Естетичний розвиток особистості в історико-філософській спадщині епохи Просвітництва

Abstract

У статті досліджується філософський та культурно-історичний досвід епохи Просвітництва, як періоду переосмислення традиційних естетичних категорій: краси гармонії, смаку. Автором було проведено аналіз естетичних ідей, цінностей, ідеалів даного періоду і зроблено висновок, що усвідомлення історичного зв’язку поколінь на рівні кожного етапу суспільного розвитку забезпечує єдність перманентного піднесення світової культури.

В статье исследуется философский и культурно-исторический опыт эпохи Просвещения, как периода переосмысления традиционных эстетических категорий: красоты гармонии, вкуса. Автором был проведен анализ эстетических идей, ценностей, идеалов данного периода и сделан вывод, что осознание исторической связи поколений на уровне каждого этапа общественного развития обеспечивает единство перманентного подъема мировой культуры.

This paper examines the philosophical and cultural-historical experiences of the Enlightenment, a period of rethinking the traditional aesthetic categories: Beauty harmony of taste. The author of an analysis of aesthetic ideas, values and ideals of the period and concluded that awareness of historical context generations at every stage of social development ensures the unity of a permanent rise of world culture.