Факультет мистецтв і художньо-освітніх технологій
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b8c31212-66fe-4d21-b8fe-45d63fdbe3aa
Browse
6 results
Search Results
Item Шляхи професіоналізації української народнопісенної традиції.(Дрогобич 2023., 2023) Остапчук, Лідія Оверківна; Ostapchuk, L. O.; Василевська-Скупа, Людмила Павлівна; Vasylevska-Skupa, L. P.; Басовська, Світлана Юріївна; Basovska, S. Y.У статті в історичному аспекті розглянуто шляхи освоєння професійними виконавцями українського пісенного фольклору. Такий аналіз веде до розуміння причин різноманітності проявів народнопісенної традиції у сучасній музичній культурі. Автори констатують, що пісенний фольклор, який творився народом впродовж тисячоліть і був невід’ємною частиною його побуту, на професійній сцені з’явився у першій половині 19-го століття, коли в мистецтві зародилася орієнтація на фольклор, що найбільш яскраво проявилося в музично-драматичних творах. Народна пісня займає чільне місце в творчості провідних митців і з часом стає основою професійного вокально-хорового мистецтва. Зберігаючи естетику традиційної етносфери української народної культури, її ідеали та моральні принципи, воно розвивалося в залежності від загального рівня культури та запитів суспільства, змінювало форми, напрямки, трансформуючи стилістику та засоби виразності. Підкоряючись законам сцени, пісня зазнає кардинальних трансформацій, втрачає свою первинність, і стає похідним художнім продуктом, творчістю окремих виконавців, колективів чи основою для досягнення художного задуму композитора, диригента, співака. Автори характеризують шляхи професіоналізації української народнопісенної культури, які стали визначальними у формуванні в українській професійній вокально-хоровій музиці трьох напрямків виконавського фольклоризму: народнопісенного виконавства, освоєного засобами класичного вокально-хорового мистецтва; народно-академічного виконавства; фольклорно-репродуктивної пісенної творчості, яка сьогодні є компонентом екологізації середовища побутування традиційного виконавства. Таке різнопланове представлення традиційного вокального музикування на професійній сцені збагачує музичну культуру і дозволяє задовольняти мистецькі потреби різних прошарків суспільства. Усі напрямки виконавського фольклоризму не вступають у протиріччя і попри критику окремих науковців, існують паралельно, взаємодіють між собою, збагачуючи палітру сучасної української музики і потребують детального наукового аналізу.Item Мистецтво та освіта в контексті національних традицій та сучасних трансформацій(Вінниця: ВДПУ, 2023, 2023) Василевська-Скупа, Людмила Павлівна; Vasylevska-Skupa, L.P.; Белінська, Тетяна Володимирівна; Belinska, T.V.; Білозерська, Ганна Олегівна; Bilozerska, A.O.; Добровольська, Руфіна Олегівна; Dobrovolska, R. O.; Кравцова, Наталія Євгеніївна; Kravtsova, N. Е.; Кушнір, Катерина Володимирівна; Kushnir, K. V.; Онофрійчук, Людмила Миколаївна; Onofriychuk, L. M.; Остапчук, Лідія Оверківна; Ostapchuk, L. O.; Сідорова, Ірина Сергіївна; Sidorova, I. S.; Сізова, Нінель Степанівна; Sizova, N.S.; Швець, Ірина Борисівна; Shvets, I.B.До збірника матеріалів Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції включено наукові статті здобувачів вищої освіти та молодих учених, у яких відображено результати актуальних досліджень мистецької освіти та виховання в контексті національних традицій та сучасних трансформацій.Item Шляхи формування національної самосвідомості підростаючого покоління засобами українського музичного мистецтва(Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Василевська-Скупа, Людмила Павлівна; Vasylevska-Skupa, L. P.; Швець, Ірина Борисівна; Shvets, I. B.; Остапчук, Лідія Оверківна; Ostapchuk, L. O.