У статті розкрито особливості українського писанкарства на сучасному етапі. Проаналізовано зміни у традиційному декорі писанок та інноваційні прийоми у писанкарстві. Зазначено, що тяглість традицій має позитивний вплив на етнічну ідентичність, зміцнює комунікативні зв’язки між поколіннями, сприяє передачі життєвого досвіду. У статті розглянуто, проаналізовано матеріали мистецтвознавства, фольклористики та етнології України пов’язані з діяльністю зі збору інформації про писанки за допомогою, формування колекції та її опрацювання. Основу становлять загально-наукові принципи і методи дослідження. Проведено класифікацію творів за технікою виконання. Описано технологію виготовлення, колористичну гаму, орнаментальні мотиви. Надається пояснення символів і знаків, зображених на писанках. Виявлено, що писанки досліджених теренів споріднені з аналогічними творами інших регіонів, що проявилося у символіці й орнаментиці, виявляючи при цьому характерні локальні відмінності.
