Американсько-філіппінські відносини у сфері безпеки і оборони на початку XXI ст.

Abstract

Метою статті є висвітлення динаміки і спрямованості американської військової доктрини щодо Філіппін та її вплив на внутрішній розвиток країни на початку XXI ст. Автор характеризує зміст американсько-філіппінських проблем, ступінь конфліктності та протиріч у сфері військової безпеки. Особлива увага приділяється розкриттю динаміки і спрямованості американської військової доктрини щодо Філіппін та її вплив на внутрішній розвиток країни. В основі методології дослідження – вивчення і критичний аналіз історичних джерел та наукової літератури, застосування проблемно-хронологічного і компаративного підходів. Розвиток двосторонніх відносин між США і Філіппінами розглядається на тлі змін у зовнішній політиці цих держав і регіональної ситуації у Східній Азії. Наукова новизна роботи полягає у тому, що, використовуючи методи контент- та дискурс-аналізу, автор аналізує тенденції і перспективи розвитку американської стратегії відносно військового впливу Філіппін на динаміку процесів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Висновки. Військовий союз США і Філіппін має бути надійною гарантією миру та безпеки у регіоні. Співпраця між країнами має далекосяжні військово-стратегічні цілі, розширення географічних меж демократії та нарощування спільної глобальної боротьби з тероризмом і протистояння терористичній діяльності та пропаганді тероризму. Американські політики розглядають Філіппіни як своєрідний найважливіший форпост біля берегів КНР, як ключ до наростаючого панування над Тихим океаном. Ключовими аспектами відносин залишається протидія викликів безпеки, ігноруючи яке, неможливо забезпечити стабільність і процвітання в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Підтримка стійких відносин з Вашингтоном дає Філіппінам можливості для зміцнення позицій на міжнародній арені, що може стати показником успішності реалізації незалежної зовнішньої політики.Целью статьи является освещение динамики и направленности американской военной доктрины относительно Филиппин и ее влияние на внутреннее развитие страны. Автор характеризует содержание американо-филиппинских проблем, степень конфликтности и противоречий в сфере военной безопасности. Особое внимание уделяется раскрытию динамики и направленности американской военной доктрины относительно Филиппин и ее влияние на внутреннее развитие страны. В основе методологии исследования – изучение и критический анализ исторических источников и научной литературы, применения, проблемно хронологического и компаративного подходов. Развитие двусторонних отношений между США и Филиппинами рассматривается на фоне изменений во внешней политике этих государств и региональной ситуации в Восточной Азии. Научная новизна работы заключается в том, что используя методы контент- и дискурс–анализа автор анализирует тенденции и перспективы развития американской стратегии относительно военного влияния Филиппин на динамику процессов в АТР. Выводы. Военный союз США и Филиппин должен быть надежной гарантией мира и безопасности в регионе. Сотрудничество между странами имеет далеко идущие военно-стратегические цели, расширение географических границ демократии и наращивания общей глобальной борьбы с терроризмом и противостояния террористической деятельности и пропаганде. Американские политики рассматривают Филиппины как своеобразный важнейший форпост у берегов КНР, как ключ к нарастающему господству над Тихим океаном. Ключевыми аспектами отношений остается противодействие вызовам безопасности, игнорируя которые, невозможно обеспечить стабильность и процветание в Азиатско-Тихоокеанском регионе. Поддержка устойчивых отношений с Вашингтоном дает Филиппинам возможности для укрепления позиций на международной арене, что может стать показателем успешной реализации независимой внешней политики.The purpose of the article is illumination of dynamics and orientation of the American military doctrine in relation to Philippines and its influence on internal development of country. An author characterizes maintenance of the American-Philippine problems, degree of conflict and contradictions in the field of military safety. The special attention is spared opening of dynamics and orientation of the American military doctrine in relation to Philippines and its influence on internal development of country. In basis of research methodology – study and walkthrough of historical sources and scientific literature, application is a problem chronologic and komparativnogo approaches. Development of bilateral relations between the USA and Philippines examined on a background changes in the foreign policy of these states and to the regional situation in East Asia. The scientific novelty of work consists in that, that using the methods of kontent- and diskurs-analiz an author analyses tendencies and prospects of development of American strategy in relation to military-technical influence of Philippines on the dynamics of processes in the Asia-Pacific region. Conclusions. Military Alliance of the US and the Philippines should be a reliable guarantee of peace and security in the region. Cooperation between countries has far-reaching military-strategic aims, the expansion of the geographical boundaries of democracy and enhance the overall global fight against terrorism and to counter terrorist activity and propaganda. American politicians are considering the Philippines as a kind of an important Outpost off the coast of China as the key to increasing domination over the Pacific Ocean. Key aspects of counteracting the security challenges, ignoring that, it is impossible to ensure stability and prosperity in the Asia Pacific region. Support for sustainable relations with Washington gives the Philippines the opportunity to strengthen positions on the international arena that could become the indicator of the successful implementation of an independent foreign policy.