Псевдоніми в антропонімійній системі української мови

Abstract

У статті йдеться про псевдоніми як засоби вторинної номінації особи. Зазначено, що псевдоніми є мовною універсалією і зміст поняття псевдонім сформувався ще в античному світі. Розглядаються екстралінгвальні чинники псевдонімності представників окремих груп суспільства. Подається історія вивчення псевдонімів вітчизняними мовознавцями, які порушували питання лінгвістичного статусу, призначення та функцій псевдоніма, особливості псевдонімної номінації тощо. Наголошується на тому, що специфіка псевдонімної номінації полягає у свідомому виборі мотиву іменування. Українській псевдонімії притаманний значний ступінь інформативності. Українська псевдонімія як великий пласт пропріальної лексики претендує на подальше вивчення її семантико-мотиваційної бази та структури, екстралінгвальних чинників появи такого різновиду номінацій особи, причин презедентності в цьому номінаційному класі слів.В статье говорится о псевдонимы как средстве вторичной номинации лица. Отмечено, что псевдонимы является языковой универсалией и содержание понятия псевдоним сформировался еще в античном мире. Рассматриваются экстралингвистические факторы псевдонимности представителей отдельных групп общества. Подается история изучения псевдонимов отечественными языковедами, которые ставили вопрос лингвистического статуса, назначения и функций псевдонима, особенности псевдонимного номинации тому подобное. Подчеркивается, что специфика псевдонимного номинации заключается в сознательном выборе мотива именования. Украинский псевдонимии присущ значительной степени информативности. Украинский псевдонимия как большой пласт проприальнои лексики претендует на дальнейшее изучение ее семантико-мотивационной базы и структуры, экстралингвистический факторов появления такой разновидности номинаций лица, причин презедентности в этом номинационном классе слов.The article deals with pseudonyms as a means of secondary nomination of a person. It is noted that pseudonyms are a linguistic universal and the meaning of the concept of pseudonym was formed in the ancient world. Extralingual factors of pseudonymity of representatives of separate groups of society are considered. The history of the study of pseudonyms by domestic linguists who raised the issues of linguistic status, purpose and functions of the pseudonym, features of the pseudonym nomination, etc. is presented. It is emphasized that the specificity of the pseudonymous nomination is the conscious choice of the motive for naming. Ukrainian pseudonymy is characterized by a significant degree of informativeness. Ukrainian pseudonymy as a large layer of proprial vocabulary claims for further study of its semantic-motivational base and structure, extralingual factors of appearance of this kind of personality nominations, reasons of presidency in this nominative class of words.