Шляхи формування самоосвітньої культури майбутнього педагога-музиканта в процесі диригентсько-хорової підготовки

Abstract

У статті розкривається професійне значення самоосвітньої культури для студента-музиканта, визначаються шляхи формування самоосвітньої майбутнього педагога-музиканта в процесі диригентсько-хорової підготовки. Тривалий час професійна підготовка студента-музиканта грунтувалася на збалансованому поєднанні групових та індивідуальних занять (постановки голосу, диригування тощо). Процеси модернізації спричинили істотне скорочення індивідуальних годин і перерозподіл навчального навантаження з аудиторного на позааудиторне у вигляді самостійної роботи студентів. Студенти-музиканти здійснюють самоосвітню діяльність безсистемно, без належної професійної спрямованості, що спричиняє зниження рівня їх професійної підготовки. Нагальне завдання полягає у розробці системної організації самоосвітньої діяльності студента, яка враховує специфіку музично-педагогічної освіти, багатий освітній, виховний і розвивальний потенціал диригентсько-хорового мистецтва. Теоретичний аналіз літератури з проблеми дослідження, узагальнення досвіду власної педагогічної діяльності дозволили визначити ефективні шляхи формування самоосвітньої культури майбутнього педагога-музиканта в процесі диригентсько-хорової підготовки, зокрема: структурування змісту диригентсько-хорових дисциплін в п'ять основних «дидактичних блоків»; індивідуальний освітній маршрут в опорі на особистісно-творчий потенціал; організація динамічного характеру навчально-педагогічної взаємодії в опорі на особистий приклад і авторитет педагога. Ефективність даних умов залежить від системно організованої діяльності викладача і студента, де провідна роль належить творчому і науково-дослідницькому видам діяльності.

В статье раскрывается профессиональное значение самообразовательной культуры для студента-музыканта, определяются пути формирования самообразовательной культуры будущего педагога-музыканта в процессе дирижерско-хоровой подготовки. Долгое время профессиональная подготовка студента-музыканта основывалась на сбалансированном сочетании групповых и индивидуальных занятий (постановки голоса, дирижирование и т.д.). Процессы модернизации повлекли существенное сокращение индивидуальных часов и перераспределение учебной нагрузки с аудиторной на внеаудиторную в виде самостоятельной работы студентов. Студенты-музыканты осуществляют самообразовательную деятельность бессистемно, без должной профессиональной направленности, что приводит к снижению уровня их профессиональной подготовки. Неотложная задача заключается в разработке системной организации самообразовательной деятельности студента, которая учитывает специфику музыкально-педагогического образования, богатый образовательный, воспитательный и развивающий потенциал дирижерско-хорового искусства. Теоретический анализ литературы по проблеме исследования, обобщение опыта собственной педагогической деятельности позволили определить эффективные пути формирования самообразовательной культуры будущего педагога-музыканта в процессе дирижерско-хоровой подготовки, в частности: структурирование содержания дирижерско-хоровых дисциплин в пять основных «дидактических блоков»; индивидуальный образовательный маршрут в опоре на личностно-творческий потенциал; организация динамического характера учебно-педагогического взаимодействия с опорой на личный пример и авторитет педагога. Эффективность данных условий зависит от системно организованной деятельности преподавателя и студента, где ведущая роль принадлежит творческому и научно-исследовательскому видам деятельности.

The article reveals the professional meaning of self-education culture for the student-musician, the ways of formation of the self-educating future of a teacher-musician are determined in the process of conducting-choral training. For a long time, the professional training of a student-musician was based on a balanced combination of group and individual classes (staging voice, conducting, etc.). The processes of modernization have caused significant reduction of individual hours and redistribution of training load from auditorium on non-auditing in the form of independent work of students. Student musicians carry out self-education activities unsystematically, without proper professional orientation, which leads to a decrease in their level vocational training. The primary task is to develop a system organization self-educational activity of the student, taking into account the specifics of musical-pedagogical education, a rich educational, educational and developmental potential conductor-choir art. Theoretical analysis of literature on the problem of research, generalization the experience of own pedagogical activity allowed to determine effective ways the formation of a self-educating culture of the future teacher-musician in the process of conducting-choral training, in particular: the structuring of the content conductor-choral disciplines in five major "didactic blocks"; individual educational route in reliance on personal and creative potential; organization of the dynamic nature of educational and pedagogical interaction in support of personal example and authority of the teacher. The effectiveness of these conditions depends on the systematically organized activity of the teacher and the student, where the leading role belongs to the creative and research activities.