Нарощування підводних сил Російського імператорського флоту на Чорному морі у 1910 – 1914 рр.

Abstract

Метою статті є аналіз процесу нарощування підводних сил імператорського Чорноморського флоту у 1910 – 1914 рр. Висвітлено заходи, які вживалися вищим державним і військово-морським керівництвом Російської імперії щодо нарощування підводних сил Російського імператорського флоту на Чорному морі напередодні Першої світової війни. Розглянуто питання організації тактичної та спеціальної підготовки підводників, відпрацювання взаємодії підводних човнів з надводними силами. Методологія дослідження ґрунтується на універсальних дослідницьких принципах історизму, наукової об’єктивності, системності, що дозволило проаналізувати основні віхи процесу нарощування підводних сил Чорноморського флоту в означений період. Наукова новизна роботи полягає у визначенні того, що новостворені підводні сили Чорного моря у процесі свого нарощування стали, по суті, кузнею кадрів підводників для імператорського флоту. Висвітлено, що освоєння будівництва субмарин для Чорноморського флоту сприяло розвитку військового кораблебудування півдня України та набуття досвіду корабелами Миколаєва у подальшому їх будівництві. Відображено особливості життя і побуту та підготовки екіпажів і відпрацювання завдань бойової підготовки човнами у морі, розвиток їх системи базування. Проведено історичні паралелі у процесі нарощування бойових спроможностей Чорноморського флоту Російської імперії напередодні Першої світової війни та Військово-Морських Сил Збройних Сил України у теперішній час. Висновки. Правильне розуміння та врахування державним і військовим керівництвом Російської імперії уроків та висновків з російсько-японської війни 1904 – 1905 рр. щодо ролі та місця військово-морських сил у війні дозволило використати всі можливі шляхи для зміцнення оборони держави з морського напрямку напередодні Першої світової війни, зокрема, залучення підприємств державної та приватної форм власності до процесу проектування та будівництва корабельного складу флоту, зокрема, такого високотехнологічного і нового роду сил як підводні човни, а також придбання ліцензій на будівництво човнів за іноземними проектами. Створення та нарощування підводних сил на Чорному морі сприяло розвитку військового кораблебудування на корабельнях півдня України, зокрема, в Миколаєві. Цей досвід є надзвичайно повчальним і корисним для врахування його у справі відродження підводних сил на етапі нарощування бойових спроможностей ВМС ЗС України у сучасних умовах.

Целью статьи является анализ процесса наращивания подводных сил императорского Черноморского флота в 1910–1914 гг. Отображены меры, которые принимались высшим государственным и военно-морским руководством Российской империи по наращиванию подводных сил Российского императорского флота на Черном море накануне Первой мировой войны. Рассмотрены вопросы организации тактической и специальной подготовки подводников, отработка взаимодействия подводных лодок с надводными силами. Методология исследования основана на универсальных исследовательских принципах историзма, научной объективности, системности, что позволило проанализировать основные вехи процесса наращивания подводных сил Черноморского флота в указанный период. Научная новизна работы заключается в определении того, что вновь созданные подводные силы Черного моря в процессе своего наращивания стали, по сути, кузницей кадров подводников для императорского флота. Отображено, что освоение строительства субмарин для Черноморского флота способствовало развитию военного кораблестроения на юге Украины и приобретению опыта корабелами Николаева в дальнейшем их строительстве. Освещено особенности жизни и быта экипажей, организации занятий и отработки задач боевой подготовки лодками в море, развитие их системы базирования. Проведено исторические параллели между процессом наращивания боевых возможностей Черноморского флота Российской империи накануне Первой мировой войны и Военно-Морских Сил Вооруженных Сил Украины в настоящее время. Выводы. Правильное понимание и учет государственным и военным руководством Российской империи уроков и выводов из русско-японской войны 1904–1905 гг. о роли и месте военно-морских сил в войне позволило использовать все возможные пути для укрепления обороны государства с морского направления накануне Первой мировой войны, в частности, привлечение предприятий государственной и частной форм собственности в процесс проектирования и строительства корабельного состава флота, в том числе нового и такого высокотехнологичного рода сил, как подводные лодки, а также приобретение лицензий на строительство лодок по иностранным проектам. Создание и наращивание подводных сил на Черном море способствовало развитию военного кораблестроения на верфях юга Украины, в частности, в Николаеве. Этот опыт есть чрезвычайно поучительным и полезным для учета его в деле возрождения подводных сил на этапе наращивания боевых возможностей ВМС ВС Украины в современных условиях.

The purpose of the article of the article is to analyze the process of increasing the submarine forces of the Imperial Black Sea Fleet in 1910 – 1914. The measures taken by the top state and naval leadership of the Russian Empire to increase the submarine forces of the Russian Imperial Navy in the Black Sea on the eve of World War I. The issues of organization of tactical and special training of submariners, testing the interaction of submarines with surface forces are considered. The methodology of the research is based on the universal research principles of historicism, scientific objectivity, systematics, which allowed to analyze the main milestones of the process of increasing the submarine forces of the Black Sea Fleet in this period. The scientific novelty of the work is to determine that the newly created submarine forces of the Black Sea in the process of its expansion have become, in fact, a forge of submarine personnel for the Imperial Navy. It is highlighted that mastering the construction of submarines for the Black Sea Fleet contributed to the development of military shipbuilding in the south of Ukraine and the experience of Mykolayiv shipbuilders in their further construction. The peculiarities of life and way of life and training of crews and working off of tasks of combat training by boats in the sea, development of their base system are reflected. Historical parallels have been drawn in the process of increasing the combat capabilities of the Black Sea Fleet of the Russian Empire on the eve of World War I and the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine at present. Conclusions. Proper understanding and consideration by the state and military leadership of the Russian Empire of the lessons and conclusions of the Russian-Japanese War of 1904-1905 on the role and place of naval forces in the war allowed to use all possible ways to strengthen the state's naval defense on the eve of World War I. In particular, the involvement of public and private enterprises in the design and construction of the fleet, including such high-tech and new types of forces as submarines, and also the acquisition of licenses for the construction of boats on foreign projects. Creation and increase of submarine forces on the Black Sea promoted development of military shipbuilding on shipyards of the south of Ukraine, in particular, in Mykolayiv. This experience is extremely instructive and useful to take into account in the revival of submarine forces in the process of increasing the combat capabilities of the Navy of the Armed Forces of Ukraine in modern conditions.