Фізіологічні основи застосування гібереліну та ретардантів різних типів у рослинництві

Abstract

У статті розглянуто сучасні уявлення про особливості використання гібереліну та ретардантів для направленої регуляції фізіологічних процесів росту сільськогосподарських культур. Детально проаналізовано вплив основних груп ретардантів – четвертинних амонієвих сполук, триазолпохідних препаратів та етиленпродуцентів на морфогенез та продукційний процес рослин. Встановлено, що за дії антигіберелінових препаратів уповільнювався лінійний ріст рослини, формувався потужніший фотосинтетичний апарат, зростав «запит» на асиміляти процесами карпогенезу внаслідок змін у гістогенезі стебла та формування більшої кількості плодів на рослинах. З’ясовано, що застосування протилежним за механізмом дії препаратів суттєво змінює співвідношення між донорною і акцепторною сферами рослин, сприяє посиленню транспорту та реутилізації неструктурних вуглеводів, азотовмісних сполук та елементів живлення з вегетативних органів до плодів. Наслідком такої корекції донорно-акцепторних відносин у рослині є підвищення урожайності культури.

В статье рассмотрены современные представления об особенностях использования гиббереллина и ретардантов для направленной регуляции физиологических процессов роста сельскохозяйственных культур. Подробно проанализировано влияние основных групп ретардантов - четвертичных аммониевых соединений, триазолпроизводных препаратов и этиленпродуцентов на морфогенез и продукционный процесс растений. Установлено, что за действия антигиббереллинових препаратов замедлялся линейный рост растения, формировался мощный фотосинтетический аппарат, рос «запрос» на ассимиляты процессами карпогенеза вследствии изменений в гистогенезе стебля и формирования большего количества плодов на растениях. Установлено, что применение противоположных по механизму действия препаратов существенно меняет соотношение между донорной и акцепторной сферами растений, способствует усилению транспорта и реутилизации неструктурных углеводов, азотсодержащих соединений и элементов питания из вегетативных органов к плодам. Следствием такой коррекции донорно-акцепторных отношений в растении является повышение урожайности культуры.

The article considers modern ideas about the features of gibberellin and retardants application for physiological regulation on growth processes of crops. It is analyzed the main groups of retardants - quaternary ammonium compounds, triazole derivatives and ethylene producers on morphogenesis and plant production process. It was found that the action of antigibberellin compounds reduced the linear growth of plant, resulted on the formation of powerful photosynthetic apparatus and increased the "source" of assimilates by carpogenesis due to changes in the histogenesis of stem and the formation of more fruit on plants. It has been established that the application of compounds with multidirectional mechanisms of action significantly changes the correlation between the donor and acceptor spheres of plants, promotes the enhancement of translocation and reutilization of nonstructural carbohydrates, nitrogen-containing compounds and nutrition elements from vegetative organs to fruits. The consequence of such correction of donor-acceptor relations increased the crop production.