У статті розглянуто історичний аспект виховання національної самосвідомості українського народу. Висвітлено погляди науковців щодо поняття «національна самосвідомість», його особливості, значення в соціокультурному та педагогічному контексті. Обґрунтовано важливість українського народного мистецтва, його величезний потенціал для виховання національної самосвідомості підростаючого покоління. Розглянуто роль вітчизняного пісенного фольклору в патріотичному вихованні учнів, особливості музичної мови (закодованих кодів), що утворили «національний музичний генотип» як сукупність спадкових музичних структур і засобів, що поколіннями передавалися в народі, формуючи його неповторну ментальність і національний характер. Визначено, що пісня впливаючи на емоційно- почуттєву сферу людини, викликає емпатійне переживання її художнього образу. Разом з тим, відбувається процес «внутрішнього інтонування», тобто рефлексивного, неусвідомленого спів інтонування слухача з твором, що звучить. Тому під час індивідуальних занять студентів на заняттях з «хорового диригування», «постановки голосу» майбутні вчителі музичного мистецтва знайомились з особливостями української народнопісенної культури, народного вокального музикування, виховним впливом пісенного фольклору на духовне становлення школярів, а саме на виховання патріотів нашої держави. На заняттях з дисципліни «практикум з народного співу» студенти мали самостійно записати 5-10 пісень свого регіону, дізнатись про особливості співацької манери різних регіонів України, розшифрувати їх мелодійні закодовані коди та проаналізувати образний зміст музичного твору. Під час вивчення нормативної навчальної дисципліни «Теорія і методика музичної освіти» студенти знайомились з особливостями музичного фольклору – скарбницею вікових традицій українського народу, з видами фольклорної діяльності: народним епосом (прислів’я та приказки, казки, легенди, історичні пісні та ін.). Водночас слід вивчати народнопісенну творчість, продовжувати пошук закодованих кодів в музичній мові пісенного фольклору, в яких повідомлено про ментальність, характерні риси національної ідеї українського народу. Разом з тим, необхідно досліджувати особливості феномена «національна свідомість» й шляхи його розвитку .Item Роль музичної етнопедагогіки у вихованні особистості(Вінниця ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2016) Остапчук, Л. О.; Ostapchuk, L. O.Аналізуючи розвиток народної педагогічної думки, який прийшов до нас як колективний досвід через тисячоліття з фольклором в формі звичаїв, традицій, обрядів та вірувань, автор констатує, що виховна роль музичного мистецтва у всі часи була тим фактором, який в умовах бездержавності, допоміг нашому народу зберегти мовну культуру, духовність, музичну ментальність, національну ідентичність. Народна педагогіка широко використовувала музику для формування особистості. Мета, принципи, методи і форми музичної етнопедагогіки залишаються актуальними і сьогодні та мають стати об’єктом дослідження педагогічної науки, а також широко використовуватися в практичній діяльності.Item Основоположні засади розвитку та збереження співацького голосу(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018) Остапчук, Л. О.; Ostapchuk, L. O.В роботі у науковому та практичному аспектах проаналізовані педагогічні принципи, як основоположні засади розвитку та збереження співацького голосу. Теоретичне осмислення проблеми, виконавська практика та педагогічний досвід дозволяють автору розмірковувати про місце і роль загально-дидактичних та предметних принципів у практичній діяльності вокального педагога по оволодінню студентами вищих педагогічних навчальних закладів вокально-технічними навичками, художньо-виконавською майстерність та вокально-методичними знаннями.Item Український пісенний фольклор як чинник формування духовно-моральних якостей особистості(Київ, 2016) Остапчук, Л. О.; Ostapchuk, L. O.Стаття присвячена проблемі духовно-морального виховання на основі створеної впродовж тисячоліть багатьма поколіннями цілісної системи етніч-них цінностей, характеризується український пісенний фольклор (колискові, думи, історичні пісні), як потужний виховний засіб, що містить в собі повний комплекс загальнолюдських, національних, громадських та сімейних цінностей, стверджується думка, що усвідомлення особистістю внеску нації у світову скарбницю виховує почуття національної гідності, самодостатності, патріотизму.