Організаційні та правові основи військово-економічного співробітництва СРСР, Великобританії та США на початку Другої світової війни

Abstract

. Метою статті є спроба об’єктивного висвітлення організаційних та правових основ військово-економічного співробітництва Радянського союзу зі Сполученими Штатами і Великобританією на початку Другої світової війни. Здійснено намагання довести, що Радянський Союз також був зацікавлений у наданні матеріально-технічної допомоги, щоб унеможливити свою поразку у німецько-радянській війні. Методологія дослідження ґрунтується на засадах історизму, системності, об’єктивності, узагальнення. Перевага надавалася і таким спеціальним історичним методам, як історико-системний, проблемно-хронологічний, описовий, порівняльно-історичний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що здійснено спробу комплексного аналізу історіографічних наративів для розробки теми організаційних та правових основ військово-економічного співробітництва Радянського Союзу зі Сполученими Штатами і Великобританією на початку Другої світової війни. Висновки. Спершу зовнішньополітична доктрина США ґрунтувалася на стримуванні нацистської Німеччини за допомогою Англії, котра перетворювалася у своєрідну буферну зону для Штатів. А вже після початку радянсько-німецького конфлікту США та Англія змінили свої оцінки відносно СРСР і вбачали у ньому той елемент у війні, котрий допоможе ослабити та знищити нацистів на континенті. Поразка на фронтах СРСР на початковому етапі війни стала ще одним із каталізаторів, котрі змусили США та Англію змінювати позиції щодо нього, натомість радянська держава теж почала формувати зовнішню доктрину на інших підходах, які передбачали об’єднання із антигітлерівською коаліцією. Унаслідок радянсько-британсько-американських домовленостей під час Московської конференції ратифіковано перший протокол, котрий дозволив США поширити в майбутньому вплив ленд-лізу на Радянський Союз, який унеможливив його поразку, модернізував певні галузі військового виробництва. Однак надходження зарубіжних «оборонних матеріалів» супроводжувалося безліччю протиріч, особливо в 1941–1943 рр. Головним з них було повільне розгортання союзниками процесу поставок в СРСР, що складали в той час незначну частину від радянських потреб. Ближче до закінчення війни внесок ленд-лізу в сукупний військовий потенціал СРСР істотно збільшився.

The purpose of the article is an attempt to objectively cover the organizational and legal basis of military-economic cooperation between the Soviet Union and the United States and Great Britain at the beginning of World War II. Efforts have been made to prove that the Soviet Union was also interested in providing logistical assistance to prevent its defeat in the Soviet-Nazi war. The research methodology based on the principles of historicism, systematics, objectivity, generalization. Preference was given to such special historical methods as historical-systemic, problem-chronological, descriptive, comparative-historical. Scientific novelty of the research is that an attempt was made to comprehensively analyze historiographical narratives to develop organizational and legal foundations of military-economic cooperation of the Soviet Union with the United States and Britain at the beginning of World War II. Conclusions. At first, USA foreign policy doctrine was based on deterring Nazi Germany with British help, but after the Soviet-German conflict, the USA and Britain changed their views on the USSR and saw it as an element in the war that would help weaken and destroy the Nazis on the continent. The defeat on the Soviet front in the early stages of the war was another catalyst that forced the United States and Britain to change their position, while the Soviet state also began to form an external doctrine on other approaches to unite with the anti-Hitler coalition. As a result of the Soviet-British-American agreements, the first protocol was ratified during the Moscow Conference, which allowed the United States to extend the influence of the Lend-Lease to the Soviet Union in the future. However, the inflow of foreign "defense materials" was accompanied by many contradictions, especially in 1941-1943. The main one was the slow development of the Allies' supply process in the USSR, which at the time was a small part of Soviet needs. Towards the end of the war, the contribution of the lease to the total military potential of the USSR increased significantly.