Факультет мистецтв і художньо-освітніх технологій
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b8c31212-66fe-4d21-b8fe-45d63fdbe3aa
Browse
3 results
Search Results
Item Шляхи формування національної самосвідомості підростаючого покоління засобами українського музичного мистецтва(Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький: РВВЦДПУ ім. В. Вінниченко, 2022) Василевська-Скупа, Людмила Павлівна; Vasylevska-Skupa, Liudmyla Pavlivna; Швець, Ірина Борисівна; Shvets, Iryna Borysivna; Остапчук, Лідія Оверківна; Ostapchuk, Lidiia OverkivnaУ статті розглянуто історичний аспект виховання національної самосвідомості українського народу. Висвітлено погляди науковців щодо поняття «національна самосвідомість», його особливості, значення в соціокультурному та педагогічному контексті. Обґрунтовано важливість українського народного мистецтва, його величезний потенціал для виховання національної самосвідомості підростаючого покоління. Розглянуто роль вітчизняного пісенного фольклору в патріотичному вихованні учнів, особливості музичної мови (закодованих кодів), що утворили «національний музичний генотип» як сукупність спадкових музичних структур і засобів, що поколіннями передавалися в народі, формуючи його неповторну ментальність і національний характер. Визначено, що пісня впливаючи на емоційно - почуттєву сферу людини, викликає емпатійне переживання її художнього образу. Разом з тим, відбувається процес «внутрішнього інтонування», тобто рефлексивного, неусвідомленого спів інтонування слухача з твором, що звучить. Тому під час індивідуальних занять студентів на заняттях з «хорового диригування», «постановки голосу» майбутні вчителі музичного мистецтва знайомились з особливостями української народнопісенної культури, народного вокального музикування, виховним впливом пісенного фольклору на духовне становлення школярів, а саме на виховання патріотів нашої держави. На заняттях з дисципліни «практикум з народного співу» студенти мали самостійно записати 5-10 пісень свого регіону, дізнатись про особливості співацької манери різних регіонів України, розшифрувати їх мелодійні закодовані коди та проаналізувати образний зміст музичного твору. Під час вивчення нормативної навчальної дисципліни «Теорія і методика музичної освіти» студенти знайомились з особливостями музичного фольклору – скарбницею вікових традицій українського народу, з видами фольклорної діяльності: народним епосом (прислів’я та приказки, казки, легенди, історичні пісні та ін.). Водночас слід вивчати народнопісенну творчість, продовжувати пошук закодованих кодів в музичній мові пісенного фольклору, в яких повідомлено про ментальність, характерні риси національної ідеї українського народу. Разом з тим, необхідно досліджувати особливості феномена «національна свідомість» й шляхи його розвитку .Item Шляхи формування національної самосвідомості підростаючого покоління засобами українського музичного мистецтва(Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Василевська-Скупа, Людмила Павлівна; Vasylevska-Skupa, L. P.; Швець, Ірина Борисівна; Shvets, I. B.; Остапчук, Лідія Оверківна; Ostapchuk, L. O.У статті розглянуто історичний аспект виховання національної самосвідомості українського народу. Висвітлено погляди науковців щодо поняття «національна самосвідомість», його особливості, значення в соціокультурному та педагогічному контексті. Обґрунтовано важливість українського народного мистецтва, його величезний потенціал для виховання національної самосвідомості підростаючого покоління. Розглянуто роль вітчизняного пісенного фольклору в патріотичному вихованні учнів, особливості музичної мови (закодованих кодів), що утворили «національний музичний генотип» як сукупність спадкових музичних структур і засобів, що поколіннями передавалися в народі, формуючи його неповторну ментальність і національний характер. Визначено, що пісня впливаючи на емоційно- почуттєву сферу людини, викликає емпатійне переживання її художнього образу. Разом з тим, відбувається процес «внутрішнього інтонування», тобто рефлексивного, неусвідомленого спів інтонування слухача з твором, що звучить. Тому під час індивідуальних занять студентів на заняттях з «хорового диригування», «постановки голосу» майбутні вчителі музичного мистецтва знайомились з особливостями української народнопісенної культури, народного вокального музикування, виховним впливом пісенного фольклору на духовне становлення школярів, а саме на виховання патріотів нашої держави. На заняттях з дисципліни «практикум з народного співу» студенти мали самостійно записати 5-10 пісень свого регіону, дізнатись про особливості співацької манери різних регіонів України, розшифрувати їх мелодійні закодовані коди та проаналізувати образний зміст музичного твору. Під час вивчення нормативної навчальної дисципліни «Теорія і методика музичної освіти» студенти знайомились з особливостями музичного фольклору – скарбницею вікових традицій українського народу, з видами фольклорної діяльності: народним епосом (прислів’я та приказки, казки, легенди, історичні пісні та ін.). Водночас слід вивчати народнопісенну творчість, продовжувати пошук закодованих кодів в музичній мові пісенного фольклору, в яких повідомлено про ментальність, характерні риси національної ідеї українського народу. Разом з тим, необхідно досліджувати особливості феномена «національна свідомість» й шляхи його розвитку .Item Принципи підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до основних етапів вокально-хорової роботи в школі(Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2020) Сідорова, Ірина Сергіївна; Sidorova, І. S.; Дабіжа, Костянтин Леонідович; Dabizha, K. L.; Остапчук, Лідія Оверківна; Ostapchur, L. O.; Плакидюк, Ольга Юріївна; Plakydiuk, O. Y.; Стребкова, Діана Володимирівна; Strebkova, D. V.У статті розглянуто основні принципи професійної підготовки студентів музичних факультетів педагогічних закладів освіти до вокально-хорової роботи в школі з категоріями різних вікових груп та різних форм виконання. Зазначено, що дані принципи формуються в процесі опанування циклу вокально-хорових дисциплін, що забезпечують якість професійної підготовленості майбутнього вчителя музичного мистецтва і є важливою передумовою його професійної майстерності. Особливе місце серед дисциплін вокально-хорового напрямку займає курс «Хорознавство» як навчальний предмет, що вивчає історичні аспекти розвитку вітчизняного та зарубіжного хорового мистецтва, питання теорії і практики роботи з хором, елементи хорової звучності, засоби художньої виразності, типи та види хорів тощо. Серед основних педагогічних принципів виокремлено: орієнтування на рівень музичної підготовки студентів, їхні вокальні можливості; поступовість в ознайомленні з властивостями елементів хорової техніки; послідовність у засвоєнні комплексу знань та умінь, що є основою для диригентсько-хормейстерської практики; поєднання формування аналітичних та інтерпретаторських умінь у роботі з хоровими творами; поєднання емоційно-інтуїтивної і раціонально-аналітичної роботи у навчальній та професійній діяльності. До основних етапів вокально-хорової роботи в загальноосвітніх закладах відносимо розспівування і роботу над шкільною піснею. Вправи для розспівування потрібно підбирати та упорядковувати таким чином, щоб одночасно вирішувати декілька завдань: розігріти голосовий апарат, налаштувати слух співаків на виконання творів, спрямувати роботу на виховання вокально-хорових навичок. Робота над репертуаром передбачає кілька етапів роботи: підбір твору, самостійне ознайомлення і вивчення репертуару, підготовка презентації пісні, вибір методів роботи над основними елементами вокально-хорової техніки, розучування твору, концертне виконання. У процесі вокально-хорової роботи необхідно враховувати програмні вимоги, музичний та загальний розвиток вікової групи школярів, їхні вокальні можливості.