Розширення можливостей досягнення гендерного паритету в політиці в контексті децентралізації влади в Україні

Abstract

Процес децентралізації є багатогранним та складним. Передача владних повноважень вимагає від громад вищого рівня продуктивності та результативності їх діяльності. Разом із запровадженням децентралізації, зростає роль органів місцевого самоврядування, адже саме вони стають первинною та чи не найголовнішою ланкою, котра відповідає за добробут та спроможність своєї громади. Проекти та програми міжнародної технічної допомоги відіграють важливу роль у впровадженні реформи, надаючи консультаційну, експертну, організаційну та фінансову допомогу. Окрім того, вони приділяють особливу увагу гендерному питанню, вважаючи, що дане питання є одним із визначальних для забезпечення сталого розвитку держави. Метою даної статті є проаналізувати яким чином процеси децентралізації вплинули на динаміку розвитку гендерного питання, особливо в контексті можливостей для політичної участі жінок в житті суспільства загалом та їх громади зокрема. Закон про місцеві вибори 2015 року був першим законом України, де визначалася «гендерна квота», а саме не менше 30 відсотків представників однієї статі у партійному списку. Проте не ставилися вимоги щодо місця у списку та не передбачалося санкцій за недотримання даної квоти. Виборчий кодекс, що набрав чинності в Україні з 1 січня 2020 року, теж передбачає гендерну квоту у 30 відсотків, окрім того, для списків кандидатів у багатомандатних виборчих округах для адміністративно-територіальних одиниць з числом виборців понад 90 000, законодавець передбачив не менше 2 представників однієї статі у кожній п’ятірці списку. На відміну від Закону 2015 року в новому Виборчому кодексі гендерні вимоги включено до порядку висування кандидатів. А порушення порядку висування тягне за собою відмову у реєстрації. Таким чином, вперше з’явилася можливість застосування санкцій за порушення гендерного паритету у виборчих списках партій. Процеси децентралізації значно розширили повноваження та можливості органів місцевого самоврядування. Це, в свою чергу, стимулювало включення більшої кількості жінок в політичні процеси та процеси прийняття рішень в громаді. Процеси децентралізації позитивно впливають на залученість громад загалом та активних жінок зокрема до процесу прийняття рішень, стимулюють просування гендерної рівності «знизу» тим самим формуючи відповідне соціокультурне бачення та ціннісні орієнтації в суспільстві.

Целью данной статьи является проанализировать каким образом процессы децентрализации повлияли на динамику развития гендерного вопроса, особенно в контексте возможностей для политического участия женщин в жизни общества в целом и их общины в частности. Закон о местных выборах 2015 года был первым законом Украины, где определялась «гендерная квота», а именно не менее 30 процентов представителей одного пола в партийном списке. Однако не ставились требования относительно места в списке, и не предусматривалось санкций за несоблюдение данной квоты. Избирательный кодекс, который вступил в силу в Украине с 1 января 2020 года, тоже предполагает гендерную квоту в 30 процентов, кроме того, для списков кандидатов в многомандатных избирательных округах для административно-территориальных единиц с числом избирателей более 90000, законодатель предусмотрел не менее 2 представителей одного пола в каждой пятерке списка. В отличие от Закона 2015 года в новом Избирательном кодексе гендерные требования включены в повестку выдвижения кандидатов. А нарушение порядка выдвижения влечет за собой отказ в регистрации. Таким образом, впервые появилась возможность применения санкций за нарушение гендерного паритета в избирательных списках партий. Процессы децентрализации значительно расширили полномочия и возможности органов местного самоуправления. Это, в свою очередь, стимулировало вовлечение большего количества женщин в политические процессы и процессы принятия решений в обществе. Процессы децентрализации положительно влияют на вовлеченность общин в целом и активных женщин в частности к процессу принятия решений, стимулируют продвижение гендерного равенства «снизу» тем самым формируя соответствующее социокультурное видение и ценностные ориентации в обществе.

The process of decentralization is multi-sided and difficult. The transfer of authority requires a higher productivity and efficiency levels from the communities. Together with introduction of decentralization, the role of local self-government bodies increases as they become the primary and likely most important body that is responsible for the welfare and capacity levels of their community. Projects and programs of international technical support play an important role in reform implementation as they provide advisory, expert, organizational and financial support. In addition, they pay special attention to the gender issue, as they believe that it is one of the crucial ones for ensuring sustainable development of the state. The purpose of this article is to analyze how the decentralization processes influenced the dynamics of the gender issue development, specifically in the context of opportunities for political participation of women in the life of the society in general and their community in particular. The 2015 Law of Ukraine “On Local Elections” was the first Law, which introduced a “gender quota”, namely, not less than 30 percent of representatives of one sex in the party list. However, there were no requirements as to the place of these candidates in the list and no sanctions were presupposed for violating the observation of this quota. The Electoral Code that was enacted on January 1, 2020 also presupposes a 30 percent gender quota, in addition, the Code states that the candidate lists in the multi-mandate electoral constituencies in the administrative-territorial units that have over 90,000 voters, should have not less than 2representatives of each sex for every five positions in the list. Unlike the Law of 2015, the new Electoral Code includes gender requirements into the procedure of submitting the candidates. And violation of the procedure leads to refusal of registration. Thus, for the first time there are sanctions for violating gender balance in party lists. This, in turn, stimulated the involvement of a greater number of women in the political and decision-making processes in the community. Decentralization processes have a positive influence on involvement of communities in general and of active women in particular in the decision-making process, stimulate the “bottom-up” promotion of gender equality, thus creating a corresponding sociocultural vision and value orientations in the society.