Факультет мистецтв і художньо-освітніх технологій
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b8c31212-66fe-4d21-b8fe-45d63fdbe3aa
Browse
3 results
Search Results
Item Шляхи професіоналізації української народнопісенної традиції.(Дрогобич 2023., 2023) Остапчук, Лідія Оверківна; Ostapchuk, L. O.; Василевська-Скупа, Людмила Павлівна; Vasylevska-Skupa, L. P.; Басовська, Світлана Юріївна; Basovska, S. Y.У статті в історичному аспекті розглянуто шляхи освоєння професійними виконавцями українського пісенного фольклору. Такий аналіз веде до розуміння причин різноманітності проявів народнопісенної традиції у сучасній музичній культурі. Автори констатують, що пісенний фольклор, який творився народом впродовж тисячоліть і був невід’ємною частиною його побуту, на професійній сцені з’явився у першій половині 19-го століття, коли в мистецтві зародилася орієнтація на фольклор, що найбільш яскраво проявилося в музично-драматичних творах. Народна пісня займає чільне місце в творчості провідних митців і з часом стає основою професійного вокально-хорового мистецтва. Зберігаючи естетику традиційної етносфери української народної культури, її ідеали та моральні принципи, воно розвивалося в залежності від загального рівня культури та запитів суспільства, змінювало форми, напрямки, трансформуючи стилістику та засоби виразності. Підкоряючись законам сцени, пісня зазнає кардинальних трансформацій, втрачає свою первинність, і стає похідним художнім продуктом, творчістю окремих виконавців, колективів чи основою для досягнення художного задуму композитора, диригента, співака. Автори характеризують шляхи професіоналізації української народнопісенної культури, які стали визначальними у формуванні в українській професійній вокально-хоровій музиці трьох напрямків виконавського фольклоризму: народнопісенного виконавства, освоєного засобами класичного вокально-хорового мистецтва; народно-академічного виконавства; фольклорно-репродуктивної пісенної творчості, яка сьогодні є компонентом екологізації середовища побутування традиційного виконавства. Таке різнопланове представлення традиційного вокального музикування на професійній сцені збагачує музичну культуру і дозволяє задовольняти мистецькі потреби різних прошарків суспільства. Усі напрямки виконавського фольклоризму не вступають у протиріччя і попри критику окремих науковців, існують паралельно, взаємодіють між собою, збагачуючи палітру сучасної української музики і потребують детального наукового аналізу.Item Роль музичної етнопедагогіки у вихованні особистості(Вінниця ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2016) Остапчук, Л. О.; Ostapchuk, L. O.Аналізуючи розвиток народної педагогічної думки, який прийшов до нас як колективний досвід через тисячоліття з фольклором в формі звичаїв, традицій, обрядів та вірувань, автор констатує, що виховна роль музичного мистецтва у всі часи була тим фактором, який в умовах бездержавності, допоміг нашому народу зберегти мовну культуру, духовність, музичну ментальність, національну ідентичність. Народна педагогіка широко використовувала музику для формування особистості. Мета, принципи, методи і форми музичної етнопедагогіки залишаються актуальними і сьогодні та мають стати об’єктом дослідження педагогічної науки, а також широко використовуватися в практичній діяльності.Item Український пісенний фольклор як чинник формування духовно-моральних якостей особистості(Київ, 2016) Остапчук, Л. О.; Ostapchuk, L. O.Стаття присвячена проблемі духовно-морального виховання на основі створеної впродовж тисячоліть багатьма поколіннями цілісної системи етніч-них цінностей, характеризується український пісенний фольклор (колискові, думи, історичні пісні), як потужний виховний засіб, що містить в собі повний комплекс загальнолюдських, національних, громадських та сімейних цінностей, стверджується думка, що усвідомлення особистістю внеску нації у світову скарбницю виховує почуття національної гідності, самодостатності, патріотизму.