й умiнь в piзниx cитуaцiяx мoжe будувaтиcя нa ocнoвi звopoтнoгo зв’язку. До переваг використання інтерактивних методів навчання у статті віднесено: встановлення толерантного освітнього середовища та корпоративного характеру спілкування; мотивування викладачем студентів до пізнавальної співпраці; нівелювання авторитарної позиції педагога; активне використання у навчанні творчого досвіду. Найбільш поширеними інтерактивними методами є такі: ситуаційні задачі, тренінги, прес-конференції, кейс-методи, майстер-класи, ігрове навчання, тестування, круглі столи, мультимедійні заняття, електронні методичні посібники тощо.Item Логічне мислення майбутніх учителів як наукова категорія(Кропивницький : Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2023) Акімова, О. В.; Ромащук, О. І.; Сапогов, М. В.У статті представлено різні точки зору сучасних вітчизняних науковців щодо вирішення проблеми сутності логічного мислення майбутніх учителів як наукової категорії. Логіка розглядається у статті як складова системи наук, що відносяться до інтелектуальної основи суспільстві та доведено, що логіка виконує такі функції: світоглядну; пізнавальну; методологічну; евристичу; виховну. Доведено, що логічного мислення є важливим компонентом професійної підготовки майбутнього учителя, а у процесі оволодіння логічними знаннями та ефективного використання їх у практичній діяльності відбувається формування самосвідомості особистості, її інтелектуальне зростання та особистісно-професійне становленне майбутнього учителя, що призводить у подальшому до розуміння взаємозв’язків явищ соціального і професійного життя, до можливості вести аргументовану полеміку з опонентами. У статті розглянуті логічні способи створення наукових понять, для чого використовуються логічні дії, такі як: аналіз, порівняння, синтез, абстрагування, узагальнення. Представлено закони логічного мислення, такі як: закон тотожності, що визначається так: зміст і обсяг думки про певний предмет мають бути чітко визначені і бути незмінними у процесі висловлювання; закон суперечності, відповідно до котрого мислення людини має бути тільки визначеним, точним, несуперечливим, адже не можуть бути істинними одночасно дві протилежні думки стосовно одного предмету в один ча, в одному відношенні; закон виключеного третього – це закон, котрий виключає третю особу між двома суперечностями та визначається так: з двох суперечливих суджень одне є істинним, друге– хибним; закон достатньої підстави виражає вимогу доказовості та аргументованості мислення та визначається таким чином: думка є істинною тоді, коли вона підтверджена іншими думками, істинність котрих безсумнівна.