Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Інституційний репозитарій
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Регіональна соціальна і економічна географія: навчально-методичний посібник
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Атаман, Л. В.
Посібник містить завдання до лабораторних робіт та вказівки щодо їх виконання. Подані питання для обговорення на практичних роботах, рекомендації щодо вивчення матеріалу, додаткова інформація. Для перевірки засвоєння матеріалу наводяться питання самоконтролю, теми повідомлень та рефератів тощо. Посібник розрахований для студентів галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія).
Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 12. Культура повсякдення часів російсько-української війни
(Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2024) Скрипник, Г.
У томі представлено інтерв’ю, зібрані в період широкомасштабного вторгнення рф. Вони стосуються тематики реалій війни, її впливу на ідентифікаційні практики громадян України, зміну демографічної ситуації в країні внаслідок воєнних дій. Зафіксовано соціонормативну культуру в умовах воєнного повсякдення та її новітні форми, такі як волонтерство, громадська взаємодопомога, самоорганізація та самооборона, релігійні практики. Окрім професійних етнологів, до збору матеріалів долучились науковці з різних установ: музеїв, навчальних закладів, громадських організацій з усіх куточків України від Сум до Ужгорода, від Чернігова до Одеси. Значний науковий потенціал для аналітичних узагальнень становлять наративи, зафіксовані студентами-етнологами під час польових етнографічних практик у різних регіонах України. Видання призначене для широкого кола читачів, шанувальників української культури та фахівців із царини етнології та суміжних галузей історичної науки.
Ілля Гаврилович Шульга – визначний дослідник Голодомору на Поділлі
(Вінниця : Твори, 2021) Зінько, Ю. А.; Коляструк, О. А.
Книга підготовлена до 100-річчя знаного українського вченого, доктора історичних наук, професора, визначного дослідника Голодомору 1932-1933 рр. на Поділлі, одного з фундаторів і організаторів відновленого історичного факультету в Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. До книги ввійшли окремі неопубліковані праці І.Г. Шульги, статті та спогади його колишніх учнів – випускників Ужгородського національного університету та Вінницького державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, нині працівників освіти і науки України. Для науковців, викладачів, студентів, всіх, хто цікавиться історією України і Поділля.
Настрої та поведінка червоноармійців під час кампанії ліквідації куркульства як класу на Поділлі в період суцільної колективізації
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Мельничук, О.; Мельничук, М.
Метою статті є аналіз настроїв та поведінки червоноармійців під час кампанії ліквідації куркульства як класу на Поділлі в період суцільної колективізації. Методологія дослідження. Під час дослідження проблеми було використано історичні (хронологічний, порівняльний, історико-генетичний, історико-типологічний), джерелознавчі (аналіз архівних документів, контент-аналіз преси та пропагандистських матеріалів), соціально-психологічні (метод реконструкції соціально-психологічного портрета, метод історичної емпатії) та статистичні (кількісний аналіз, метод соціометрії) методи. Наукова новизна дослідження полягає у спробі на основі аналізу засекречених раніше архівних документів простежити динаміку настроїв та поведінки червоноармійців в умовах боротьби режиму проти селян- власників. Висновки. Прийняте партією рішення про перехід до політики «ліквідації куркульства як класу» в районах суцільної колективізації передбачало об’єднання зусиль партійно-радянських органів та силових структур з його реалізації. В оголошеній більшовиками війні проти селян-власників влада розраховувала на підтримку Червоної армії, яка завжди розглядалася як важлива інституція з насадження комуністичного режиму. На військові підрозділи, розквартировані по всій території України, у тому числі й Поділлі, покладалося завдання силового придушення селянського опору в разі необхідності. Зважаючи на це, перед політвідділами військових частин було поставлене завдання пильно стежити за морально-політичними настроями командного та рядового складу ЧА та їх реакцією на практичне впровадження в життя заходів партії з ліквідації куркульства як класу. Політвідділи зобов’язувались систематично надсилати інформацію до політичного управління Українського військового округу та вживати необхідних заходів. Передбачаючи негативну реакцію червоноармійців на репресивні заходи щодо селянства, політичне керівництво ЧА у своїх директивах військовим частинам пропонувало не лише посилити ідейно-політичну роботу серед особового складу, але й провести «чистки», вилучивши з армії осіб, що походять із заможних селянських родин. В межах військових округів пропонувалось створити «операційні бази злісних антирадянських елементів» та привести спеціальні підрозділи військ у бойову готовність. Червоноармійцям – вихідцям із села рекомендувалось писати листи до рідних, в яких переконувати їх у правильності рішення партії. В листах до сільських рад військовослужбовці мали вказати конкретні прізвища заможних селян з вимогою реквізиції майна та виселення із населених пунктів. В результаті агітаційних заходів, поєднаних із політичним насиллям по відношенню до червоноармійців – вихідців із заможних селянських родин, кількість відкритих протестів червоноармійців значно зменшились. В цілому ж настрої та поведінка червоноармійців були неоднозначними й залежали від багатьох факторів, зокрема від особистих переконань, соціального походження, партійної приналежності та характеру пропагандистської роботи серед військових.