Факультет мистецтв і художньо-освітніх технологій
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b8c31212-66fe-4d21-b8fe-45d63fdbe3aa
Browse
5 results
Search Results
Item Удосконалення теоретико-інструментальної підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва(Вінниця: ВДПУ, 2024) Науменко, І. В.; Стребкова, Д. В.В статті розглядаються методологічні аспекти підготовки студентів мистецьких факультетів до професійної діяльності. Зосереджується увага на шляхах удосконалення теоретико-інструментальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва.Item Інформаційно-комунікативні технологій в системі професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва(Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2024) Науменко, Ілона; Науменко, НазарійУ професійній підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва, велике значення має використання ІКТ. Це, в першу чергу, розширює можливості та межі їхнього навчання, сприяє ефективності, інтенсивності, насиченості і урізноманітненню навчально-виховного процесу, формує емоційно-позитивне ставлення студента до вивчення навчальних дисциплін, сприяє активності у вирішенні навчальних завдань. В другу чергу, здобутий досвід здобувачів освіти, стане гарним підґрунтям для майбутньої професійної діяльності, основною метою якої вважаємо яскраве, цікаве наповнення змісту уроків у шкільному середовищі. Тому, вважаємо, що потрібно більше приділяти уваги розробкам та розширенню спеціального програмного музично-навчального забезпечення в освітній діяльності.Item Роль сучасних музично-комп’ютерних технологій у фаховій підготовці майбутнього вчителя музичного мистецтва(Рівне: РДГУ, 2017) Кушнір, Катерина Володимирівна; Кушнир, Екатерина ВладимировнаУ статті розглядається одне з актуальних питань музичної педагогіки – оновлення змісту фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, що ґрунтується на упровадженні музично-комп’ютерних технологій в навчання та застосуванні нових інформаційних технологій. Досліджується значущість наданих комп’ютером принципово нових можливостей у розвитку професійного мислення майбутнього вчителя музичного мистецтва, що дозволяє істотно доповнити та змінити сам характер його діяльності, що сприятиме духовному розвитку особистості та формуванню її ціннісних компетентностей. Розглядається можливість інтеграції музично-комп’ютерних технологій в навчальному процесі, на прикладі з дисципліни «Хорове аранжування».Item Підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва до хорової роботи в школі(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Білозерська, Г. О.; Bilozerska, H. O.; Лозінська, Т. О.; Лозинская, Т. А.; Lozinska, T. O.У статті розкрито особливості підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до хорової роботи в школі. Автори підкреслюють, що підґрунтям для формування основних професійних компетенцій учителя музичного мистецтва в практиці вишівської підготовки мають бути курси диригування, вокального класу, хорового класу. Робота вчителя музичного мистецтва з дітьми має будуватися з урахуванням принципу спадковості в організації вокально-хорового виховання.Item Взаємодія педагогічних практик як змістова та процесуальна складова підготовки вчителів музичного мистецтва(Каменець-Подільський, 2016) Мозгалева, Н. Г.; Mozghalova, N. H.У статті обґрунтовано взаємодію педагогічних практик як змістову та процесуальну складову підготовки вчителів музичного мистецтва. На основі аналізу наукових праць, педагогічної реальності та результати опитування студентів з’ясовано, що взаємодія педагогічних практик на факультеті мистецтв вимагає дотримання наступних вимог: забезпечення інноваційної діяльності викладачів та вчителів шкіл з метою оновлення змісту, форм і методів проведення педагогічної практики; постійна педагогічна діагностика розвитку особистісних якостей студентів, їх поглядів і запитів стосовно ефективності фахової підготовки; систематизація та оптимізація взаємозв’язку форм і змісту всіх видів педагогічної практики у вузі. Доведено значення постійної організаційної і методичної взаємодії викладачів і студентів з учителями міста, зокрема проведення науково-практичних конференцій, семінарів і практикумів з метою обговорення результатів сумісної роботи, здійснення пошуку шляхів оптимізації практичної підготовки. Визначено функції такої взаємодії: підсумкова, установча, рефлексивна, методична, методологічна. Виокремлено найбільш значущі види діяльності студента-практиканта:дослідницька, проективна, комунікативно-організаторська, виконавська. Визначено основні завдання педагогічної практики: розвиток виконавського і творчого потенціалу студентів; закріплення й збагачення психолого-педагогічних та мистецьких знань у процесі їх використання; формування та розвиток умінь і навичок концертно-просвітницької діяльності; застосування дослідницького підходу до музично-педагогічної діяльності; ознайомлення з станом навчально-виховної та музично-просвітницької роботи в школі.