Норми та аномалії моди періоду «розвиненого» соціалізму

Abstract

Мета статті. На основі використання методу дихотомічного зіставлення понять «норма/аномалія» охарактеризувати особливості розвитку та проявів моди в Радянському Союзі періоду брежнєвського «застою» у контексті відповідності політичним та соціально-економічним завданням комуністичної влади. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів (аналізу, синтезу й узагальнення), спеціально-історичних (порівняльного, хронологічного та історико-системного) у поєднанні з принципами історизму та об’єктивності, методі контент-аналізу класичних «модних» часописів та сатиричних журналів «Перець» і «Крокодил». Наукова новизна роботи полягає у спробі проаналізувати феномен «моди» в Радянському Союзі періоду кінця 60-х початку 80-х рр. ХХ ст. з погляду наявності «норм» та «аномалій», як двох взаємопов’язаних складових модних тенденцій, які були притаманні радянському суспільству в окреслений період. Висновки. Явище моди в Радянському Союзі поєднувало в собі дві складові – «норми» та «аномалії». «Норми» моди були підпорядковані ідеології комуністичної партії та слугували формуванню «правильного» образу і зовнішнього вигляду радянського громадянина на противагу представникам капіталістичного світу. Засобами трансляції стандартизованих радянських модних тенденцій виступали мережа Будинків моделей та журнали мод. Однак у період так званого «брежнєвського застою» у сфері розвитку радянської модної індустрії відбуваються значні трансформації, що були спричинені внутрішніми соціально-економічними та зовнішніми факторами. До перших відносились: конфлікт між проблемами у функціонуванні легкої промисловості, покращенням добробуту населення, що викликало «споживчий бум» й спровокувало дефіцит товарів широкого вжитку, які в радянському виконанні не відрізнялись якістю. Друга група факторів пов’язувалась із специфікою модної індустрії, яка не може бути абсолютно закритою. Попри обмеження, інформація про тенденції та зразки західної моди поширювалась на сторінках журналів мод, опосередковано з кіно- та теле-екранів, спричиняючи виникнення та розповсюдження так званих «аномалій» моди. Ситуацію радянської одноманітності погіршувало непереборне прагнення жінок виглядати гарно. «Аномалії» моди в радянській державі пов’язувалися не лише із появою хіпі на вулицях великих міст, вони проявлялись і в постійній прихованій боротьбі із «нормованою» радянською «скромністю» в одязі. Разом із іншими факторами, які не входять до предмету нашого дослідження, це призвело до формування нових явищ та практик у повсякденному житті населення, наростання та в майбутньому загострення кризи комуністичної системи.

Цель статьи. На основе использования метода дихотомического сравнения понятий «норма/аномалия» охарактеризовать особенности развития и проявлений моды в Советском Союзе периода брежневского «застоя» в контексте соответствия политическим и социально-экономическим задачам коммунистической власти. Методология исследования основана на общенаучных методах (анализа, синтеза и обобщения), специально-исторических (сравнительного, хронологического и историко-системного), методе контент-анализа классических «модных» журналов и сатирических журналов «Перец» и «Крокодил». Научная новизна работы заключается в попытке проанализировать феномен «моды» в Советском Союзе периода конца 60-х начала 80-х гг. ХХ в. с точки зрения наличия «норм» и «аномалий», как двух взаимосвязанных составляющих модных тенденций, которые были присущи советскому обществу в означенный период. Выводы. Явление моды в Советском Союзе объединяло в себе две составляющие – «норма» и «аномалии». «Нормы» моды соответствовали идеологии коммунистической партии и служили формированию «правильного» образа и внешнего вида советского гражданина в противовес представителям капиталистического мира. Средствами трансляции стандартизированных советских модных тенденций выступали сеть Домов моделей и журналы мод. В период так называемого «брежневского застоя» в сфере развития советской модной индустрии происходят значительные трансформации, которые были вызваны как внутренними социально-экономическими, так и внешними факторами. Несмотря на ограничения, информация о тенденциях и образцы западной моды распространялась на страницах журналов мод, косвенно с кино- и теле-экранов, вызывая возникновение и распространение так называемых «аномалий» моды. «Аномалии» моды в советском государстве связаны не только с появлением хиппи на улицах больших городов, они проявлялись и в постоянной скрытой борьбе с «нормированной» советской «скромностью» в одежде. Вместе с другими факторами, которые не входят в предмет нашего исследования, это привело к формированию новых явлений и практик в повседневной жизни населения, нарастание и в будущем обострения кризиса коммунистической системы.

The purpose of the article. To provide characterization of the fashion development and demonstration in the Soviet society, based on the dichotomous comparison of concepts «norm/anomaly», during Briezhniev`s stagnation era in the context of correspondence to political and social-economical goals of the Communist power. The methodology of the research is based on general scientific methods (analysis, synthesis and generalization), special historical methods (comparative, chronological and historical-systemic methods) in combination with the principles of historicism and objectivity, content analysis of «fashionable» chronicles and satirical magazines «Perets» («The Pepper») and «Krokodyl» («The Crocodile»). The scientific novelty of the research is attained by an attempt to analyze the phenomenon of the concept «fashion» in the Soviet Union during the end of 60-ies – the beginning of 80-ies of the XX century through the lens of “norms” and «anomalies» as two interrelated components of fashion trends, typical of the Soviet society in the outlined period. Conclusions. The phenomenon of the Soviet fashion combined two components – «norms» and «anomalies». Fashion «norms» were subjected to the Communist ideology and served to form a «required» image and appearance of a Soviet citizen, in contrast to representatives of the capitalist world. A widespread net of «Fashion Houses» and fashion magazines stood as a means of distribution of standardized Soviet fashion trends. Nevertheless, in the so-called «era of stagnation» under Briezhniev`s leadership the Soviet fashion industry suffered considerable transformations, initiated by both internal social-economic and external factors. The first category included conflicts between problems in consumer goods manufacturing functioning, improving population’s welfare leading to a consumer boom and a deficit in consumer goods, chary of quality in the Soviet manner. The second category of factors was connected with specificity of the fashion industry, which still had to function. Despite the restrictions, the information about the trends and Western fashion samples were spread by fashion magazines and TV screens, thus generating and distributing the so called fashion «anomalies». The homogeneity of the Soviet fashion was aggravated by an inexpugnable desire of the Soviet women to look attractive. The freedom spirit and adherence to anarchism promoted by hippies threatened the existence of the system, and women’s desire to be more beautiful became one more element of confronting the system. These factors in combination with those staying behind the subject of our research, initiated formation of new phenomena and practices in the Soviet population’s everyday life, accrual and further exacerbation of the crisis in the Communist system.