Факультет мистецтв і художньо-освітніх технологій

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b8c31212-66fe-4d21-b8fe-45d63fdbe3aa

Browse

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Thumbnail Image
    Item
    Шляхи професіоналізації української народнопісенної традиції.
    (Дрогобич 2023., 2023) Остапчук, Лідія Оверківна; Ostapchuk, L. O.; Василевська-Скупа, Людмила Павлівна; Vasylevska-Skupa, L. P.; Басовська, Світлана Юріївна; Basovska, S. Y.
    У статті в історичному аспекті розглянуто шляхи освоєння професійними виконавцями українського пісенного фольклору. Такий аналіз веде до розуміння причин різноманітності проявів народнопісенної традиції у сучасній музичній культурі. Автори констатують, що пісенний фольклор, який творився народом впродовж тисячоліть і був невід’ємною частиною його побуту, на професійній сцені з’явився у першій половині 19-го століття, коли в мистецтві зародилася орієнтація на фольклор, що найбільш яскраво проявилося в музично-драматичних творах. Народна пісня займає чільне місце в творчості провідних митців і з часом стає основою професійного вокально-хорового мистецтва. Зберігаючи естетику традиційної етносфери української народної культури, її ідеали та моральні принципи, воно розвивалося в залежності від загального рівня культури та запитів суспільства, змінювало форми, напрямки, трансформуючи стилістику та засоби виразності. Підкоряючись законам сцени, пісня зазнає кардинальних трансформацій, втрачає свою первинність, і стає похідним художнім продуктом, творчістю окремих виконавців, колективів чи основою для досягнення художного задуму композитора, диригента, співака. Автори характеризують шляхи професіоналізації української народнопісенної культури, які стали визначальними у формуванні в українській професійній вокально-хоровій музиці трьох напрямків виконавського фольклоризму: народнопісенного виконавства, освоєного засобами класичного вокально-хорового мистецтва; народно-академічного виконавства; фольклорно-репродуктивної пісенної творчості, яка сьогодні є компонентом екологізації середовища побутування традиційного виконавства. Таке різнопланове представлення традиційного вокального музикування на професійній сцені збагачує музичну культуру і дозволяє задовольняти мистецькі потреби різних прошарків суспільства. Усі напрямки виконавського фольклоризму не вступають у протиріччя і попри критику окремих науковців, існують паралельно, взаємодіють між собою, збагачуючи палітру сучасної української музики і потребують детального наукового аналізу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Історія становлення та розвитку змісту музично-фольклористичних дисциплін у системі вищої музичної освіти України (20-ті рр. XX – поч. XXI ст.)
    (Вінниця : ВМГО «Розвиток», 2017) Белінська, Т. В.; Белинская, Т. В.; Belinska, T. V.
    У монографії досліджено розвиток змісту музично-фольклористичних дисциплін як складової музичної освіти, а також створення основ наочної і теоретичної бази викладання музичного фольклору. Вивчено й узагальнено історію і проблематику формування навчальної літератури з фольклору і фольклористики, з’ясовано її загальнометодологічні основи та зв’язки із суміжними дисциплінами, проаналізовано етапи впровадження музичного фольклору в освіту, розкрито специфіку цих етапів і загальні тенденції розвитку та становлення музично-фольклористичних дисциплін. Досліджено утворення спеціалізації “Музичний фольклор” у системі вищої музичної освіти України, а також виховну, науково-методичну і методичну роботу з фольклору та фольклористики в музичних навчальних закладах.
  • Thumbnail Image
    Item
    Роль музичної етнопедагогіки у вихованні особистості
    (Вінниця ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2016) Остапчук, Л. О.; Ostapchuk, L. O.
    Аналізуючи розвиток народної педагогічної думки, який прийшов до нас як колективний досвід через тисячоліття з фольклором в формі звичаїв, традицій, обрядів та вірувань, автор констатує, що виховна роль музичного мистецтва у всі часи була тим фактором, який в умовах бездержавності, допоміг нашому народу зберегти мовну культуру, духовність, музичну ментальність, національну ідентичність. Народна педагогіка широко використовувала музику для формування особистості. Мета, принципи, методи і форми музичної етнопедагогіки залишаються актуальними і сьогодні та мають стати об’єктом дослідження педагогічної науки, а також широко використовуватися в практичній діяльності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Український пісенний фольклор як чинник формування духовно-моральних якостей особистості
    (Київ, 2016) Остапчук, Л. О.; Ostapchuk, L. O.
    Стаття присвячена проблемі духовно-морального виховання на основі створеної впродовж тисячоліть багатьма поколіннями цілісної системи етніч-них цінностей, характеризується український пісенний фольклор (колискові, думи, історичні пісні), як потужний виховний засіб, що містить в собі повний комплекс загальнолюдських, національних, громадських та сімейних цінностей, стверджується думка, що усвідомлення особистістю внеску нації у світову скарбницю виховує почуття національної гідності, самодостатності, патріотизму.
  • Thumbnail Image
    Item
    Збереження регіональних фольклорних традицій у творчій діяльності ансамблю пісні і танцю «Поділля» (Вінниця)
    (Дрогобич : Посвіт, 2012, 2012-12-07) Москвічова, Ю. О.; Москвичова, Ю. А.; Moskvichova, Yu. O.
    В статті визначена специфіка регіональних інструментальних та пісенних фольклорних традицій у творчій діяльності Вінницького ансамблю пісні і танцю «Поділля», ступінь їх консервації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Фестивально-конкурсний рух на Вінниччині : динаміка розвитку
    (Київ : Міленіум, 2014) Москвічова, Ю. О.; Москвичова, Ю.; Moskvichova, Yu.
    В статті аналізуються особливості розвитку культурно-мистецьких процесів на Вінниччині періоду Незалежності України. Розглянуто тематику, функції та соціокультурні завдання провідних фестивалів регіону. Зроблено спробу класифікувати мистецькі фестивалі краю за рівнем та жанрами. Проведено соціологічний аналіз та розкрито динаміку провідних фестивалів регіону з урахуванням кількісних показників, географії учасників, охоплення сценічних майданчиків, адресного глядацького спрямування.