Історичні джерела дослідження християнсько-гуманістичних практик піклування єзуїтів про схоластів у ранній Новий час

Abstract

Метою статті є атрибутація, систематизація та верифікація історичних першоджерел дослідження ренесансно- та християнсько-гуманістичного контексту єзуїтських практик опіки над схоластиками орденських колегіумів у країнах Європи ранньомодерної доби. У зв’язку з історіографічною контраверсійністю у розгляді та оцінках соціокультурної діяльності ордену єзуїтів, а також його конфесійною приналежністю, методологічними орієнтирами дослідження виступають принципи наукової об’єктивності, наступності, міждисциплінарності, джерелознавчого аналізу, конфесійної нейтральності та світоглядного плюралізму. В основі дослідження покладено пріоритети внутрішньої та зовнішньої критики історичних першоджерел, які дають змогу цілісно, системно, комплексно та інтегровано розглянути гуманістичний зміст, ціннісно-орієнтовані стратегії та людинотворчу роль орденського досвіду освітньої, духовної та соціальної опіки над схоластами у ранній Новий час. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше за інтегрованими критеріями (зміст, цільове призначення та спосіб фіксації інформації) представлено класифікацію історичних джерел дослідження окресленої проблематики та атрибутовано десять джерельних корпусів: інституційно-правові документи Товариства Ісуса; філософсько-педагогічні трактати гуманістів європейського Відродження; духовно-релігійні та гомілетичні твори; біографічні та агіографічні першоджерела; епістолярії; теологічні трактати членів ордену єзуїтів; дидактична література єзуїтських колегіумів; полемічні джерела; матеріали діловодної документації; зображальні пам’ятки. Зроблено висновок про те, що інтеграція в історичне дослідження названих першоджерел, їхня внутрішня та зовнішня критика, наукове осмислення та інтерпретація забезпечують необхідні підстави для обґрунтування тези про гуманістичну релевантність соціокультурної діяльності Товариства Ісуса у сфері піклування про молоде покоління країн Європи у ранній Новий час, затребуваність та важливість відповідних ініціатив для розвитку новоєвропейської цивілізації. Історичні джерела, що систематизовані у статті, дають змогу розглянути ґенезу суспільних ініціатив Товариства Ісуса комплексно, розкривають зміст ціннісних, ідеологічних, духовно-смислових та організаційно-педагогічних вимірів піклування учителів-єзуїтів про ранньомодерну молодь європейських країн.

Целью статьи является атрибутация, систематизация и верификация исторических первоисточников исследования ренесансно- и христианско-гуманистического контекста иезуитских практик опеки над схоластиками орденских коллегиумов в странах Европы раннего модерна. В связи с историографической контраверсионностью в рассмотрении и оценках социокультурной деятельности ордена иезуитов, а также его конфессиональной принадлежностью, методологическими ориентирами исследования выступают принципы научной объективности, преемственности, междисциплинарности, источниковедческого анализа, конфессиональной нейтральности и мировоззренческого плюрализма. В основе исследования положены приоритеты внутренней и внешней критики исторических первоисточников, которые позволяют целостно, системно, комплексно и интегрировано рассмотреть гуманистическое содержание, ценностно-ориентированные стратегии и человекотворческую роль орденского опыта образовательной, духовной и социальной опеки над схоластами в раннее Новое время. Научная новизна исследования заключается в том, что впервые за интегрированными критериями (содержание, целевое назначение и способ фиксации информации) представлена классификация исторических источников исследования этой проблематики и атрибутировано десять корпусов первоисточников: институционально-правовые документы Общества Иисуса; философско-педагогические трактаты гуманистов европейского Возрождения; духовно-религиозные и гомилетические произведения; биографические и агиографические первоисточники; эпистолярии; теологические трактаты членов ордена иезуитов; дидактическая литература иезуитских коллегиумов; полемические источники; материалы делопроизводственной документации; изобразительные памятники. Сделан вывод о том, что интеграция в историческое исследование названных первоисточников, их внутренняя и внешняя критика, научное осмысление и интерпретация обеспечивают необходимые основания для аргументации тезиса о гуманистической релевантности социокультурной деятельности Общества Иисуса в сфере заботы о молодом поколении стран Европы в раннее Новое время, востребованности и важности соответствующих инициатив для развития новоевропейской цивилизации. Большинство из атрибутованых в статье источников по своему содержанию есть комплексными, они содержат информацию как об идейно-смысловых и ценностных основаниях общественных инициатив иезуитов, так и об особенностях методических механизмов, форм и технологий реализации орденской заботы о молодежи стран Европы в раннее Новое время.

The aim of the article is to attribute, systematize and verify the historical sources of the study of the Renaissance and Christian-humanistic context of the Jesuit practices of guardianship over the scholastics of the Order colleges in the countries of early modern Europe. Due to the historiographical controversy in the consideration and evaluation of the socio-cultural activities of the Jesuit order, as well as its religious affiliation, the methodological guidelines of the study are the principles of science, historicism, objectivity, continuity, interdisciplinary, source analysis, religious neutrality and worldview. The study is based on the priorities of internal and external critique of historical sources, which allow a holistic, systematic, comprehensive and integrated consideration of humanistic content, value-oriented strategies and the human role of the Order's experience of educational, spiritual and social care for scholastics in the early modern period. The scientific novelty of the research is that for the first time according to the integrated criteria (content, purpose and method of recording information) the classification of historical sources of research is presented and ten source corpora are attributed: institutional and legal documents of the Society of Jesus; philosophical and pedagogical treatises of humanists of the European Renaissance; spiritual-religious and homiletic works; biographical and hagiographic primary sources; epistolary; theological treatises of members of the Jesuit order; didactic literature of Jesuit colleges; polemical sources; materials of office documentation; pictorial sights. It is concluded that the integration of these primary sources into historical research, their internal and external criticism, scientific understanding and interpretation provide the necessary grounds for substantiating the thesis on the humanistic relevance of the socio-cultural activities of the Society of Jesus in caring for the younger generation of Europe and the importance of relevant initiatives for the development of modern European civilization. Most of the sources attributed in the article are complex in their content, they contain information about the ideological and semantic and value bases of Jesuit social initiatives, and about the peculiarities of methodological mechanisms, forms and technologies of the Order's care for the youth of Europe in early modern times.