Радянські політичні ритуали і практики повсякдення

Abstract

Метою статті є аналіз радянських політичних ритуалів і повсякденних практик, що склались під їх впливом. Методологія дослідження ґрунтується на загальних і спеціально-історичних методах пізнання минулого з залученням методів соціокультурної та політичної антропології. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше проаналізовано роль радянських політичних ритуалів різного типу у становленні норм і практик радянського повсякденного життя; виявлено впливовість радянської ритуальної культури у зміцненні радянського режиму. Масові календарні свята-ритуали (День Жовтневої революції, День солідарності трудящих) не тільки означали нову еру в історії, а й нівелювали сакральність християнського циклу (Різдво Христове – Великдень). Простежено еволюцію не лише формальної організації радянського ритуалу (від інсценування-імітації через карнавалізацію до монументальної наративізації), а й вдосконалення його змістового наповнення (номінація – сакралізація – монументалізація – меморіалізація). Святкова комеморація від самого початку була покликана формувати радянську ідентичність і конструювати колективне минуле, задавати рамки колективної пам’яті Офіційні ритуали поступово проникали і в повсякдення (святкові сімейні і товариські застілля, прибирання оселі, придбання обновок, вітальні листівки). Висновки. Радянські ритуали від їх зародження стали надійною ідеологічною зброєю, інструментом комуністичної індоктринації населення країни. Політичні ритуали відіграли визначальну роль у легітимації більшовицької влади,стали дієвим засобом її комунікації з суспільством, уможливили його консолідацію в рамках радянського політичного канону, мінімізували соціальну конфліктність, нівелювали відкрите невдоволення владою, сприяли формуванню ідеологічної одностайності. Радянські політичні ритуали поруч з репресивними методами прислужились створенню нової політичної реальності, уможливили її засвоєння і прийняття масами, сформували свідомість, стимулювали до відповідних політичних дій і практики повсякдення.Целью статьи является анализ советских политических ритуалов и повседневных практик, сформировавшихся под их влиянием. Методология исследования основана на общих и специально-исторических методах изучения прошлого с использованием методов социокультурной и политической антропологии. Научная новизна работы состоит в том, что впервые проанализирована роль советских политических ритуалов разного типа в становлении норм и практик советской повседневной жизни; определеновлияние советской ритуальной культуры в укреплении советского режима. Массовые календарные праздники-ритуалы (День Октябрьской революции, День солидарности трудящихся) не только знаменовали новую эпоху в истории, но и нивелировали сакральность христианского цикла (Рождество Христово – Пасха). Прослежена эволюция не только формальной организации советского ритуала (от инсценировки-имитации через карнавализацию к монументальной нарративности), а и усовершенствование его смыслового наполнения (номинация – сакрализация – монументализация – мемориализация). Праздничная коммеморация изначально была призванана формировать советскую идентичность и конструировать коллективное прошлое, определять рамки коллективной памяти. Официальные ритуалы постепенно проникали и в повседневность (праздничные семейные и дружеские застолья, уборка дома, приобретение обновок, поздравительные открытки). Выводы. Советские ритуалы от их сождания были надежным идеологическим оружием, инструментом коммунистической индоктринации населения страны. Политические ритуалы сыграли определяющую роль в легитимации большевистской власти, стали действенным способом ее коммуникации с обществом, содействовали его консолидации в рамках советского политического канона, снизили социальную конфликтность и открытое недовольство властью, содействовали формированию идеологического единства. Советские политические ритуалы вместе с репрессивными методами послужили созданию новой политической реальности, содействовали ее усвоению и принятию массами, сформировали сознание, стимулировали определённые политические поступки и практики повседневности.The purpose of this article is the analysis of the Soviet political rituals and daily practices that developed under their influence. The methodology of the research is based on the general and special historical methods of cognition of the past involving the methods of socio-cultural and political anthropology. The scientific novelty of the paper consists in the fact that the role of various Soviet political rituals in establishing of the norms and practices of the Soviet daily life has been analyzed for the first time and the influence of the Soviet ritual culture in the Soviet regime strengthening has been found. Mass calendar holidays-rituals (October Revolution Day, Workers’ Solidarity Day) not only marked a new era in the history, but also leveled the sacredness of the Christian cycle (Christmas – Easter). Evolution of the formal organization of the Soviet ritual (from staging-imitation through carnivalization to monumental narrativization) and improvement of its semantic content (nomination – sacralization – monumentalization – memorialization) have been traced. From the beginning, festive commemoration was meant to form the Soviet identity, design the collective past and set the framework of collective memory. Official rituals gradually penetrated into the daily life (family and friendly holiday feasts, house cleaning, novelties purchase and greeting cards). Conclusions. From the beginning, the Soviet rituals were a reliable ideological weapon, an instrument of the communist indoctrination of the country’s population. Political rituals played a major role in legitimization of the Bolsheviks power, became an effective means of communication with society, enabled its consolidation within the framework of the Soviet political canon, minimized the social conflicts, leveled open dissatisfaction with the governmental authorities and assisted in the formation of ideological unanimity. Along with repressive methods, the Soviet political rituals served to create new political reality, enabled its acceptance by the masses of people, formed consciousness, encouraged relevant political actions and practices of the daily life.